
- •Дані як основа, з якою працює програмне забезпечення. Модифікація даних. Вимоги до даних в частині швидкості пошуку та модифікації. Навести приклади із баз даних різного призначення.
- •Структура даних мови Object Pascal, коротка характеристика складених типів даних, приклади використання.
- •Масиви статичні та динамічні, переваги та недоліки. Використання масивів для організації роботи з даними. Заповнення масивів з файлу.
- •Формування типізованого файлу на базі таблиці Excel. Приклад програми.
- •Масиви статичні та динамічні. Додавання, видалення та модифікація даних (робота із даними). Приклад програмного коду.
- •Стек: призначення, приклади, застосування. Організація та робота стеку на базі масиву. Приклад програмного коду.
- •Черга: призначення, приклади , застосування. Організація та робота черги на базі масиву. Приклад програмного коду.
- •Пошук даних в масиві. Послідовний та бінарний методи пошуку. Переваги та недоліки. Приклад програмного коду.
- •Сортування масивів на місці, прості та складні алгоритми сортування. Приклад програмного коду (але не бульбашкою).
- •Сортування масивів на місці, метод вставок.
- •Сортування масивів на місці, метод простого вибору.
- •Сортування масивів на місці, метод Shaker (одночасний пошук мінімального та максимального елементів.
- •Динамічний список: призначення, організація, формування, ініціалізація, наприклад з файлу. Переваги та недоліки порівняно з масивами. Приклад програмного коду.
- •Лінійний динамічний список: додавання, видалення та модифікація даних (робота з даними, порівняти із масивами). Приклад програмного коду.
- •Кільцевий динамічний список: переваги та недоліки порівняно з лінійним. Додавання, видалення та модифікація даних (робота із даними). Порівняти з лінійним. Приклад програмного коду.
- •Сортування даних у динамічних списках по одному та декільком полях. Приклад програмного коду.
- •Стек: призначення, приклади , застосування. Організація стеку за допомогою лінійного динамічного списку. Приклад програмного коду.
- •Включення/забирання елемента до/з стеку. Приклад програмного коду.
- •Включення/забирання елемента до/з черги. Приклад програмного коду.
- •Черга: призначення, приклади застосування. Організація черги за допомогою лінійного динамічного списку. Приклад програмного коду.
- •Формування черги: принципи вставки заявок у чергу, використання приоритетів при формування черги. Позачерговий пріоритет (0).
- •Визначення характеристик черги: середня довжина черги, середній час виконання заявки.
- •Наведіть алгоритми додавання (insert) заявки у чергу.
- •Наведіть алгоритми обслуговування (service) заявки у черзі.
- •Робота із плоским файлом. Додавання, видалення та модифікація даних (робота із даними). Файли переповнення. Порівняти з масивами та списками. Приклад програмного коду.
- •Пошук даних у плоских файлах (послідовний та бінарний). Сортування файлів по одному та декільком полям. Приклад програмного коду.
- •Пошук даних у плоских декількох логічно зв’язаних файлах. Приклад програмного коду.
- •Індексні файли: призначення, створення та використання. Переваги та недоліки. Приклад програмного коду.
- •Сторінкова організація файлу: переваги та недоліки порівняно з плоским файлом. Файли переповнення.
- •Індексна організація файлу. Одно- та багаторівнева індексація. Переваги та недоліки порівняно з плоским файлом. Ознаки необхідності реорганізації файлу. Навести схему з поясненнями.
- •Динамічна організація при сторінковій організації файлу, організація файлів переповнення. Навести схему з поясненнями.
- •Файли прямого доступу. Визначення адрес в залежності від значення даних. Функції хешування. Файл переповнення. Загальні алгоритми.
- •Функції хешування: алгоритми ділення, складання.
- •Функції хешування: алгоритми зсуву розрядів, .
- •Функції хешування: алгоритми ділення, .
- •Колізії при хешуванні, шляхи (декілько) розв’язання цих проблем.
- •Дерева: загальна характеристика, структура вузла, приклади використання.
- •Бінарні дерева пошуку: приклади призначення, структура вузла, алгоритм формування.
- •Бінарні ідеально сбалансовані дерева: приклади призначення, структура вузла, алгоритм формування.
Сортування даних у динамічних списках по одному та декільком полях. Приклад програмного коду.
Во входном списке ищется максимальный элемент. Найденный элемент исключается из входного списка и включается в начало выходного списка. Работа алгоритма заканчивается, когда входной список станет пустым.
{ Сортировка выборкой на 1-связном списке }
Function Sort(head : lptr) : lptr;
var newh, max, prev, pmax, cur : lptr;
begin newh:=nil; while head<>nil do
begin max:=head; prev:=head; cur:=head^.next; while cur<>nil do begin
if cur^.key>max^.key then begin
max:=cur; pmax:=prev;
end; prev:=cur; cur:=cur^.next end;
if max=head then head:=head^.next
else pmax^.next:=max^.next;
max^.next:=newh; newh:=max;
end; Sort:=newh;
end;
сортировки вставками - из входного списка выбирается (и исключается) первый элемент и вставляется в выходной список "на свое место" в соответствии со значениями ключей. Сортировка включением на векторной структуре в примере 3.11 требовала большого числа перемещений элементов в памяти. Обратите внимание на то, что в двух последних примерах пересылок данных не происходит, все записи таблиц остаются на своих местах в памяти, меняются только связи между ними - указатели.
{ Сортировка вставками на 1-связном списке }
type data = integer;
Function Sort(head : lptr) : lptr;
var newh, cur, sel : lptr;
begin
newh:=nil;
while head <> nil do begin sel:=head;
head:=head^.next
if (newh=nil) or (sel^.key < newh^.key) then begin
sel^.next:=newh; newh:=sel; end
else begin
cur:=newh;
while (cur^.next <> nil) and (cur^.next^.key < sel^.key) do
cur:=cur^.next;
sel^.next:=cur^.next; cur^.next:=sel;
end; end; Sort:=newh;
end;
Стек: призначення, приклади , застосування. Організація стеку за допомогою лінійного динамічного списку. Приклад програмного коду.
Стек – это линейный список, в котором добавление новых элементов и удаление существующих производится только с одного конца, называемого вершиной стека.
Стек часто называют структурой LIFO (сокращение LIFO означает Last In – First Out, т.е. последним пришел – первым вышел). Это сокращение помогает запомнить механизм работы стека.
Изобразим стек графически:
При программировании на Паскале стек чаще всего реализуется в виде однонаправленного списка. Каждый элемент структуры содержит указатель на следующий. Однако, к этому виду списка, по определению, неприменима операция обхода элементов. Доступ возможен только к верхнему элементу структуры.
Стек предполагает вставку и удаление элементов, поэтому он является динамической, постоянно меняющейся структурой.
Стеки довольно часто встречаются в практической жизни. Простой пример: детская пирамидка. Процесс ее сборки и разборки подобен процессу функционирования стека.
Итак, стек – это такой список, добавление или извлечение элементов которого происходит с начала и только с начала (или, возможно, с конца и только с конца) списка.
Значением указателя, представляющего стек, является ссылка на вершину стека, и каждый элемент стека содержит поле ссылки на соседний, "нижний" элемент.
Таким образом, описать стек можно следующим образом:Type
EXST = ^ST;
ST = record
Data : integer;
Next : EXST;
end;
Var
Stack : EXST; {Текущая переменная} Если стек пуст, то значение указателя равно Nil.