49. Визначте провідний конфлікт п’єси «Чайка» а.Чехова

П'єса А. Чехова "Чайка" виділяється з-поміж інших драматичних творів незвичністю побудови. Сюжет як такий у ній відсутній, проте й наше трагікомічне життя, як правило, не має чіткого й логічного розвитку подій. Кожен наш крок, кожна дія і думка, здається, не мають глибинного сенсу, але доля визначена. Удалий початок зумовлює успіх, але успіх не завжди супроводжує людину. Оригінальність викладу матеріалу в п'єсі дозволяє А. Чехову розглянути проблему невідповідності життя й мистецтва під новим кутом зору. Ще працюючи над п'єсою, драматург зазначав: "пишу п'єсу... Пишу не без задоволення, хоча й страшно фальшивлю проти умов сцени. Комедія, три жіночі ролі, шість чоловічих, чотири дії, пейзаж; багато розмов про літературу, мало дії, п'ять пудів кохання". З одного боку, Чехова непокоїло новаторство п'єси, йому здавалося, що вона написана всупереч правилам драматичного мистецтва. З іншого боку, драматург наполягав на тому, що необхідно писати по-новому: "Жодних сюжетів непотрібно. У житті немає сюжетів, у ньому все змішано — глибоке із дрібним, величне з нікчемним, трагічне зі смішним". Усіх героїв п'єси можна умовно поділити на кілька груп. Перший критерій — віковий. З одного боку герої, представники старшого покоління: актриса Ірина Треплєва, її брат Костянтин Сорін, управитель Ілля Шамраєв, лікар Євген Сергійович Дорн. Можна сказати, що вони віднайшли своє місце у житті, кожен своє. Величезний життєвий досвід охороняє їх від надзвичайних душевних потрясінь. Вони зрозуміли свої потреби, свою ціну — ані більше, ані менше того, що у них вже є, вони не потребують.

48. Охарактеризуйте систему образів п’єси «Чайка» а. Чехова

У основі символу лежить алегорія, але символ - це не однозначна алегорія. І саме таким є головний символ п'єси - образ чайки. Цей образ пов'язаний і з тінню Треплева, який передрікає, що уб'є себе, як цю чайку, і з долею Ніни, і Тригориным, який побачив в чайці сюжет для розповіді про долю дівчини, і образ чайки перетворюється на багатозначний символ чогось марно і бездушно забутого. Цей символ стає домінуючим для оцінки усього життя, змальованого в п'єсі. Символічний характер придбаває і озеро - своєрідна дійова особа в п'єсі Треплева та і самого Чехова: «О, чаклунське озеро»! і театральна естрада, побудована для спектаклю Треплева. На ній читається монолог про світову душу, тут звучали слова про любов, а потім звідси чує Медведенко чийсь плач. Це плакала Ніна за втраченими надіями.

Таким чином, (символ життя) закінчений, і фінал її засмучуваний. Діалоги відбуваються на високому етапі емоційної напруги. У завершальній сцені розмови Треплева з Ніною кілька разів говорить про коней: «Коні мої стоять біля хвіртки»; «Коні мої близько». І хоча ми розуміємо, що йдеться про побутові деталі (не потрібно проводжати Ніну), образ коней придбаває інший зміст: коні - це символ дороги, непройденого шляху. «Чайка» не дає відповіді, яка чекає у кінці шляху, оскільки в самій п'єсі враховується життя як процес, який не має кінця в п'єсі. Він десь за її межами.

Цікавим символом стає умисна літературність п'єси, яка виявляється, зокрема, в діалогах, побудованих на численних ремінісценціях, наприклад в творінні Шекспіра. Так Аркадій неодноразово читає сыновни монологи королеви з Гамлета, а він їй відповідає ніби заради жарту репліками Гамлета. Мова Ніни, віршована, уривиста ніби ілюструє забудькуватість не стільки її самої, скільки їх героїв. Це символ таких самих напружених пошуків сенсу життя, як для героїні, яку саме потрібно згадати в сцені останньої розмови з Треплевым.

З плутаних уривистих пропозицій витікає один символ - хреста і обов'язку, який належних нести кожного. Але Ніна і на цьому не зупиняється. Вона в пошуку, як і усі герої п'єси «Чаю», - символу надії, волі, польоту.