3.2 Чинники, що призводять до вичерпання особистісних ресурсів та можуть спричинити емоційне вигоряння волонтерів.

Поняття «емоційне вигорання» є доволі поширеним в наш час.

Емоційне вигорання – це синдром, що розвивається на основі постійного впливу на людину стресових ситуацій і сприяє інтелектуальному, фізичному і душевному виснаженню, перевтомі. Найчастіше з цим зустрічаються люди, котрі працюють у сфері людина-людина. Та зрештою, немає асоціальних робіт, оскільки усі ми існуємо поряд один із одним, користуємося громадським транспортом, ходимо в магазини [41, c. 37].

Волонтери, котрі працюють із людьми з обмеженими функціональними можливостями досить часто зазнають емоційного вигоряння. Оскільки волонтер у цій співпраці є так званим емоційним донором, тому може зазнавати певного виснаження, стресу, яке згодом має здатність переростати у емоційне вигорання.

Добровільні помічники стикаються з такими чинники, що призводять до вичерпання особистісних ресурсів та можуть спричинити вигоряння як:

1. недостатня професійна підготовка;

2. брак практичного досвіду;

3. невизначеність/неадекватність очікувань;

4. невизначеність/неадекватність професійних ролей та меж;

5. обмеженість ресурсів;

6. недостатній рівень емоційної та соціальної підтримки з боку колег, керівників та підлеглих;

7. недостатність/відсутність супервізії;

8. недосконалість організаційних структур та процесу роботи;

9. брак заохочення, визнання успіхів;

10. недостатня участь у прийнятті рішень та відповідальність без повноважень;

11. негативний вплив роботи на сімейне життя;

12. особистісні якості (наприклад, сором'язливість, невпевненість у собі, труднощі в управлінні іншими) та молодий вік;

13. специфічні фактори, наприклад, етичні дилеми, необхідність стикатися зі смертю, горем, небезпечними ситуаціями [24, c. 23].

Саме тому, узагальнюючи все вище сказане, ми вважаємо, що волонтери, які працюють з людьми з обмеженими функціональними можливостями зазнають неабиякого психологічного навантаження.

Програма дослідження «Чинники, що призводять до вичерпання особистісних ресурсів та можуть спричинити вигоряння волонтерів у навчально-реабілітаційному центрі «Джерело».

Для дослідження чинників, що призводять до вичерпання особистісних ресурсів та можуть спричинити вигоряння, нами у вересні 2012р. було проведено гайд-інтерв'ю з колишніми волонтерами, які зазнали вигорання під час волонтерської діяльності у Львівському навчально-реабілітаційному центрі «Джерело».

Об’єктом нашого дослідження є особи, які були залучені до волонтерства у навчально-реабілітаційному центрі «Джерело», і як наслідок зазнали емоційного вигорання.

Предмет дослідження – чинники, що призводять до вичерпання особистісних ресурсів та можуть спричинити вигоряння волонтерів у навчально-реабілітаційному центрі «Джерело»

Мета ̶ дослідити чинники, які зумовлюють вичерпання особистісних ресурсів та можуть спричинити вигоряння у волонтерів навчально-реабілітаційного центру.

Завдання дослідження:

1. Вияснити, які проблеми виникали найчастіше під час діяльності.

2. Визначити чинники, які перешкоджали здійсненню волонтерської діяльності і призвели до професійного вигорання.

3. З’ясувати, чи проводили спеціалісти центру тренінги чи бесіди щодо попередження стресу та професійного втручання.

Час опитування: вересень 2012 рік.

Метод дослідження. Це дослідження проводиться методом опитування – напівструктурованого інтерв’ю. Цей метод обраний через те, що нам потрібно зібрати первинну вербальну інформацію під час безпосереднього спілкування з респондентом, а також чіткі відповіді на конкретні запитання.

Аналіз дослідження. Дослідження проводилось із дотриманням конфіденційності та етики. Було опитано сім колишніх волонтерів Львівського міського навчально-реабілітаційного центру «Джерело».

Оброблення інтерв’ю складається із:

1. розшифрування інтерв’ю,

2. структурування відповідей респондентів відповідно до поставлених завдань.

