
- •Методичні вказівки
- •В автоматизованих системах”
- •Затверджено Методичною радою нтуу “кпі”
- •1.3. Геометричне означення ймовірності
- •1.4. Теорема додавання і формула множення ймовірностей
- •1 .5. Формула повної імовірності, формула Байєса
- •1.6. Схема незалежних випробувань Бернуллі
- •1.7. Закони розподілу і числові характеристики випадкових величин
- •Приклади дискретних розподілів
- •Приклади неперервних розподілів
- •Двовимірні випадкові величини
- •Властивості коефіцієнта кореляції
- •Властивості математичного сподівання і дисперсії
- •1.8. Характеристичні функції
- •Властивості характеристичних функцій
- •1.9. Закони розподілу функцій випадкових аргументів
- •1.10. Числові характеристики випадкових величин
- •1.11. Закон великих чисел
- •1.12. Центральна гранична теорема для однаково розподілених випадкових доданків
- •1.13. Точкові оцінки параметрів розподілу
- •1.14. Довірчі інтервали
- •Приклади довірчих інтервалів
- •1.15. Статистична перевірка гіпотез
- •Правила статистичної перевірки гіпотези
- •1.16. Критерій згоди 2
- •2. Теоретичні питання
- •3. Задачі
- •Додатки Додаток 1 Вихідні дані до задач
- •Задачі 6-11
- •Вихідні дані до задачі 27
- •Додаток 2
- •Методичні вказівки
- •03056, Київ-56, просп. Перемоги, 37.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ
“КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ”
Методичні вказівки
до виконання індивідуальних завдань з дисципліни “Ймовірнісні процеси і математична статистика
В автоматизованих системах”
для студентів спеціальності
“Інформаційні управляючі системи та технології”
Затверджено Методичною радою нтуу “кпі”
Київ
“Політехніка”
2002
Методичні вказівки до виконання індивідуальних завдань з дисципліни “Ймовірнісні процеси і математична статистика в автоматизованих системах” для студентів спеціальності “Інформаційні управляючі системи та технології” /Уклад.: І.Є. Галицька, О.Г. Жданова, В.М. Кузнєцов, Е.Й. Савустьяненко. –К.: ІВЦ “Політехніка”, 2002 – 44 с.
Затверджено Методичною радою НТУУ “КПІ”
(Протокол № 1 від 20. 09. 2001 р.)
Укладачі: І.Є. Галицька
О.Г. Жданова
В.М. Кузнєцов
Е.Й. Савустьяненко
Відповідальний редактор В. О. Тихонов
Рецензенти: С. М. Гриша
В. М. Томашевський
1. доВідковий теоретичний матеріал
1.1. Класичне означення ймовірності
Імовірністю події А у схемі скінченної кількості однаково можливих елементарних подій називається відношення
,
де m(A) – кількість елементарних подій, що сприяють події А; n – загальна кількість елементарних подій.
1.2. Елементи комбінаторики
Припустимо, що необхідно виконати послідовно k дій. Коли першу дію можна виконати n1 способами, другу – n2 способами, третю – n3 способами і так до k-ї дії, яку можна виконати nk способами, то всі k дій разом можна виконати n1 n2 n3 nk способами, у цьому полягає основний принцип комбінаторики (правило множення).
Нехай
– деяка множина з n
елементів. Деяка k-елементна
підмножина множини з n
елементів називається комбінацією з n
елементів по k.
Порядок елементів у підмножині не є
істотним. Кількість k-елементних
підмножин множини позначають
.
Наприклад, коли
= {а,
b, с},
тоді {а},
{b},
{с}
– усі можливі комбінації з 3 по 1 (отже,
=3);
{а,
b},
{а,
с},
{b,
с}
— усі можливі комбінації з 3 по 2 (отже,
=3).
Кількість комбінацій з n елементів по k обчислюють за формулою
Множину називають упорядкованою, коли кожному елементу цієї множини відповідає деяке число (номер елемента) від 1 до n (n – кількість елементів множини), де різним елементам відповідають різні числа.
Різноманітні упорядковані множини, що відрізняються лише порядком елементів (тобто можна одержати з тієї самої множини), називають перестановками цієї множини. Наприклад, перестановки множини = {а, b, с} мають вигляд:
{a, b, c}, {a, c, b}, {b, a, c},
{b, c, a}, {c, a, b}, {c, b, a}.
Кількість перестановок Рn множини, що містить n елементів, обчислюють за формулою Рn = n!.
Розглянемо упорядковані підмножини
даної множини .
Кожну її підмножину може бути упорядковано
деяким можливим способом. Кількість
усіх k-елементних
підмножин множини
дорівнює
.
Кожну таку підмножину можна упорядкувати
k! способами.
Таким чином, одержуємо всі упорядковані
k-елементні
підмножини множини .
Кількість упорядкованих k-елементних
підмножин множини, що містить n
елементів, позначають через
Упорядковані k-елементні підмножини множини з n елементів називаються розміщенням з n елементів по k. Різні розміщення з n по k відрізняються або елементами, або їх порядком.
Нехай k1, k2, … km
– цілі невід’ємні числа, причому
Подамо множину А з n елементів
у вигляді суми m множин А1,
А2, ..., Аm,
що містять відповідно k1,
k2, … km елементів.
Позначимо кількість різних способів
такого розбиття на групи через
(k1,
k2, ..., km). Її обчислюють
за формулою:
Наведемо комбінаторну схему, що
зустрічається при розв’язуванні
задач:
n-елементна множина А
є сумою множин А1, А2,
..., Аk, кількість елементів яких
дорівнює відповідно п1, п2
..., пk
В
– m-елементна
підмножина множини А, що містить т1
елементів з A1, m2
з A2, ..., тk
елементів з Аk
.
Кількість способів, якими можна вибирати
таку множину В з А (множини
неупорядковано), за основним принципом
комбінаторики дорівнює