МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра технології виробництва

продукції дрібного тваринництва

Методичні рекомендації

для виконання лабораторних занять з дисципліни

«Використання кормів у тваринництві»

студентами ІV курсу біолого-технологічного факультету

спеціальності 6.130200 «Технологія виробництва і переробки

продукції тваринництва»

Херсон - 2010

УДК 636.085(073)

Розглянуто і рекомендовано до видання засіданням кафедри технології виробництва продукції дрібного тваринництва та методичною комісією біолого-технологічного факультету Херсонського державного аграрного університету, протокол № від « » 2010 року

ПІДГОТУВАВ: Нечмілов В. М., к.с.-г.н., доцент

Корбич Н. М., к.с.-г.н., доцент

РЕЦЕНЗЕНТ: Пентилюк С. І., к.с.-г.н., доцент, зав. кафедрою анатомії і фізіології сільськогосподарських тварин

Зав. кафедри технології виробництва

продукції дрібного тваринництва Вовченко Б. О.

Нечмілов В. М., Корбич Н. М. Методичні рекомендації для виконання лабораторних занять з дисципліни «Використання кормів у тваринництві». – Херсон. – Ред. Вид. Центр «Колос» ХДАУ. – 2010. – 43 с.

ЗМІСТ

ВСТУП ……………………………………………………………………. 4

Модуль 2 Використання кормів в раціонах різних тварин

Заняття №12 Використання кормів у свинарстві.

Складання, балансування та аналіз раціонів

для поросних свиноматок ……….…………………………….......... 5

Заняття №13 Складання, балансування та аналіз раціонів для

підсисних свиноматок ……………………………………………... 14

Заняття №14 Складання, балансування та аналіз раціонів для

ремонтного молодняку свиней …………………………..………… 21

Заняття №15 Складання, балансування та аналіз раціонів для

свиней на відгодівлі ……………………………………………........ 35

Список рекомендованої літератури …………………………………. 43

ВСТУП

Методичні рекомендації розраховані на студентів ІV курсу біолого-технологічного факультету.

Користуючись програмою і робочим планом курсу, підручниками, конспектом, студент повинен підготуватись до лабораторних занять.

Основною метою дисципліни є вивчення основ раціонального використання кормів у раціонах тварин різних видів і груп, залежно від пори року та способу годівлі, з метою підвищення ефективності виробництва продукції тваринництва.

З метою вивчення матеріалу в описі кожного заняття приведені методичні вказівки, матеріал з довідників, техніку розрахунку раціонів на ПК, які необхідні для виконання завдань.

У результаті вивчення дисципліни студент повинен знати: поживну цінність різних видів кормів та вплив їх на організм тварин; оптимальні добові даванки кормів тваринам різних видів і статево-вікових груп та уміти: визначати структуру використання кормів та техніку балансування раціонів; контролювати режим і техніку використання кормів.

Програма дисципліни реалізується через викладання теоретичного курсу та проведення лабораторних занять.

Формою самостійної роботи студента є вивчення спеціальної літератури та виконання індивідуальних розрахункових завдань.

Підсумковою формою контролю є складання заліку.

МОДУЛЬ 2

Використання кормів в раціонах різних тварин

ЗАНЯТТЯ №12

Тема: Використання кормів у свинарстві. Складання, балансування та аналіз раціонів для поросних свиноматок.

Мета заняття: Оволодіти особливостями розрахунку раціонів для поросних свиноматок за допомогою комп’ютерної програми «КОРАЛ - Годівля свиней».

Наочні приладдя і обладнання: робочі зошити, комп’ютерна техніка, довідники, індивідуальні завдання видані викладачем.

Методика і хід виконання завдання: Потреба свиноматок в енергії і поживних речовинах залежить від віку, живої маси та фізіологічного стану. Розрізняють три періоди фізіологічного стану свиноматок: підготовка до осіменіння, поросність, лактація.

