
- •11.5. Основні прилади та апарати електровозів
- •Мережа залізниць та управління залізничним транспортом.
- •1.1. Значення транспорту.
- •1.2. Мережа залізниць України.
- •Залізниці України.
- •1.3. Управління залізничним транспортом. Апарат управління Укрзалізниці
- •Апарат управління залізниці
- •1.4. Обов’язки працівників залізничного транспорту
- •2. Габарити
- •2.4. Відстані між осями колій
- •2.5. Негабаритні вантажі.
- •2.6. Призначення споруд та пристроїв.
- •2.7. Порядок приймання об’єктів в експлуатацію.
- •Траса, план та профіль колії. Земляне полотно.
- •3.1. Проектування залізниць.
- •3.2. Вимоги пте до плану та профілю.
- •3.3. Призначення земляного полотна та його елементи.
- •3.4. Штучні споруди
- •4. Верхня будова колії та її елементи.
- •4.1 Верхня будова колії та її елементи.
- •4.2 Пересічення, переїзди й примикання залізниць.
- •5. З’єднання колій. Стрілочний перевід.
- •5.1 Класифікація та призначення стрілочних переводів. Будова стрілочного переводу.
- •5.2 Вимоги пте до хрестовин стрілочного переводу.
- •5.3 Несправності з якими забороняється експлуатувати стрілочні переводи.
- •6. Роздільні пункти.
- •6.1. Класифікація та призначення роздільних пунктів.
- •6.2 Класифікація та розміщення станцій.
- •6.3. Станційні колії, парки та їх спеціалізація.
- •7. Робота станцій
- •7.1. Проміжні станції
- •7.2. Дільничні станції
- •7.3. Сортувальні станції
- •7.4. Сортувальні пристрої
- •7.5. Вантажні станції
- •7.6. Пасажирські станції
- •7.7. Технічно-розпорядчий акт станції.
- •8. Автоматика і телемеханіка на залізниці
- •8.1. Види та призначення пристроїв сцб.
- •8.2. Призначення сигналів.
- •8.3. Видимі сигнали
- •8.4. Звукові сигнали
- •8.5. Класифікація світлофорів.
- •Видимість сигналів світлофорів.
- •8.6. Розміщення світлофорів.
- •8.7. Вхідні, вихідні світлофори, запрошувальний сигнал.
- •8.8. Маршрутні, прохідні світлофори. Умовно-дозволяючий сигнал.
- •8.9. Світлофори прикриття та загороджувальні. Попереджувальні та повторювальні світлофори.
- •8.10. Сигнали огородження. Звукові сигнали
- •1. Сигнали огородження та їх призначення.
- •Звукові сигнали.
- •Прямування подвійною тягою.
- •Прямування з підштовхуючим локомотивом.
- •Проведення маневрів.
- •8.11. Ручні сигнали.
- •9. Пристрої сцб на перегонах і станціях.
- •9.1. Система автоблокування
- •9.2. Система напівавтоматичного блокування
- •9.3. Електрожезлова система
- •9.4. Автоматична локомотивна сигналізація
- •9.5. Системи сцб на перегонах і станціях
- •9.6. До пристроїв колійного загородження належать:
- •9.7. Електрична централізація стрілок та сигналів
- •9.8. Диспетчерська централізація
- •10. Електропостачання залізниць.
- •10.1. Загальні відомості про електропостачання залізниць.
- •10.2. Будова контактної мережі
- •10.3. Рівні напруга на струмоприймачі.
- •10.4. Габарити контактної мережі.
- •10.6. Категорії споживачів електроенергії
- •11. Тяговий рухомий склад
- •11.2. Класифікація електричного рухомого складу
- •11.3. Серії електровозів
- •11.4. Тягові двигуни
- •11.5. Основні прилади та апарати електровозів
- •11.6. Двигуни при різних видах гальмування
- •11.7. Гальма рухомого складу: класифікація та принцип дії
- •12. Локомотивне та вагонне господарства.
- •12.1. Класифікація вагонів.
- •Класифікація:
- •12.2. Будова вагона
- •12. 3. Несправності колісних пар.
- •12.4. Вимоги пте до утримання колісних пар
- •13. Огляд споруд і пристроїв, та їх ремонт
- •13.1. Система ремонту на залізничному транспорті
- •13.2. Організація оглядів та ремонтів.
