
- •Дані як основа, з якою працює програмне забезпечення. Модифікація даних. Вимоги до даних в частині швидкості пошуку та модифікації. Навести приклади із баз даних різного призначення.
- •Структура даних мови Object Pascal, коротка характеристика складених типів даних, приклади використання.
- •Масиви статичні та динамічні, переваги та недоліки. Використання масивів для організації роботи з даними. Заповнення масивів з файлу.
- •Формування типізованого файлу на базі таблиці Excel. Приклад програми.
- •Масиви статичні та динамічні. Додавання, видалення та модифікація даних (робота із даними). Приклад програмного коду.
- •Стек: призначення, приклади, застосування. Організація та робота стеку на базі масиву. Приклад програмного коду.
- •Черга: призначення, приклади , застосування. Організація та робота черги на базі масиву. Приклад програмного коду.
- •Пошук даних в масиві. Послідовний та бінарний методи пошуку. Переваги та недоліки. Приклад програмного коду.
- •Сортування масивів на місці, прості та складні алгоритми сортування. Приклад програмного коду (але не бульбашкою).
- •Сортування масивів на місці, метод вставок.
- •Сортування масивів на місці, метод простого вибору.
- •Сортування масивів на місці, метод Shaker (одночасний пошук мінімального та максимального елементів.
- •Динамічний список: призначення, організація, формування, ініціалізація, наприклад з файлу. Переваги та недоліки порівняно з масивами. Приклад програмного коду.
- •Лінійний динамічний список: додавання, видалення та модифікація даних (робота з даними, порівняти із масивами). Приклад програмного коду.
- •Кільцевий динамічний список: переваги та недоліки порівняно з лінійним. Додавання, видалення та модифікація даних (робота із даними). Порівняти з лінійним. Приклад програмного коду.
- •Сортування даних у динамічних списках по одному та декільком полях. Приклад програмного коду.
- •Стек: призначення, приклади , застосування. Організація стеку за допомогою лінійного динамічного списку. Приклад програмного коду.
- •Включення/забирання елемента до/з стеку. Приклад програмного коду.
- •Включення/забирання елемента до/з черги. Приклад програмного коду.
- •Черга: призначення, приклади застосування. Організація черги за допомогою лінійного динамічного списку. Приклад програмного коду.
- •Формування черги: принципи вставки заявок у чергу, використання приоритетів при формування черги. Позачерговий пріоритет (0).
- •Визначення характеристик черги: середня довжина черги, середній час виконання заявки.
- •Наведіть алгоритми додавання (insert) заявки у чергу.
- •Наведіть алгоритми обслуговування (service) заявки у черзі.
- •Робота із плоским файлом. Додавання, видалення та модифікація даних (робота із даними). Файли переповнення. Порівняти з масивами та списками. Приклад програмного коду.
- •Пошук даних у плоских файлах (послідовний та бінарний). Сортування файлів по одному та декільком полям. Приклад програмного коду.
- •Пошук даних у плоских декількох логічно зв’язаних файлах. Приклад програмного коду.
- •Індексні файли: призначення, створення та використання. Переваги та недоліки. Приклад програмного коду.
- •Сторінкова організація файлу: переваги та недоліки порівняно з плоским файлом. Файли переповнення.
- •Індексна організація файлу. Одно- та багаторівнева індексація. Переваги та недоліки порівняно з плоским файлом. Ознаки необхідності реорганізації файлу. Навести схему з поясненнями.
- •Динамічна організація при сторінковій організації файлу, організація файлів переповнення. Навести схему з поясненнями.
- •Файли прямого доступу. Визначення адрес в залежності від значення даних. Функції хешування. Файл переповнення. Загальні алгоритми.
- •Функції хешування: алгоритми ділення, складання.
- •Функції хешування: алгоритми зсуву розрядів, .
- •Функції хешування: алгоритми ділення, .
- •Колізії при хешуванні, шляхи (декілько) розв’язання цих проблем.
- •Дерева: загальна характеристика, структура вузла, приклади використання.
