
- •Дані як основа, з якою працює програмне забезпечення. Модифікація даних. Вимоги до даних в частині швидкості пошуку та модифікації. Навести приклади із баз даних різного призначення.
- •Структура даних мови Object Pascal, коротка характеристика складених типів даних, приклади використання.
- •Масиви статичні та динамічні, переваги та недоліки. Використання масивів для організації роботи з даними. Заповнення масивів з файлу.
- •Формування типізованого файлу на базі таблиці Excel. Приклад програми.
- •Масиви статичні та динамічні. Додавання, видалення та модифікація даних (робота із даними). Приклад програмного коду.
- •Стек: призначення, приклади, застосування. Організація та робота стеку на базі масиву. Приклад програмного коду.
- •Черга: призначення, приклади , застосування. Організація та робота черги на базі масиву. Приклад програмного коду.
- •Пошук даних в масиві. Послідовний та бінарний методи пошуку. Переваги та недоліки. Приклад програмного коду.
- •Сортування масивів на місці, прості та складні алгоритми сортування. Приклад програмного коду (але не бульбашкою).
- •Сортування масивів на місці, метод вставок.
- •Сортування масивів на місці, метод простого вибору.
- •Сортування масивів на місці, метод Shaker (одночасний пошук мінімального та максимального елементів.
- •Динамічний список: призначення, організація, формування, ініціалізація, наприклад з файлу. Переваги та недоліки порівняно з масивами. Приклад програмного коду.
- •Лінійний динамічний список: додавання, видалення та модифікація даних (робота з даними, порівняти із масивами). Приклад програмного коду.
- •Кільцевий динамічний список: переваги та недоліки порівняно з лінійним. Додавання, видалення та модифікація даних (робота із даними). Порівняти з лінійним. Приклад програмного коду.
- •Сортування даних у динамічних списках по одному та декільком полях. Приклад програмного коду.
- •Стек: призначення, приклади , застосування. Організація стеку за допомогою лінійного динамічного списку. Приклад програмного коду.
- •Включення/забирання елемента до/з стеку. Приклад програмного коду.
- •Включення/забирання елемента до/з черги. Приклад програмного коду.
- •Черга: призначення, приклади застосування. Організація черги за допомогою лінійного динамічного списку. Приклад програмного коду.
- •Формування черги: принципи вставки заявок у чергу, використання приоритетів при формування черги. Позачерговий пріоритет (0).
- •Визначення характеристик черги: середня довжина черги, середній час виконання заявки.
- •Наведіть алгоритми додавання (insert) заявки у чергу.
- •Наведіть алгоритми обслуговування (service) заявки у черзі.
- •Робота із плоским файлом. Додавання, видалення та модифікація даних (робота із даними). Файли переповнення. Порівняти з масивами та списками. Приклад програмного коду.
- •Пошук даних у плоских файлах (послідовний та бінарний). Сортування файлів по одному та декільком полям. Приклад програмного коду.
- •Пошук даних у плоских декількох логічно зв’язаних файлах. Приклад програмного коду.
- •Індексні файли: призначення, створення та використання. Переваги та недоліки. Приклад програмного коду.
- •Сторінкова організація файлу: переваги та недоліки порівняно з плоским файлом. Файли переповнення.
- •Індексна організація файлу. Одно- та багаторівнева індексація. Переваги та недоліки порівняно з плоским файлом. Ознаки необхідності реорганізації файлу. Навести схему з поясненнями.
- •Динамічна організація при сторінковій організації файлу, організація файлів переповнення. Навести схему з поясненнями.
- •Файли прямого доступу. Визначення адрес в залежності від значення даних. Функції хешування. Файл переповнення. Загальні алгоритми.
- •Функції хешування: алгоритми ділення, складання.
- •Функції хешування: алгоритми зсуву розрядів, .
- •Функції хешування: алгоритми ділення, .
- •Колізії при хешуванні, шляхи (декілько) розв’язання цих проблем.