- •13.3. Забезпечення безпеки при виконанні робіт.
- •14 Графік руху поїздів.
- •14.1. Вимоги до графіку та порядок його складання.
- •14.2. Призначення поїздів та порядок їх пропуску.
- •14.3. Розподіл поїздів
- •14. 4. Види графіків та розклад руху поїздів
- •15. Рух поїздів при різних засобах сигналізації та зв'язку
- •15. 1. Загальні вимоги
- •15.2. Рух поїздів за автоматичного блокування:
- •15.5. Електрожезлова система.
- •16. Організація роботи по забезпеченню безпеки руху на залізничному транспорті
2.4. Відстані між осями колій
Відстань між осями колій на перегонах двоколійних колій на прямих ділянках має бути не менша 4100 мм.
На триколійних та чотириколійних ділянках між осями другої та третьої колії на прямих ділянках має бути не менша 5000 мм.
Відстань між осями суміжних колій на станціях на прямих ділянках має бути не менша 4800 мм, на другорядних коліях і коліях вантажних районів – не менша 4500 мм.
При розміщенні на станціях головних колій крайніми з дозволу начальника залізниці допускається відстань між ними 4100 мм.
Відстань між осями колій, призначених для безпосереднього перевантаження вантажів з вагона у вагон, може становити 3600 мм.
Горизонтальні відстані на кривих ділянках між осями суміжних колій і між віссю колії та габаритом наближення споруд на перегонах і станціях визначаються Інструкцією із застосування габаритів наближення споруд.
По суміжним головним і станційним коліям проходить різний рухомий склад. Відстань між цими коліями та від колій до споруд та пристроїв, що розміщуються в середині між коліями, повинна виключати торкання один з одним локомотивів, колійних машин, що одночасно проходять по суміжним коліям, а також рухомого складу з спорудами та пристроями (тому відстань становить 4100 мм). Відстань між осями другої та третьої колії на перегонах три- та чотириколійних ліній (5000 мм) дозволяє залишати в розширеному міжколійї необхідний колійний інвентар та інструменти, а також встановлювати необхідні матеріали. На станціях велика кількість залізничників різних професій займається підготовкою рухомого складу в рейс, обслуговуванням колії, засобів зв’язку, електропостачання і т.д. тому відстань між осями колій на станціях підвищена.
В кривих ділянках відстані між осями колій збільшуються, так як торцеві частини вагонів та локомотивів виходять за криву значно більше ніж в прямій частині колії. Крім того , в кривих крайню рейкову нитку розміщують вище внутрішньої – для нахилення рухомого складу до центру кривої, це також вимагає додаткового збільшення горизонтальних габаритних розмірів в залежності від радіусів кривих, підвищення зовнішньої рейкової нитки.
2.5. Негабаритні вантажі.
Вантажі, які не можуть бути розміщені на відкритому рухомому складі у межах габаритів навантаження, перевозяться згідно з порядком, встановленим Державною адміністрацією залізничного транспорту, це так звані негабаритні вантажі.
Негабаритність в залежності від місця виходу вантажу за межі габариту навантаження по висоті розрізняється:
нижня (в межах від 480 до 1229 мм при відстані від осі шляху 1626-1760 і на висоті від 1230 до 1399 мм – при відстані 1626-2240 мм);
бокова (на висоті від 1400 до 4000 мм);
верхня (на висоті від 4001 до 5300 мм).
В залежності від величини виходу негабаритних вантажів за габарит навантаження у зазначених зонах установлені наступні ступені негабаритності вантажів – у нижній – шість ступенів, у боковій – шість ступенів, у верхній – три ступені.
Ступінь негабаритності вантажу повинна встановлюватися не тільки по розмірах його в завантаженому стані на прямій ділянці колії, але також з урахуванням проходу вагоном кривих ділянок колії. Якщо геометричні виноси вантажу в кривих перевищують геометричні виноси в цих кривих розрахункового вагона, то за умовою проходу кривих даний вантаж має розрахункову негабаритність.
Вантаж, що перевищує граничні обриси зон негабаритності, а також габарит навантаження в нижній зоні (нижче 480 мм від РГР) і у верхній зоні (вище 5300 мм від РГР), називається поверхнегабаритним. Відповідно до зон негабаритності вантаж може мати нижню, бокову і верхню поверхнегабаритність.