10.Система клеймування ювелірних виробів.

Клеймо –це паспорт художнього виробу ,воно було підтвердженням того,що предмет виготовлено з металу зазначеноі проби ,певним майстром ,у певній краіні.гарантом захисту цих прав завжди була держава ,під контролем якої знаходилися усі операціі із дорогоцінними металами.

Клеймування у Росіі розпочалося із клеймування срібних виробів у 17 ст.

Сучасна система визначення дати виготовлення детально описана у підручнику Артюха ,але загальним правилом є проставляння останньої цифри року виготовлення обо після шифру підприємства-виготівника ,або перед ним (залежно від десятиріччя) .з 2000 р. остання цифра року в іменниках ставиться перед шифром підприємця виробника.

Зараз клеймо включає різні відомості й складається з таких частин:

• проба(стандарт,що визначає цінність сплаву:каратна,золотникова,метрична )

• міські клейма(герб міста.з 1993 р. в Украіні –тризуб ,1998- листок каштана )

• іменник пробірного майстра

• іменник майстра виготовлювача ( складається з ініціалів майстра у щитках різної форми(на сучасних ювелірних виробах заглиблення у формі (лопатки –на золотих виробах,еліпс,усічений з обох боків (срібні вироби),усічений еліпс (паладієві),прямокутник зі зрізаними кутами (платинові вироби) і з різним накресленням букв,)

• іменник Альдермана (для Москви)

11Системи проб для виробів із дорогоцінних металів. Проби, встановлені в Україні.

Проба дорогоцінного металу 1) Державний стандарт, що визначає цінність сплаву, з якого виготовлено вироби з дорогоцінних металів, і засвідчує вміст вагових одиниць основного дорогоцінного металу в одній тисячі вагових одиниць сплаву. У деяких країнах як стадарт вимірювання проби використовується карат. Відповідність між пробами у тисячних вагових одиницях, та каратах подана у таблиці:

У каратах	У тисячних частках		У каратах	У тисячних частках
24	1000		12	500.0
23	958.3		11	458.3
22	916.7		10	416.7
21	875.0		9	375.0
20	833.3		8	333.3
19	791.7		7	291.7
18	750.0		6	250.0
17	708.3		5	208.3
16	666.7		4	166.7
15	625.0		3	125.0
14	583.3		2	83.0
13	541.7		1	41.7

В Україні для ювелірних та побутових виробів із дорогоцінних металів встановлюються такі проби: платина — 950 (дев'ятсот п'ятдесята); золото — 333 (триста тридцять третя) — 375 (триста сімдесят п'ята) — 500 (п'ятисота) — 585 (п'ятсот вісімдесят п'ята) — 750 (сімсот п'ятдесята); срібло — 750 (сімсот п'ятдесята) — 800 (восьмисота) — 830 (вісімсот тридцята) — 875 (вісімсот сімдесят п'ята) — 925 (дев'ятсот двадцять п'ята) — 960 (дев'ятсот шістдесята) паладій — 500 (п'ятисота) — 850 (вісімсот п'ятдесята). Допускається виготовлення виробів із золота проби 583 (п'ятсот вісімдесят третьої) підприємствами побутового обслуговування населення та громадянами-підприємцями.2) Кількісний вміст золота, срібла, платини чи паладію в лігатурному сплаві, з якого виготовляються ювелірні вироби, зубопротезні диски, монети тощо. Благородні метали через низьку твердість (за шкалою Мооса для золота 2,5; срібла — 2,7; платини — 4,3; паладію — 4,8) не можуть у чистому вигляді використовуватись для виготовлення виробів. Проби сплавів благородних металів у метричній системі: 1000, 958, 916, 875, 750, 583 (585), 375, 333. У каратній системі їм відповідають проби 24, 23, 22, 21, 18, 14, 12, 9, 8. Чистому золоту або ін. благородному металу відповідає 1000-а проба.

12. Державне пробірне клеймування в Україні (форми затверджених державних пробірних клейм та шифри регіональних державних управлінь пробірного нагляду України (за Наказом Мінфіну України «Про державні пробірні клейма нового зразка» від 30.07.1996 №156 в ред. 12.12. 2000 №326

Різноманітність сплавів однієї проби може бути дуже великою, і тому стандартизація сплавів без їх маркування неможлива. Кожен сплав має своє маркування, за яким можна визначити вміст компонентів. Марки сплавів золота встановлюються відповідно до вимог ГОСТ 6835 - 80 "Золото и золотые сплавы. Марки."

