Тема трудові спори

1 . Поняття трудових спорiв, їх види та причини виникнення

Трудовi спори — це не врегульованi шляхом безпосереднiх переговорiв суперечностi (конфлiкти) мiж власником пiдприємства, установи, органiзацiї i працiвником,що виникають з приводу застосування норм законодавства про працю, змiни iснуючих умов працi або встановлення нових i вирiшуються у визначеному чинним законодавством порядку.

До трудових належать спори щодо порушення норм про:

— порядок переведення на iншу роботу;

— припинення або розiрвання трудового договору;

— оплату працi й виплату заробiтної плати;

— виплату винагороди (надбавок) за вислугу рокiв;

— виплату винагороди за результатами рiчної роботи пiдприємства, гарантiйних та компенсацiйних сум;

— тривалiсть вiдпустки, порядок її надання та подiлу на частини;

— порядок застосування дисциплiнарного стягнення;

— порядок видачi й використання спецодягу, спецвзуття, iнших засобiв iндивiдуального захисту;

— надання лiкувально&профiлактичного харчування, молока або iнших рiвноцiнних продуктiв;

— порядок застосування нормпрацi та їх змiни тощо.

Причини виникнення трудових спорiв:

1) суб’єктивного характеру — недостатня правова свiдомiсть працiвникiв; правова необiзнанiсть не тiльки працюючих, а й керiвникiв і т.п

2) об’єктивного характеру — суперечностi мiж вiдносно стабiльними нормами права i динамiчними конкретними життєвими ситуацiями, до яких вони застосовуються;

3) органiзацiйно&правового характеру — пов’язанi з недолiками в нормотворчiй дiяльностi, прогалинами у чинному законодавствi, двозначнiстю трактування окремих норм, вiдсутнiстю кодифiкацiї всiх чинних нормз трудового права

4) органiзацiйно-господарського характеру — розрив господарських зв’язкiв; порушення в проведеннi облiку; наявнiсть заборгованостi з виплат зарплат, пенсiй та iнших виплат.

Види трудових спорiв:

1. За участю сторiн правовiдносин у сферi працi:

— спори мiж працiвникомi власником або його уповноваженим (на iндивiдуальному рiвнi);

— спори мiж найманими працiвниками, трудовими колективами (їх об’єднаннями) або професiйними спiлками та власником або їхнiми уповноваженими

2. За змiстом та кiлькiстю суб’єктiв:

— iндивiдуальнi;

— колективнi;

3. За характером:

— спори про застосування чинних нормзаконодавства про працю (позовнi);

— спори про встановлення нових чи змiну iснуючих умов працi (непозовнi);

4. За порядком розгляду (за пiдвiдомчiстю):

— спори, що розглядаються в загальному порядку (КТС, суд);

— спори, що розглядаються в судовому порядку (суд);

— спори, що розглядаються в особливому (спецiальному) порядку (розгляд спорiв суддiв, прокурорсько-слiдчих працiвникiв, звернення працiвникiв до органiв прокуратури за захистом

своїх трудових прав та iн.).

Майже будь-який трудовий спiр можна розглядати й характеризувати з позицiї кожного виду.

2. Iндивiдуальнi трудовi спори

Iндивiдуальнi трудовi спори — це не врегульованi розбiжностi мiж працiвником i роботодавцем з питань застосування законодавчих та iнших нормативно-правових актiв про працю, або змiни умов трудового договору, iнших угод про працю та переданих на розгляд компетентних з вирiшення спорiв органiв вiдповiдно до чинного законодавства.

Трудовi спори позовного характеру розглядаються комiсiями з трудових спорiв i районними (мiськими) — мiсцевими судами.

Органiзацiя комiсiй по трудових спорах, їх компетенцiя.

Комiсiя по трудових спорах є первинним органом досудового розгляду та вирiшення бiльшостi трудових спорiв, що виникають на пiдприємствi мiж працiвниками й роботодавцями.

КТС створюються на пiдприємствах, в установах, органiзацiях, з кiлькiстю працюючих

не менше 15 осiб. Вона обирається загальними зборами трудового колективу. Збори вважаються правочинними, якщо на них присутнi понад половину загальної кiлькостi членiв колективу, а конференцiя — якщо вона зiбрала 2/3 делегатiв. Рiшення про обрання КТС приймається бiльшiстю голосiв. Порядок обрання, висування кандидатiв у члени КТС, порядок голосування встановлюються зборами (конференцiєю).

Кiлькiсть робiтникiв у складi комiсiї має становити не менш як половину її складу. Комiсiя по трудових спорах обирає iз свого складу голову, його заступникiв i секретаря. Вона має печатку

встановленого зразка, її рiшення обов’язковi до виконання.

Власник зобов’язаний створити всi необхiднi умови для роботи КТС: надати примiщення, друкарську та iншу технiку, необхiдну лiтературу, органiзувати дiловодство, облiк i зберiгання

заяв працiвникiв i справ, пiдготовку й видачу копiй рiшень i т. iн.

Порядок i строки розгляду трудових спорiв у КТС.

Для звернення працiвника в КТС встановлено тримiсячний строк вiд того дня, коли вiн дiзнався або повинен був дiзнатися про порушення свого права.КЗпП передбачає обов’язкову реєстрацiю заяв працiвникiв, що подаються до КТС.

Спiр має розглядатися, як правило, у присутностi працiвника.

