§ 1. Система методів державного регулю­вання зовнішньоекономічної діяльності

Державний вплив на зовнішньоекономічну діяльність здійснюється шляхом застосування ме­тодів її регулювання.

Методи державного регулювання ЗЕД - це пе­редбачені законодавством способи впливу держа­ви на поведінку суб'єктів ЗЕД з метою отримання необхідного з точки зору публічних інтересів ре­зультату. Такі методи можна класифікувати за двома основними критеріями.

1. За характером впливу на поведінку суб'єктів ЗЕД слід розрізняти економічні та адміністративні методи.

Економічні методи - це такі способи впливу держави, за яких необхідний суспільству резуль­тат досягається через економічний інтерес суб'єк­тів ЗЕД (шляхом як позитивного, так і негативно­го стимулювання). До економічних методів нале­жать:

• надання податкових пільг, встановлення зни­жених податкових ставок;

• диференціювання митних ставок, звільнен­ня від обкладення митом;

Методи державного регулювання зовнішньоекономічної... 61

• надання субсидій певним категоріям суб'єктів госпо­дарської (зовнішньоекономічної) діяльності;

• застосування господарсько-правових санкцій за пору­шення законодавства про ЗЕД тощо.

Адміністративні методи - це такі способи впливу дер­жави, за яких необхідний суспільству результат досягаєть­ся шляхом прямого наказу (обов'язкового припису) ком­петентного органу, який підлягає виконанню суб'єктом ЗЕД незалежно від того, вигідне це виконання йому еконо­мічно, чи ні. До адміністративних методів належать:

• заборона окремих видів експорту та імпорту;

• ліцензування та квотування зовнішньоекономічних операцій;

• застосування технічних, санітарних, фітосанітарних, ветеринарних, екологічних стандартів та вимог;

• встановлення державної монополії на експорт/імпорт окремих товарів;

• обмеження строків здійснення зовнішньоекономічних операцій тощо.

2. Залежно від того, чи пов'язаний метод з застосуван­ням тарифу, розрізняють тарифні та нетарифні методи.

До тарифних методів належить митно-тарифне регу­лювання ЗЕД.

Нетарифні методи передбачають встановлення кіль­кісних обмежень та технічних бар'єрів щодо експорту та/ або імпорту.

Кількісні обмеження — це засіб нетарифного регулюван­ня торговельного обороту, який полягає у визначенні пе­реліків та граничних обсягів товарів, дозволених до експор­ту або імпорту протягом певного періоду (наприклад, ліцен­зування та квотування експорту/імпорту). До технічних бар'єрів відносять засоби, які утруднюють торгівлю між державами, зокрема: національні стандарти та вимоги, си­стеми сертифікації продукції; санітарні, фітосанітарні, ветеринарні норми та вимоги; вимоги екологічного ха­рактеру; специфічні вимоги до упаковки та маркування товарів тощо.

У зв'язку з тим, що в основу класифікації методів дер­жавного регулювання ЗЕД покладені різні підстави, один і

62

Розділ III

Методи державного регулювання зовнішньоекономічної...

63

той самий метод можна кваліфікувати як економічний і тарифний або як адміністративний і нетарифный.

Угоди СОТ виходять з неприпустимості, за загальним правилом, кількісних обмежень експорту та імпорту. Так, ст. 11(1) ГАТТ встановлює, що жодна з договірних сторін не повинна встановлювати або зберігати на ввезення будь-якого товару з території іншої договірної сторони або вве­зення чи продаж для експорту будь-якого товару, призна­ченого для ввезення на територію іншої договірної сторо­ни, жодних заборон або обмежень, чи то у формі квот, імпортних або експортних ліцензій, чи то інших заходів, окрім мит, податків чи інших зборів.

Технічні бар'єри застосовуються з метою захисту жит­тя та здоров'я населення, тварин та рослин і забезпечують: недопущення проникнення в країну неякісної продукції -у разі їх застосування при ввезенні товарів, та виконання міжнародних зобов'язань країни - у разі їх застосування при вивезенні товарів. Загальна вимога до застосування технічних бар'єрів згідно з угодами СОТ - вони не повинні бути дискримінаційними чи становити засіб прихованого протекціонізму.