Для маркування компонентів золотих сплавів введено літерні позначення: Зл - золото, Ср - срібло, М - мідь, Пд - паладій, Пл -платина, Н - нікель, Кд - кадмій, Ц - цинк. Вміст компонентів визначається цифровим шифром.

У сплавах золото-срібних, золото-мідних та золото-срібно-мідних вміст дорогоцінного металу в марці надається в тисячних частках. Наприклад, марка золота 750 проби ЗлСр750-250 означає двокомпонентний золото-срібний сплав із вмістом 750 часток золота, тобто 75%, та вмістом 250 часток срібла, тобто 25%.

У марках золото-мідних сплавів цифровий шифр вказується лише для золота. Наприклад, марка золота ЗлМ583 означає двокомпонентний сплав із вмістом золота 58,3% (583 проба), решта - мідь.

У марках золото-срібно-мідних сплавів цифровий шифр ставиться лише для золота та срібла. Наприклад, марка ЗлСрМ958-20 означає трикомпонентний золотий сплав 958 проби, в якому є окрім золота 20% срібла, решта (2,2%) - мідь.

У золотих сплавах із вмістом платини, паладію та нікелю цифровий код вказує на відсотковий вміст кожного компонента, окрім золота. Наприклад, марка ЗлМНЦ12,5 ~ 10 - 2,5 означає золотий сплав 750 проби, в якому міді - 12,5%, нікелю - 10, цинку - 2,5.

У марках золотих припаїв золото має позначення - ПЗл, а цифровий шифр вказує на відсотковий вміст ( %) лігатурних домішок та ставиться після кожного компонента, окрім останнього. Наприклад, марка золотого припаю П3л58,3Ср11М18КдЮЦ означає 5-компонентний сплав 583 проби, в якому срібла - 11%, міді - 18, кадмію - 10, решта (2,7%) - цинк.

Усі ювелірні вироби з дорогоцінних металів, які призначено для продажу, повинні мати державне пробірне клеймо та іменник.

Державне пробірне клеймо - знак встановленого єдиного зразка, що засвідчує цінність виробів із дорогоцінних металів. Опис державного пробірного клейма та його форми затверджується Міністерством фінансів України та виготовлюється за його замовленням.

Пробірні клейма поділяють на 2 групи: основні й додаткові.

Основні пробірні клейма мають самостійне значення і засвідчують кількість вмісту дорогоцінного металу, а додаткові використовують в поєднанні з основними для клеймування роз'ємних та додаткових частин виробу.

Закон України від 18.11.97 р. №637/97-ВР "Про державне регулювання видобутку, виробництва, використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" встановлює для ювелірних виробів з сплавів золота такі проби:

333, 375, 500/585, 750.

Проба - державний стандарт, що визначає цінність сплаву, з якого вироблено виріб з дорогоцінних металів, і засвідчує вміст вагомих одиниць основного дорогоцінного металу в одній тисячі вагових одиниць сплаву.

У світовій практиці відповідність сплавів за вмістом дорогоцінних металів опробовують в метричній системі.

• Метрична проба - наявність дорогоцінного металу в 1000 вагових одиницях сплаву.

В Англії, США, Швейцарії використовують каратну систему.

• Каратна проба - це наявність дорогоцінного металу в лігатурі з 24 частин.

До 1927 р. Росія практикувала золотникову систему проб.

• Золотникова проба - число золотників дорогоцінного металу у фунті сплаву. Фунт дорівнює 96 золотникам, або 409,5 г, а золотник - 4,266 г.

13 Державні пробірні клейма суб’єктів підприємницької діяльності

З метою виконання постанови Кабінету Міністрів України від 2 березня 1998р.№238 «Про перелік суб´єктів підприємницької діяльності-виробників ювелірних та побутових виробів і дорогоцінних металів,які мають право на клеймування власних виробів державним пробірним клеймом»,НАКАЗУЮ:

1.Затвердити опис держ.пробірних клейм суб´єктів підприємницької діяльності з емблемою стилізованого зображення каштанового листка та їх форму для клеймування виробниками,визначеними Кабінетом Міністрів України від 02.03.1998 №238,ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів власного виробництва,та шифри суб´єктів підприємницької діяльності відповідно до їх найменування згідно з додатками №1-5.

2.Державнйі пробірній палаті України забезпечити замовлення держ.пробірних клейм суб´єктів підприємницької діяльності і емблемою стилізованого зображення каштанового листка на підставі тристорінних договорів на розроблення та виготовлення пробірних клейм між суб´єктами підприємницької діяльності,виготовлювачами пробірних клейм і Міністерством фінансів,оформлених суб´єктами підприємницької діяльності в установленому порядку.