- •11.5. Основні прилади та апарати електровозів
- •Мережа залізниць та управління залізничним транспортом.
- •1.1. Значення транспорту.
- •1.2. Мережа залізниць України.
- •Залізниці України.
- •1.3. Управління залізничним транспортом. Апарат управління Укрзалізниці
- •Апарат управління залізниці
- •1.4. Обов’язки працівників залізничного транспорту
- •2. Габарити
- •2.4. Відстані між осями колій
- •2.5. Негабаритні вантажі.
- •2.6. Призначення споруд та пристроїв.
- •2.7. Порядок приймання об’єктів в експлуатацію.
- •Траса, план та профіль колії. Земляне полотно.
- •3.1. Проектування залізниць.
- •3.2. Вимоги пте до плану та профілю.
- •3.3. Призначення земляного полотна та його елементи.
- •3.4. Штучні споруди
- •4. Верхня будова колії та її елементи.
- •4.1 Верхня будова колії та її елементи.
- •4.2 Пересічення, переїзди й примикання залізниць.
- •5. З’єднання колій. Стрілочний перевід.
- •5.1 Класифікація та призначення стрілочних переводів. Будова стрілочного переводу.
- •5.2 Вимоги пте до хрестовин стрілочного переводу.
- •5.3 Несправності з якими забороняється експлуатувати стрілочні переводи.
- •6. Роздільні пункти.
- •6.1. Класифікація та призначення роздільних пунктів.
- •6.2 Класифікація та розміщення станцій.
- •6.3. Станційні колії, парки та їх спеціалізація.
- •7. Робота станцій
- •7.1. Проміжні станції
- •7.2. Дільничні станції
- •7.3. Сортувальні станції
- •7.4. Сортувальні пристрої
- •7.5. Вантажні станції
- •7.6. Пасажирські станції
- •7.7. Технічно-розпорядчий акт станції.
- •8. Автоматика і телемеханіка на залізниці
- •8.1. Види та призначення пристроїв сцб.
- •8.2. Призначення сигналів.
- •8.3. Видимі сигнали
- •8.4. Звукові сигнали
- •8.5. Класифікація світлофорів.
- •Видимість сигналів світлофорів.
- •8.6. Розміщення світлофорів.
- •8.7. Вхідні, вихідні світлофори, запрошувальний сигнал.
- •8.8. Маршрутні, прохідні світлофори. Умовно-дозволяючий сигнал.
- •8.9. Світлофори прикриття та загороджувальні. Попереджувальні та повторювальні світлофори.
- •8.10. Сигнали огородження. Звукові сигнали
- •1. Сигнали огородження та їх призначення.
- •Звукові сигнали.
- •Прямування подвійною тягою.
- •Прямування з підштовхуючим локомотивом.
- •Проведення маневрів.
- •8.11. Ручні сигнали.
- •9. Пристрої сцб на перегонах і станціях.
- •9.1. Система автоблокування
- •9.2. Система напівавтоматичного блокування
- •9.3. Електрожезлова система
- •9.4. Автоматична локомотивна сигналізація
- •9.5. Системи сцб на перегонах і станціях
- •9.6. До пристроїв колійного загородження належать:
- •9.7. Електрична централізація стрілок та сигналів
- •9.8. Диспетчерська централізація
- •10. Електропостачання залізниць.
- •10.1. Загальні відомості про електропостачання залізниць.
- •10.2. Будова контактної мережі
- •10.3. Рівні напруга на струмоприймачі.
- •10.4. Габарити контактної мережі.
- •10.6. Категорії споживачів електроенергії
- •11. Тяговий рухомий склад
- •11.2. Класифікація електричного рухомого складу
- •11.3. Серії електровозів
- •11.4. Тягові двигуни
- •11.5. Основні прилади та апарати електровозів
- •11.6. Двигуни при різних видах гальмування
- •11.7. Гальма рухомого складу: класифікація та принцип дії
- •12. Локомотивне та вагонне господарства.
- •12.1. Класифікація вагонів.
- •Класифікація:
- •12.2. Будова вагона
- •12. 3. Несправності колісних пар.
- •12.4. Вимоги пте до утримання колісних пар
- •13. Огляд споруд і пристроїв, та їх ремонт
- •13.1. Система ремонту на залізничному транспорті
- •13.2. Організація оглядів та ремонтів.
- •13.3. Забезпечення безпеки при виконанні робіт.
- •14 Графік руху поїздів.
- •14.1. Вимоги до графіку та порядок його складання.
- •14.2. Призначення поїздів та порядок їх пропуску.
- •14.3. Розподіл поїздів
- •14. 4. Види графіків та розклад руху поїздів
- •15. Рух поїздів при різних засобах сигналізації та зв'язку
- •15. 1. Загальні вимоги
- •15.2. Рух поїздів за автоматичного блокування:
- •15.5. Електрожезлова система.
- •16. Організація роботи по забезпеченню безпеки руху на залізничному транспорті
11.2. Класифікація електричного рухомого складу
В залежності від роду струму електрорухомий склад класифікується:
• постійного струму;
• змінного струму;
• подвійного живлення, що може працювати як на постійному, так і на змінному струмі.