- •Дерева: загальна характеристика, структура вузла, приклади використання.
- •Бінарні дерева пошуку: приклади призначення, структура вузла, алгоритм формування.
- •Бінарні ідеально сбалансовані дерева: приклади призначення, структура вузла, алгоритм формування.
Сортування масивів на місці, прості та складні алгоритми сортування. Приклад програмного коду (але не бульбашкою).
Методи сортування можна розбити у відповідності до визначаючих їх принципів на три основні групи: 1. Сортування за допомогою вставки (by Insertion) або за допомогою включення. 2. Сортування за допомогою вибору (by Selection) або за допомогою виділення. 3. Сортування за допомогою обміну (by Exchange) або бульбашкове. Кожна група має прямий метод (самий простий) і покращені(ускладнені) методи сортування. Сортування за допомогою вставки.
procedure sortd; {Файл процедуры метода c:\f1\s_dir.pas}
var i,j,x:integer;
begin
for i:=2 to N do
begin x:=a[i]; a[0]:=x; {stop} j:=i;
while x<a[j-1] do
begin
a[j]:=a[j-1]; j:=j-1
end;
a[j]:=x {Вставка}
end
end;
Сортування масивів на місці, метод вставок.
Принцип сортування: масив розподіляється на відсортовану та невідсортовану частини. На першому кроці за відсортовану частину (послідовність) приймається перший елемент масиву. Кожний наступний елемент з невідсортованої частини вставляємо в заздалегідь відсортовану послідовність так, щоб ця послідовність залишалась відсортованою. При цьому треба: 1. Знайти місце, куди потрібно вставити цей елемент. 2. Зсунути елементи, що стоять справа у відсортованій частині, на одну позицію вправо. 3. На звільнене місце поставити елемент, що аналізується(вставляється). Два способи виконання цих дій: 1) кожний наступний елемент порівнюється з елементами у відсортованій частині, знаходиться місце вставки, всі наступні елементи зсуваються на одну позицію вправо і після цього вставляється елемент; 2) елемент, що вставляється, послідовно, зліва направо, порівнюється з кожним із елементів у відсортованій частині. Якщо потрібно, елемент у відсортованій частині одразу зсувається на одну позицію вправо. Як тільки знайдено потрібне місце вставки, елемент, що аналізується, вставляється на потрібну позицїю.
procedure sortd; {Файл процедуры метода c:\f1\s_dir.pas}
var i,j,x:integer;
begin
for i:=2 to N do
begin x:=a[i]; a[0]:=x; {stop} j:=i;
while x<a[j-1] do
begin
a[j]:=a[j-1]; j:=j-1
end;
a[j]:=x {Вставка}
end
end;
Сортування масивів на місці, метод простого вибору.
Реализация данного метода не требует дополнительной памяти.
Метод очень прост и состоит в следующем: берется пара рядом стоящих элементов, и если элемент с меньшим индексом оказывается больше элемента с большим индексом, то мы меняем их местами.
Эти действия продолжаем, пока есть такие пары. Легко понять, что когда таких пар не останется, то данные будут отсортированными. Для упрощения поиска таких пар данные просматриваются по порядку от начала до конца. Из этого следует, что за такой просмотр находится максимум, который помещается в конец массива,
а потому следующий раз достаточно просматривать уже меньшее количество элементов.
Максимальный элемент как бы всплывает вверх, отсюда и название алгоритма. Так как каждый раз на свое место становится по крайней мере один элемент, то не потребуется более N проходов, где N - количество элементов.
Вот как это можно реализовать:
Program BubbleSort;
Var A : array[1..1000] of integer;
N,i,j,p : integer;
Begin
for i:=1 to n do
for j:=1 to n-i do
if A[j]>A[j+1] then
begin {Обмен элементов}
p:=A[j];
A[j]:=A[j+1];
A[j+1]:=P;
end;
…
End.