У перші 84 дні поросності потреба свиноматок у енергії і поживних речовинах невелика - дуже мало відкладається поживних речовин у плодах і генеративних органах. Тому бажаний рівень годівлі тварин у цей період - близький до підтримуючого, але повноцінність годівлі повинна бути високою, оскільки ембріональна загибель поросят настає переважно в перші 45 днів поросності. Тому від перебігу першої третини вагітності залежить фактична багатоплідність свиноматок.

Упродовж останнього місяця поросності інтенсивність обміну в організмі свиноматок стрімко зростає. Так, рівень нагромадження енергії та протеїну збільшується у 8...10 разів і в зв'язку з цим зростає потреба в енергії та поживних речовинах.

У свиноматок віком до двох років оптимальним вважається приріст живої маси 50...55, а старше цього віку - 35...40 кг. За період поросності і в цілому свиноматки мають перебувати в заводській кондиції.

Норми годівлі поросних свиноматок визначають за живою масою, періодом поросності (перші 84 чи останні 30 днів) та віком (до двох років або старше). Для забезпечення нормального росту й розвитку поросних свиноматок у віці до двох років незалежно від їх фактичної живої маси годують за нормами годівлі дорослих тварин. Норми годівлі поросних багатоплідних (більше 12 поросят) свиноматок, виснажених попередньою лактацією, збільшують на 10...15%.

Холостих свиноматок годують за тими ж самими нормами, що й свиноматок у перші 84 дні поросності. За 3...14 днів до парування чи штучного осіменіння норму їх годівлі збільшують на 20...30%.

Як поросні, так і холості свиноматки повинні одержувати з розрахунку на 100 кг живої маси у віці до двох років 1,8...2,4, старше двох років - 1,2...1,6 кг сухої речовини. На 100 кг живої маси свиноматки потребують 1,2 корм.од. у перші 84 дні та 1,5...1,7 корм.од. - протягом останніх 30 днів поросності. Поживність 1 кг сухої речовини раціону повинна досягати 11,6 МДж обмінної енергії або 1,05 корм.од.

Із розрахунку на 1 кг сухої речовини в раціонах поросних свиноматок повинно припадати орієнтовно 12...14 МДж обмінної енергії, 140...145 г перетравного протеїну, 7,5...8,0 лізину, 6,5...7,0 метіоніну + цистину, 1,5 триптофану, 9 кальцію, 6...7 г фосфору. Оптимальний рівень вітамінів А і D у сухій речовині - відповідно 5,5...6,0 і 0,6...0,7 тис МО/кг, клітковини - 14%.

З метою забезпечення необхідними поживними речовинами до раціонів поросних свиноматок вводять дерть зерна злакових і бобових, макуху, шроти, висівки, коренебульбоплоди, плоди баштанних культур, комбінований силос, сінне чи трав'яне борошно, у літній період - зе­лену масу бобових трав. За можливості необхідно включати корми тваринного походження: збиране молоко, сироватку, м'ясо-кісткове бо­рошно, рибне борошно. Із мінеральних кормів до суміші концентратів додають крейду, кісткове борошно, трикальційфосфат.

Орієнтовна структура раціонів холостих і поросних свиноматок, %

Тип годівлі	Зима		Літо
	концен-тровані	корене­бульбо­плоди і силос комбіно­ваний	трав'яне борошно	концен­тровані	зелені й баштанні корми
Концентратний (Степ) Концентратно-картопляний (Полісся) Концентратно-коренеплідний (Лісостеп)	75 50...60 50...60	20 30...40 40...35	5 10 5	80 65...75 65...75	20 35...25 35...25

*У тому числі сухі корми тваринного походження (5...7%).

Після відлучення поросят у свиноматок зберігається добрий апетит. Тому їм згодовують максимальну кількість зелених, соковитих і грубих кормів.