В залежності від способу передачі обертального моменту тягового двигуна на тягові колісні пари електрорухомий склад поділяється на два види:
• з індивідуальним приводом (якщо обертальний момент від одного тягового двигуна передається на одну тягову колісну пару);
• з груповим приводом (якщо обертальний момент від одного тягового двигуна передається двом і більше тяговим колісним парам).
На залізницях України та СНД застосовується індивідуальний привод. Електровози поділяються також на:
• вантажні;
• пасажирські;
• маневрові.
11.3. Серії електровозів
Електровози бувають різних серій. Серія визначається: літерами (наприклад, «ВЛ» — Володимир Ленін, «ЧС» — Чехословаччина, «ДЕ» — дніпропетровський електровоз), цифрами, що відповідають номеру певної серії, та індексами — літерами, що визначають модифікацію, модернізацію або певні конструктивні особливості: «к» — з кремнієвими випрямлячами, «т» — з реостатним гальмуванням, «р>> — з рекуперативним гальмуванням тощо.
Так, наприклад, модернізовані електровози серії ВЛ82 позначаються ВЛ80м електровози серії ВЛ80: з кремнієвими випрямлячами — ВЛ80К, з реостатним гальмуванням — ВЛ80Т, з рекуперативним гальмуванням — ВЛ80Р, з асинхронними тяговими двигунами — ВЛ80а, з вентильними тяговими двигунами — ВЛ80в, зі ступеневим регулюванням напруги — ВЛ80С.
Номери серій електровозів «ВЛ» мають в собі також інформацію про число осей і рід струму. Так для серій електровозів змінного (однофазного) струму установлена нумерація чотиривісних від ВЛ40 до ВЛ59, шестивісних — від ВЛ60 до ВЛ79, восьмивісних — від ВЛ80 до ВЛ99. Електровози постійного струму нумеруються: шестивісні — від ВЛ19 до ВЛ39, восьмивісні — від ВЛ8 до ВЛ18.
На залізницях України і країн СНД в експлуатації довгий час перебували і продовжують експлуатуватись електровози постійного струму:
• шестивісні вантажні ВЛ22, ВЛ23, пасажирські ЧС2, ЧС2Г;
• восьмивісні вантажні ВЛ8,ВЛ10, ВЛ11, ВЛ11, пасажирські ЧС6, ЧС7, ЧС200;
• дванадцятивісні вантажні — ВЛ 15.
Найбільш поширені електровози змінного струму таких серій:
• шестивісні вантажні ВЛ60" і пасажирські ЧС4, ЧС4Т;
• восьмивісні вантажні ВЛ80", ВЛ80Т, ВЛ80С, ВЛ80а, ВЛ80В, ВЛ80Р, пасажирські ЧС8;
• дванадцятивісні вантажні — ВЛ85.
На залізницях України використовуються також вантажні електровози подвійного живлення ВЛ82 і ВЛ82".
Вантажні електровози постійного струму від ВЛ8 до ВЛ15 випускались Тбіліським електровозобудівним заводом, вантажні електровози змінного струму усіх модифікацій серій ВЛ60, ВЛ80, ВЛ82 та ВЛ85 — Новочеркаським електровозобудівним заводом, пасажирські електровози постійного і змінного струму типу ЧС — об'єднанням «Шкода» (Чехословаччина) за заявками МШС СРСР.
В даний час на Україні перебувають в експлуатації переважно електровози ВЛ8, ВЛ10, ВЛ11, ВЛ60, ВЛ80 різних модифікацій, ЧС2, ЧС7, ЧС4, ЧС8.
Електровоз ВЛ8 — постійного струму, вантажний, восьмивісний з чотирма двовісними візками, має систему рекуперативного гальмування, опорно-осьове підвішення тягових двигунів НБ-406Б, на розрахунковому підйомі 9% може вести поїзд масою 4200 т. Суттєвий недолік електровоза — обмеження швидкості руху до 80 км/год через недостатню надійність конструкції ходової частини (буксових вузлів, ресорного підвішування тощо).
Електровоз ВЛ10 — постійного струму, восьмивісний, більш технічно вдосконалений порівняно з електровозом ВЛ8, в ньому застосована передача тягових і гальмових зусиль через раму кузова за допомогою шарового шворня, який допускає поперечне переміщення візків відносно кузова до ЗО мм, ресорне підвішування виконано двоступеневим, доповнено гідравлічними амортизаторами, візки — безщелепні, букси — повідкові з гумово-металевими елементами, застосовані нові тягові електродвигуни ТЛ2К в шестиполюсному виконанні з компенсаційною обмоткою, в електровозі три схеми сполучення тягових двигунів — послідовне, послідовно-паралельне і паралельне з більш удосконаленою схемою рекуперативного гальмування; електровоз на розрахунковому підйомі 9% може провести поїзд масою 4400 т зі швидкістю 47 км/год, конструктивна швидкість 100 км/год.
