
- •Луцьк - 2012
- •Глава 1Різномаїття впливів ізалежностей,що впливають на екосистеми
- •Глава22.Поняття про екосистему
- •Глава5.Гетеротипові реакції
- •Глава2.Поняття про екосистему
- •Глава3.Біотичні фактори. Біотичні фактори і явище коакції
- •Форми біотичних відносин
- •Глава4.Гомотипові реакції Типи гомо типових реакції
- •Глава5.Гетеротипові реакції Типи гетеротипових реакцій
- •Глава6.Взаємовплив рослин
- •Глава7.Вплив тварин на рослини
- •Глава8.Взаємодія особин одного й того самого виду
- •Глава9.Взаємодія особин різних видів
- •Глава 10.Синекологія про взаємодію видів
- •Література:
Глава3.Біотичні фактори. Біотичні фактори і явище коакції
Біотичні фактори – це фактори, які відбивають явище коакцій (Клементе, Шелфорд, 1939), тобто взаємодію між різними організмами, що населяють відповідне середовище. Р.Дажо розрізняє два типи коакцій: а) гомотипові реакції, тобто взаємодія між організмами одного виду (особини бука взаємодіють між собою) і б) гетеротипові реакції, де взаємодіють особини різних видів (бук і граб в грабово-буковому лісі). Вважають, що взаємодія між організмами існує лише тоді, коли особини в той чи інший спосіб впливають одне на одного. Як правило, ця взаємодія пов'язана з тим, що один організм споживає ресурс, який міг би використати інший організм. Отже, одна жива істота залишає іншу без частини ресурсу, що призводить до сповільнення росту останньої, зменшення її потомства і зростання шансу загинути. Залишати одне одного без потенційного ресурсу можуть особини як одного, так і різних видів. Така "несправедливість" зумовлена боротьбою за існування, яку надзвичайно яскраво зобразив у своїй поемі "Храм природи" Еразм Дарвін – дід Ч. Дарвіна (за Федоровим, Гільмановим, 1980):
...Тут хижий вовк, заради вовченят Тримає у страху серця невинних стад; Орел, шугаючи із-під небес стрілою, Погрожує голубці смертю злою; Голубка ж, мов вівця, з благоговінням З'їда ростки і скльовує насіння. Сові, полюючи у темні ночі, Плювать на солов'я талант співочий. Тому ж не жаль нічного світляка, Його й вогненне сяйво не ляка; Світляк, осяявши гайок безмовний, З'їдає тишком-нишком квіт ще сонний.
У "Походженні видів" Ч.Дарвін навів чимало прикладів цієї "несправедливості", що й дало змогу вченому створити теорію природного добору. Ці приклади розкривають суть стосунків між "експлуатуючими" і "експлуатованими" видами. Після Ч. Дарвіна вивчення стосунків типу "жертва-експлуататор" розвивалося у трьох напрямах: 1) повнішого описання сукупності кормових зв'язків між популяціями в біоценозі, що творять трофічні мережі; 2) одержання якісних оцінок безпосередньої участі "експлуатуючих" і "експлуатованих" видів у трансформації первинної біологічної продукції, створеної автотрофними організмами; 3) з'ясування "регуляторної" ролі"експлуататорського" виду.
Форми біотичних відносин
Тип взаємодії |
Результат взаємодії для виду |
Загальний характер взаємодії |
|
|
А |
У |
|
1. Конкуренція |
- |
- |
Взаємне придушення обох видів
|
2. Хижацтво |
+ |
- |
Взаємодія сприятливо для популяції хижака А і несприятливо для популяції жертви В. Популяція хижака зазвичай більше, ніж популяція видобутку |
3. Паразитизм |
+ |
- |
Взаємодія сприятливо для популяції паразита А і несприятливо для популяції господаря В. Популяція паразита зазвичай менше, ніж популяція господаря |
4. Аменсалізм |
- |
0 |
Популяція В пригнічує популяцію А, але сама не отримує користі від впливу і не зазнає негативного впливу |
5. Коменсалізм |
+ |
0 |
Популяція комменсала А отримує користь від об'єднання, популяції В це об'єднання байдуже |
6. Симбіоз |
+ |
+ |
Взаємодія, сприятливе для популяцій А і В |
7. Нейтралізм |
0 |
0 |
Жодна популяція не впливає на іншу |