- •Бінарні дерева пошуку: приклади призначення, структура вузла, алгоритм формування.
- •Бінарні ідеально сбалансовані дерева: приклади призначення, структура вузла, алгоритм формування.
Сортування масивів на місці, метод Shaker (одночасний пошук мінімального та максимального елементів.
Когда данные сортируются не в оперативной памяти, а на жестком диске, особенно если ключ связан с большим объемом дополнительной информации, то количество перемещений элементов существенно влияет на время работы.
Этот алгоритм уменьшает количество таких перемещений, действуя следующим образом: за один проход из всех элементов выбирается минимальный и максимальный. Потом минимальный элемент помещается в начало массива, а максимальный, соответственно, в конец.
Далее алгоритм выполняется для остальных данных. Таким образом, за каждый проход два элемента помещаются на свои места, а значит, понадобится N/2 проходов, где N - количество элементов. Реализация данного алгоритма выглядит так:
Var A : array[1..1000] of integer;
N,i,j,p : integer;
Min, Max : integer;
Begin
{Определение размера массива A - N) и его заполнение}
…
{сортировка данных}
for i:=1 to n div 2 do
begin
if A[i]>A[i+1] then
begin
Min:=i+1; Max:=i;
end
else begin
Min:=i;Max:=i+1;
end;
for j:=i+2 to n-i+1 do
if A[j]>A[Max] then Max:=j
else
if A[j]<A[Min] then
Min:=j; P:=A[i];
A[i]:=A[min]; A[min]:=P;
if max=i then
max:=min; P:=A[N-i+1];
A[N-i+1]:=A[max]; A[max]:=P; end; … End
Динамічний розподіл оперативній пам’яті (виділення, ініціалізація даних, звільнення пам’яті). Лінійні, кільцеві та двонаправлені динамічні списки, переваги та недоліки. Загальна характеристика. Приклад програмного коду.
Существуют две стратегии распределения оперативной памяти, как и любого ресурса: статическое и динамическое распределение При статическом распределении вся необходимая оперативная память выделяется процессу в момент его порождения. При этом память выделяется единым блоком необходимой длины, начало которого определяется базовым адресом. Программа пишется в адресах относительно начала блока, а физический адрес команды или операнда при выполнении программы формируется как сумма базового адреса блока и относительного адреса в блоке. Значение базового адреса устанавливается при загрузке программы в оперативную память. Так как в разных программах используются блоки 1 разной длины, то при таком подходе возникает проблема фрагментации памяти, то есть возникают свободные участки памяти, которые невозможно без предварительного преобразования использовать для вычислительного процесса
Данные динамической структуры:
Файлы:Текстовые , типизированные, не типезированные
Связанные и несвязанные динамические структуры:
Линейной структуры: односвязные(очередь, стек, Дек, список) и многосвязные.
Кольцевой структуры: односвязный кольцевой список и многосвязный кольцевой спосок.
Разветвленной структры: Деревья(Бинарные, Разветвленные) Графы.
Динамічний список: призначення, організація, формування, ініціалізація, наприклад з файлу. Переваги та недоліки порівняно з масивами. Приклад програмного коду.
Определение. Списком называется структура данных, каждый элемент которой посредством указателя связывается со следующим элементом.
Из определения следует, что каждый элемент списка содержит поле данных (Data) (оно может иметь сложную структуру) и поле ссылки на следующий элемент (Next). Поле ссылки последнего элемента должно содержать пустой указатель (Nil).
Схематически это выглядит так:
Просмотр списка
Просмотр элементов списка осуществляется последовательно, начиная с его начала. Указатель р поочередно устанавливается на первый, второй, и т.д. элементы списка до тех пор, пока весь список не будет пройден. При этом с каждым элементом списка выполняется операция вывода поля данных на экран. Начальное значение р – адрес первого элемента списка p^. Если р указывает на конец списка, то его значение равно Nil, то есть while p<>Nil do
Begin
Write(p^.Data, ' ');
p := p^.Next;
End