Висновки

Психологічна структура діяльності педагога є своєрідним відображенням діяльності педагогічних систем. Психологічна структура діяльності - це взаємозв'язок, система і послідовність дій педагога, спрямованих на досягнення поставлених цілей через розв'язання педагогічних задач. У ній Н.В.Кузьміна виділяє конструктивний, організаторський, комунікативний і гностичний функціональні компоненти.

Ш.О. Амонашвілі не дає чіткої дефініції педагогічної майстерності, але називає її основні риси: «Бути майстром педагогічної справи – це означає мати вихідну позицію...яка є особистісно-гуманною;...це яскрава особистість, мудра, чуйна, доброзичлива і принципова людина;...це першо-дослідник теоретичних рекомендацій, який може їх переконливо довести або спростувати....Його творчість може збагатити педагогічну науку і практику новими висновками, дати початок новим ідеям і підходам».

Для педагога важливо опанувати курс практичного педагогічного мистецтва, усвідомити особливості сценічної дії, якщо під дією розуміємо живий органічний процес, спрямований на здійснення певно визначеної цілі. Педагогічну дію з театральною єднає їхня органічність, яка зумовлює процес творчості за законами своєї природи. Це означає, що і актор, і вчитель, як і в житті, мусять набути досвіду по-справжньому бачити, слухати, мислити, переживати. Одначе в органічності приховується і відмінність між актором і педагогом, а отже й між відповідними діями. Якщо перший повинен навчитися правильно сприймати, оцінювати, знаходити рішення і впливати на суб’єкти, що оточують його, в умовах художнього узагальнення, то другий, концентруючи в собі акторсько-режисерські можливості, повинен доводити результати своєї впливовості до художнього узагальнення.