Засiдання КТС вважається правомочним за присутностi не менше 2/3 її складу. Працiвник або власник має право заявити вiдвiд будь-кому з членiв КТС. Рiшення приймається бiльшiстю голосiв.

Копiя рiшення в триденний строк видається працiвниковi, власнику або їхнiм представникам.

Комiсiя по трудових спорах зобов’язана розглянути трудовий спiр у десятиденний строк з дня подання працiвникомзаяви. Рiшення КТС пiдлягає виконанню у триденний строк пiсля закiнчення десяти днiв на його оскарження . Якщо рiшення комiсiї по трудових спорах оскаржено до суду,

воно не пiдлягає виконанню до винесення судомухвали про залишення в силi рiшення КТС i набрання нимзаконної сили. Рiшення про поновлення на роботi пiдлягають негайному виконанню. Пiсля перебiгу строку добровiльного виконання рiшення КТС у разi, коли власник не оскаржив це рiшення i не виконав його, працiвник має право вимагати видати йому посвiдчення, що має силу виконавчого листа, пiдписане головою або заступникомголови КТС i засвiдчене печаткою КТС.

Працiвник має право пред’явити посвiдчення до мiсцевого суду не пiзнiше тримiсячного строку з дня його одержання.

Строки при вирiшеннi трудових спорiв:

Усi строки при вирiшеннi трудових спорiв можна подiлити на такi групи:

— строки звернення до органiв по вирiшенню спорiв;

— строки вирiшення спорiв;

— строки виконання рiшень з трудових спорiв.

Порядок i строки розгляду трудових спорiв в судовому порядку.

У районних (мiських) — мiсцевих судах розглядаються трудовi спори за заявами:

1) працiвника чи власника або уповноваженого ниморгану,коли вони не згоднi з рiшеннямкомiсiї по трудових спорах пiдприємства, установи, органiзацiї (пiдроздiлу);

2) прокурора, якщо вiн вважає, що рiшення комiсiї по трудових спорах суперечить чинному законодавству.

Безпосередньо в районних (мiських) судах розглядаються трудовi спори за заявами:

1) працiвникiв пiдприємств, установ, органiзацiй, де комiсiї по трудових спорах не обираються;

2) працiвникiв про поновлення на роботi незалежно вiд пiдстав припинення трудового договору, змiну дати i формулювання причини звiльнення, оплату за час вимушеного прогулу або

виконання нижчеоплачуваної роботи, за виняткомспорiв працiвникiв

3) керiвника пiдприємства, установи, органiзацiї, його заступникiв; головного бухгалтера пiдприємства, установи, органiзацiї, і т.п.

4) власника або уповноваженого ниморгану про вiдшкодування працiвниками матерiальної шкоди, заподiяної пiдприємству, установi, органiзацiї;

5) працiвникiв у питаннi застосування законодавства про працю, яке вiдповiдно до чинного законодавства попередньо було вирiшено власникомабо уповноваженим ним органомi профспiлковим органомпiдприємства, установи, органiзацiї у межах наданих їм прав.

Безпосередньо в районних (мiських) судах розглядаються також спори про вiдмову у прийняттi на роботу:

1) працiвникiв, запрошених на роботу в порядку переведення з iншого пiдприємства, установи, органiзацiї;

2) молодих спецiалiстiв, якi закiнчили вищий навчальний заклад i в установленому порядку направленi на роботу на дане пiдприємство, в установу, органiзацiю;

3) вагiтних жiнок, жiнок, якi мають дiтей вiком до трьох рокiв або дитину-iнвалiда, а одиноких матерiв — при наявностi дитини вiкомдо чотирнадцяти рокiв;

4) виборних працiвникiв пiсля закiнчення строку повноважень;

5) працiвникiв, якимнадано право поворотного прийняття на роботу;

6) iнших осiб, з якими власник або уповноважений ним орган вiдповiдно до чинного законодавства зобов’язаний укласти трудовий договiр.

працiвник може звернутися з заявою про вирiшення трудового спору безпосередньо до районного, районного у мiстi, мiського чи мiськрайонного суду в тримiсячний строк з дня, коли вiн дiзнався або повинен був дiзнатися про порушення свого права, а у справах про звiльнення — в мiсячний строк з дня вручення копiї наказу про звiльнення або з дня видачi трудової книжки.

Порядок обчислення строкiв позовної давностi i процесуальих строкiв визначається трудовимi процесуальним законодавством. Строки, що встановленi законом або призначаються судом, обчислюються роками, мiсяцями, тижнями i днями. Строк може визначатися також вказiвкою на подiю, яка повинна обов’язково настати. Строк, що обчислюється роками закiнчується

у вiдповiдний мiсяць i число останнього року строку ; мiсяцями — минає вiдповiдного числа останнього мiсяця строку, якщо такого числа немає, — в останнiй день цього мiсяця; тижнями — розпочинається з дня, що є наступнимза тимднем, з якого починається строк закiнчується у той самий за назвою день, з якого визначено його початок

У разi визнання формулювання причини звiльнення неправильним або таким, що не вiдповiдає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працiвника

на роботi, орган, який розглядає трудовий спiр, зобов’язаний змiнити формулювання i вказати в рiшеннi причину звiльнення у точнiй вiдповiдностi з формулюванням чинного законодавства та з посиланнямна вiдповiдну статтю (пункт) закону.