Електровози ВЛ11 і ВЛ11" — розроблені на основі електровоза ВЛ10, можуть працювати в дво- і трисекційному виконанні (відповідно з осьовими формулами 2(20-20) і 3(20-20). Так, на лініях Свердловської залізниці (Росія) з важким профілем електровоз ВЛ 11 в трисекційному варіанті водив поїзди масою 6000 т.
Електровоз В ЛІ 5 — найпотужніший серед вантажних електровозів постійного струму, які виготовляв Тбіліський електровозобудівний завод, складається з двох шестивісних секцій, кузов кожної секції опирається на три двовісні, не зв'язані між собою, візки, ходова частина і ресорне підвішування мають ряд вдосконалень порівняно з електровозом ВЛ 11, застосовуються три групування шести тягових двигунів в кожній секції, які забезпечують більш плавне регулювання швидкості.
Електровоз ЧС2 — постійного струму, пасажирський, шестивісний, візки тривісні, ресорне підвішування двоступеневе, регулювання напруги — ступеневе за допомогою пускових реостатів і використання трьох видів сполучення тягових двигунів; на горизонтальному профілі з поїздами масою 1100 т (18 вагонів) реалізує швидкість до 120 км/год, конструктивна швидкість 160 км/год.
Електровоз ЧС2Т — модернізований варіант електровоза ЧС2, обладнаний реостатним гальмуванням.
Електровоз ЧС200 — створений об'єднанням «Шкода» спеціально для організації руху пасажирських поїздів зі швидкістю 200 км/год на швидкісній лінії Москва-Ленінград (Росія), в 1976-1979 роках було виготовлено більше десятка локомотивів; електровоз постійного струму, двосекційний, має по 2 двовісних візка в кожній секції, регулювання напруги — контактно-резисторне в послідовному і паралельному сполученнях тягових двигунів, має п'ять ступенів послаблення збудження, електровоз обладнаний реостатним гальмуванням.
Електровоз ЧС6 — модифікація електровоза ЧС200, який порівняно з ним має деякі відмінності, більшу силу тяги і меншу швидкість, яка в експлуатації обмежується 160 км/год.
Електровоз ЧС7 — восьмивісний, за конструкцією аналогічний електровозу ЧС6, на відміну від попереднього має три види сполучення тягових двигунів, два ступеня гальмових опорів у зоні реостатного гальмування, електровоз обладнаний пристроями електропостачання для 18 пасажирських вагонів у поїзді, конструктивна швидкість 180 км/год, може провести поїзд складом 18 вагонів на підйомі 15% зі швидкістю до 90 км/год.
Електровоз ВЛ60" — змінного струму, вантажний, шестивісний, одно-секційний, модифікація першого в Радянському Союзі електровоза змінного струму ВЛ60, вперше застосовані кремнієві випрямлячі, конструктивна швидкість 100 км/год, розрахунковий підйом 9% долає зі швидкістю 44 км/год і може вести поїзд масою 3350 т.
Електровози типу ВЛ80 — змінного струму, вантажні, восьмивісні двосекційні, знаменували значний крок в локомотивобудуванні, на електровозах застосований новий тяговий двигун НБ-418К з компенсаційною обмоткою. На початку серійного виробництва електровозів ВЛ80 були установлені кремнієві випрямлячі (ВЛ80"), далі було запроваджено реостатне гальмування (ВЛ80Т), пізніше до них були внесені значні зміни в схемах і обладнанні, які дозволили збільшити пускові тягові і гальмові сили, повернення електроенергії при рекуперації, зручності в управлінні (ВЛ801'); застосування синхронних (вентильних) та асинхронних з короткозамкненим ротором тягових двигунів змінного струму сприяло покращенню їх роботи і подовженню терміну служби, росту потужності (ВЛ80°, ВЛ80"), конструктивна швидкість 110 км/год.
Електровоз ВЛ85 — змінного струму, вантажний, дванадцятивісний, двосекційний, за ходовою частиною подібний до електровоза постійного струму ВЛ15, електрообладнання уніфіковано з типами електровозів ВЛ80'1, ВЛ80', але більш потужний, обладнаний системою автоматичного управління, поставлявся і обслуговував найбільш вантажонапружені лінії Сибіру (Росія).
Електровоз ЧС4 — змінного струму, пасажирський, шестивісний з тривісними візками, має двоступеневе ресорне підвішування, букса з рамою зв'язана поводками, ступеневе регулювання напруги в тягових двигунах, ступеневе регулювання напруги на первинній обмотці трансформатора. Може забезпечувати в поїзді електричне опалення 16-17 пасажирських вагонів, конструктивна швидкість 160 км/год.
Електровоз ЧС41 — варіант електровоза ЧС4 з реостатним гальмуванням, кузов має дещо більшу масу.
Електровоз ЧС8 — пасажирський, двосекційний змінного струму, механічна частина уніфікована з електровозом постійного струму ВЛ7, а електрообладнання — в більшості з електровозом ЧС4Т .
