Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
гидрография.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
05.12.2019
Размер:
1.87 Mб
Скачать

55

Міністерство освіти та науки, молоді і спорту Украіни

Одеський Державний Екологічний Університет

Реферат

на тему:

« Основні гідрологічні та гідрографічні характеристики басейну р. Дунай та системи оз. Ялпуг-Кугурлуй »

Виконала:

студентка групи Г-31

Баліка А.Ф.

Перевірила:

Погорєлова М. П.

Одеса, 2012 р.

Зміст

Вступ

  1. Фізико – географічна характеристика річкового водозбору

    1. географічне положення

    2. Грунти та рослинність

    3. Кліматичні характеристики

    4. Підземні води

  2. Гідрографічні характеристики річки

  3. Гідрологічні характеристики річки

    1. Середній багаторічний стік та його мінливість. Водоносність

    2. Максимальний та мінімальний стік

    3. Термічний ті льодовий режим

    4. Водний режим і внутрішньорічний розподіл стока

    5. Твердий стік. Режим стоку наносів.

    6. Гідрохімічна характеристика

    7. Вологосподарське використання

Висновки

Література

Вступ

Назва річки Дунай пройшла довгий історичний шлях, різні народності по різному називали її. У літературних пам’ятках античних часів від витоку до Залізних Воріт річка була відома за назвою Данувіус (Danuvіus) і Данубіус (Danubіus). Нижче Залізних Воріт Дунай носив іншу назву ‑ Істр (Іstr). Кельти, що населяли береги Дунаю, перші помітили швидкий плин річки і назвали її Данувиус (Danuvіus). Слово danuvіus походить від кельтських слів danu, що означає стрімкий, швидкий, і vіus-вода, річка. Назва Данубіус зустрічається в працях Аристотеля, Цезаря, Овідія, Страбона, Плінія Старшого. Про Істру, Іструсе згадують Геродот, Вергілій, про Хістере говорить Цицерон про Хіструсе ‑ Тібулл. Усі ці назви згодом були забуті, і за річкою на всьому її протязі збереглась одна назва ‑ Дунай [3, 5].

Актуальність та значення теми, яка опрацьовується

Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля в Україні, в цілому, і у Придунайському регіоні, зокрема, відбувається в напрямку підписання та ратифікації Україною міжнародних угод природоохоронного спрямування, а це означає, що нашою країною узяті на себе відповідні зобовязання перед Світовим Товариством. Серед найважливіших для Придунайського регіону конвенцій, до яких приєдналась Україна, слід назвати:

  • Конвенція про водно-болотні угіддя, які мають міжнародне значення, головним чином, як місця перебування водоплавних птахів (Рамсарська конвенція, 1971 р.);

  • Конвенція ООН про біологічне різноманіття (Ріо-де-Жанейро, 1992 р., підписана, але не ратифікована);

  • Конвенція про охорону та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер.

Приєднання до тих чи інших міжнародних угод вимагає надзвичайної підготовки, зокрема організаційної та правової, яка має забезпечити додержання положень конвенцій. Особливо велика підготовча робота здійснена урядом України у напрямку приєднання до Рамсарської конвенції. Її прийняття спрямоване на спільну міжнародну охорону водно-болотних угідь, як особливого природного ресурсу, що має велике економічне, культурне та рекреаційне значення, втрата якого була б непоправною. Водно-болотні угіддя виконують функції регуляторів водного режиму прилеглих територій. Це специфічні помешкання, що забезпечують існування характерної флори та фауни, особливо водоплавних птахів. Останні під час сезонних міграцій можуть перетинати державні кордони і, таким чином, розглядаються як водний ресурс. Система озер Кугурлуй-Ялпуг має велике міжнародне значення і піддається відповідній охороні як водно-болотні угіддя. Тут мешкають рідкісні види рослин та тварин, які занесені до регіональних Червоних Книг (Див. Таблицю 1 в тексті).

Таблиця 1 Рідкісні та зникаючі види рослин, які зустрічаються

в районі оз. Ялпуг

Європейська Червона

Книга (1991)

Червона Книга України

Червона Книга Одеської області

Minuartia bilikiana

Ornitogalum amphibolum

Salvinia natans (Сальвінія плаваюча)

Stipa capillata (Ковила волосиста чи тирса)

Stipa pennata (Ковила пірчаста)

Stipa lessingiana (Ковила лесінга)

Trapa natans ( Водяний горіх плаваючий)

Iris pumilla (Касатик)

Hyacinthella leucophaea (Гіацинтик блідий)

Ornitogalum fibriatum

Ephedra distachyа (Ефедра двоколоса)

Muscari neglectum

Крім вищезгаданих рослин 8 ссавців нашої фауни занесені до Червоної Книги України, а 2 види рукокрилих кажанів (Nannospalax leucodon, Lutra lutra) занесені до Європейського Червоного Списку. На території Придунайського регіону України достовірно відмічено 258 видів птахів, включаючи 124 види, які розмножуються.Це складає приблизно 64 % всіх відомих птахів, які зареєстровані в Україні. З них 57 видів занесені до Червоної Книги України, включаючи 5 видів, які знаходяться під загрозою вимирання : малий баклан (Phalacrocorax pygmeus), пелікан кучерявий (Pelecanus crispus), пелікан білий (Pelecanus onocrotalus), білоокий нирок (Aythya nyroca), колпиця (Platalea leucorodia) . Рішенням Одеської обласної ради народних депутатів від 1 жовтня 1993 року № 496-ХХІ затверджене перелік цінних природоохоронних територій , зарезервованих задля поширення природно-заповідного фонду області, в тому числі в Ізмаїльському та Ренійському районах – 1200 га оз. Кугурлуй. На території Придунав’я до теперішнього часу залишились не охоплені природоохоронним статусом державного значення слідуючи зарезервовані території: верхів’я оз. Ялпуг – 1050, низів’я оз. Ялпуг – 700 га,

оз. Кугурлуй – 7700 га.

Актуальність даного дослідження находить своє відображення на шпальтах місцевих та обласних газет, які неодноразово висвітлювали екологічну ситуація на озері Ялпуг (Див. Дод.1-4). При фінансовій підтримці Тасіс виготовлений ліфлет «Вернуть Ялпугу изумрудные берега».