3. Характерні ознаки монет як виду культурних цінностей Характерні ознаки монет (медалей) як виду культурних цінностей

Візуальний аналіз монети або медалі треба розпочинати з визначення форми монети, бо вона не завжди буде круглою. За формою монети можуть бути:

• круглі; квадратні; овальні; грушоподібні; ромбоподібні; брелкові (з отвором, через який можна просунути ланцюжок); дельфіноподібна;

• У вигляді прута (рублеві прути – звідси “рубль”, частина, яку одрубали від прута відповідної маси)

Визначивши форму, необхідно визначити всі розміри монети. Для круглої монети це буде діаметр та товщина монети, для квадратної – довжина однієї з рівних сторін та товщина, для брелкової знадобиться виміряти найширші та найвужчі місця, товщину й окремо вказати місце отвору. Але для монети будь-якої форми необхідно завжди визначати товщину. Важлива ознака монети, на яку необхідно звернути увагу, це матеріал, з якого зроблено монету. Більшість монет та медалей виготовляється технікою лиття, карбування чи кування металів або металевих сплавів. Типовими монетарними металами є мідь, олово, бронза, срібло, золото. Однак визначити точно вид металу без лабораторії важко, тому для митника ознакою матеріалу, з якого зроблено монету, буде її колір.

Визначаючи тип металу, з якого зроблено монету або медаль, митник фіксує в протоколі тільки те, що це метал відповідного кольору: наприклад, про мідну монету треба записати “метал червоного кольору”, про золоту – “метал жовтого кольору”.

Важливою ознакою монети або медалі є її вага.

Монети відрізняються одна від одної не тільки формою, монетарним металом, вагою та розмірами, а й тим, що зображено на монетах. Зображення розташовані на всіх поверхнях монети, які називаються:

• аверс – лицьовий бік монети, її “обличчя”;

• реверс – зворотний бік монети, її “спина”;

• гурт – торцева сторона монети.

Описуючи в митній документації затриману монету з надкарбуванням, необхідно не тільки позначити наявність надкарбування, а й зафіксувати схему розташування надкарбування відносно до основного карбування:

Гурт може бути різних видів:

• гладкий;

• з насічками;

• з візерунками;

• з надписами.

6. Техніка виконання і різновиди японської пластичної мініатюри нецке

Нецке – брилок або противага за допомогою якого на паску носили кисет з тютюном ,звязку ключів або коробочку для парфумів чи ліків .Нецке має наскрізний отвер ,через який ропускається шнур зі звязкою ключів ,кисетом ,кінці шнура звязується ,вузол ховається в одному з виходів отвору,складений навпіл шнур просмикують за пасок.

Найбільш поширені форми:

Катаборі- різблена скульптура,зображує дюдей,тварин.

Мандзю- зображення гравірувалося на слоновій кістці ,супроводжувалося чорнінням)

Рюса –порожня в середині ,а ферхня частина у техниці наскрізного різблення.

Сасі –затикали за пасок таким чином ,що отвір знаходився внизу ,а на шнурок вішали гаманець чи ключі.

Ітираку- у формі гарбуза,уоробочки або інших предметів ,сплетені з дроту ,бамбука чи очерету.