Ми опитали сім колишніх волонтерів навчально-реабілітаційного центру «Джерело» з Клубу Активної Молоді, в результаті ми отримали такі відповіді:

Отже, на питання «Як довго, Ви були залучені у волонтерську діяльність»? респонденти дали нам такі відповіді: Ірина – чотири місяці, Олена – п’ять місяців, Андрій, Іванна, Борис, Христина – по шість місяців, Надія – сім місяців.

На питання про те, скільки часу приділяли на волонтерство, респонденти відповіли, що зазвичай відвідували центр в середньому 1-2 рази на тиждень, здебільшого по 2 години на день.

З питання про те, «У які соціальні програми Ви були залучені?», колишні волонтери зазначили, що брали участь у різного роду соціальних програмах. Це насамперед соціально-побутова адаптація, мистецька програма, соціальне підприємство та багато інших. Волонтери залучались до організації свят, а саме: свято матері, день вчителя, день молоді, Великдень, Різдвяні свята і багато ін. Також Борис, Христина та Ірина брали участь у поїздці в літній табір в Тухлю, на футбольний матч у м. Київ. Тобто, як ми бачимо, всі респонденти брали активну участь у діяльності КАМу.

З питання про те, коли волонтери зрозуміли, що потрібно зробити «вихід», ми дізнались, що це відбувалось поступово. Спочатку коли вони прийшли вперше в центр, то їм здавалось, що вони спроможні досягнути певних змін, тобто мали від процесу нереальні очікування. Та на протязі певного часу, коли ситуація все-таки непорушно стояла на місці, в молоді не спостерігалось ніяких змін у волонтерів відбулось певне нехтування своїми обов’язками, згодом з’явився свого роду негативізм, цинізм, фаталізм. Саме тоді, коли професійна діяльність почала впливати на сімейне життя і руйнувати його, то це поставило хрест на волонтерській діяльності.

На питання, «Які чинники зумовили ваше професійне вигорання?», респонденти зазначили, що недостатня професійна підготовка; брак практичного досвіду; невизначеність/неадекватність професійних очікувань (щодо результатів роботи, критеріїв успішності); недостатній рівень емоційної та соціальної підтримки з боку колег, керівників та підлеглих; недостатність супервізії;брак заохочення, визнання успіхів; недостатня участь у прийнятті рішень та відповідальність без повноважень; негативний вплив роботи на сімейне життя; особистісні якості (наприклад, сором'язливість, невпевненість у собі, труднощі в управлінні іншими) та молодий вік; специфічні фактори, наприклад, етичні дилеми, необхідність стикатися зі смертю, горем, небезпечними ситуаціями.

На питання, «Які проблеми виникали найчастіше під час волонтерської діяльності?», респонденти були одностайні у відповіді. Дуже часто волонтери покладають великі надії та мають нереальні очікування щодо конкретного клієнта і коли, ці очікування не здійснюються, то це впливає на особистість волонтера значною мірою. Також волонтери зазначили, що їм бракувало ефективного керівника-координатора, який зумів би влучно направити у потрібне русло.

На питання про зіткнення з етичною дилемою, то всі опитані респонденти відповіли, що за весь період волонтерської діяльності, їм часто доводилось стикатись з етичною дилемою.

На питання про те, чи проводили спеціалісти центру «Джерело» тренінги чи бесіди щодо попередження стресу та професійного вигорання, то респонденти запевнили, що ні тренінгів, ні бесід ніхто з ними не проводив. Як нам, вдалось з’ясувати, волонтери приходять у заклад, але ні чітких обов’язків, ні підтримки вони не знаходять у закладі. Можна сказати, що волонтери як певний осередок, яким по суті ніхто не цікавиться, а спеціалісти центру лише зацікавлені у послугах, які можуть вони надати.

На питання «Чи плануєте Ви ще коли небудь повернутись у добровільну діяльність?», троє з опитаних респондентів планують повернутись у волонтерську сферу, але тільки коли в них буде вільний час, бо на цей час не спроможні поєднувати основне місце роботи і волонтерську діяльність. Ще двоє навідріз відмовляються від цього, мовляв ті наслідки, котрих вони зазнали після вигорання дозволили змінити своє бачення щодо добровільної діяльності. Ірина планує повернутись у волонтерську сферу, але займатись з маленькими неповносправними дітками. Борис не проти брати участь у епізодичній волонтерській діяльності, тобто під час конкретної події, свята чи виїзду.