Орієнтовні добові даванки кормів для поросних і холостих свиноматок, кг на одну голову: зернових концентрованих 2...3, у тому числі зернобобових - 0,5...0,8; коренеплодів - 3...4; силосу комбінованого - 1,5...2,0; трав'яного чи сінного борошна - 0,5...1,0; трави - 4...7; макухи - 0,2...0,5; м'ясо-кісткового, рибного борошна та дріжджів кормових - по 0,2...0,3.

До концентратної частини раціону входять, % за енергетичною поживністю: ячмінь - 40...45, кукурудза - 10...15, пшениця - 15...18, зернобобові (горох, соя, люпин) - 5...6, шроти (соняшниковий, соєвий, лляний) - 2...З, кормові дріжджі - 2...3. До концентрованих кормів додають мінеральні добавки й премікси.

Протягом останнього місяця поросності у раціон свиноматок бажано вводити від 0,5 до 1,0 кг пшеничних висівок, щоб запобігти запорам і забезпечити нормальну роботу травного каналу. їм слід згодовувати ті корми, які вони споживатимуть у період лактації, щоб запобігти розладу травлення після опоросу.

За 15 днів до опоросу кількість соковитих, зелених або грубих кормів зменшують, одночасно збільшуючи частку концентрованих кормів до 85%.

За 5...7 днів до опоросу рівень годівлі свиноматок поступово зменшують так, щоб на день опоросу згодовувати не більше половини маси кормів повного раціону. У результаті цього не перевантажується травний канал тварини, не здавлюються плоди і не стимулюється передчасне утворення молока. Припиняють прогулянки свиноматок. За 5...6 год. до опоросу їх зовсім не годують, а тільки напувають водою.

На комплексах свиноматок годують повнораціонними комбікормами типу СК-1-5, до складу яких входять зернові злакові корми, соняш­никовий та соєвий шроти, рибне й м'ясо-кісткове борошно, кормові дріжджі, премікс. Годівлю поросних свиноматок нормують за періо­дами поросності. З третьої доби після відлучення поросят і до наступ­ного осіменіння їм згодовують 3-4 кг комбікорму за добу, з першої по 32-у добу поросності його кількість зменшують до 2,8 кг, з 33-ї до 80-ї доби- до 2,3, а з 81-ї до 112-ї - збільшують до 3,5 кг. Раціони почина­ють зменшувати за 4-5 діб до опоросу. Свиноматок в останню декаду переводять до секції для опоросів, годують індивідуально.

Слід ретельно контролювати якість кормів, оскільки, наприклад, мерзлі, гнилі чи уражені грибними мікроорганізмами корми можуть зумовлювати аборти, передчасні роди та народження мертвих поросят.

Не рекомендується згодовувати поросним свиноматкам макуху і шроти капустяних, бавовнику, конопель, а також пивну дробину і барду. Суміш концентрованих кормів поросним свиноматкам краще давати у вигляді зволоженої маси вранці і увечері. За наявності великої кількості соковитих кормів практикують триразову їхню годівлю.

Аналіз раціону, що задає Користувач. Аналіз раціонів виконується по наступним напрямкам:

• Економічні показники – розраховуються загальна збалансованість раціону, прибуток, забезпечуваний раціоном, рентабельність раціону, забезпечувана продуктивність, структура вартості раціону і ряд інших показників.

• Поживність – розглядається відповідність нормам вміст у раціоні компонентів харчування і нормованих співвідношень.

• Втрати, викликані відхиленням поживності раціону від норм годівлі – виконується оцінка величини втрат (у грошовому вираженні), до яких приводить «недогодівля» або «перегодовування» по кожному з компонентів харчування і порушення необхідних співвідношень. Аналіз виконується по сумі втрат і окремо по продуктивності, відтворенню (якщо потрібно) і по цінності тварини.

• Розподіл окремого компоненту харчування по кормах раціону – вказується вміст компоненту харчування в кожному з кормів раціону.