Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
СУЛР_106_шпори.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
193.37 Кб
Скачать
  1. Комплекс дій щодо реалізації стратегічного плану з людських ресурсів.

Основною проблемою реалізації стратегічного плану з людських ресурсів є невідповідність між термінологією стратегії і реаліями повсякденного життя. Реалізація стратегічного плану включає такі дії: 1. Провести аналіз, а саме початковий аналіз потреб та корпоративної культури організації, внутрішніх і зовнішніх факторів навколишнього середовища. Для цього можна використовувати SWOT-аналіз сильних і слабких сторін організації чи PESTLE-аналіз. 2. Сформулювати стратегію; (визначати її цілі, витрати і вигоди) 3. Домогтися підтримки; особливу увагу потрібно приділити підтримці вищого керівництва, лінійних менеджерів, членів профспілок. Цей процес включає роз'яснення та обгрунтування намірів, а також залученість зацікавлених сторін до процесу формулювання стратегічних планів. 4. Оцінити бар'єри; оцінка потенційних бар'єрів необхідна особливо у випадку байдужого ставлення керівництва і працівників, а також при нестачі ресурсів.

5. Підготувати план дій, в якому мають бути описані необхідні кроки, відповідальні за виконання і строки. Бажано скласти план проекту з зазначенням етапів реалізації програми, необхідних для кожного етапу ресурсів, і позначити терміни завершення кожного етапу і всього проекту в цілому.

6. Організувати управління проектом; цей процес повинен проводитись згідно з планом дій або плану проекту, включати моніторинг і вирішувати проблеми в міру їх виникнення. 7. Проведення оцінки і аналізу. Необхідно проводити довгострокову оцінку результатів стратегічного плану. Оцінка і аналіз повинні вказувати на спосіб дій у формі змін і доповнень до початкової пропозиції, посилені комунікації і навчання або залучення більшої кількості ресурсів.

86. Стратегії розвитку людських ресурсів.

Одним з ключових завдань, яке стоїть перед Директором з персоналу, або тією особою в компанії, яка відповідає за кадрову функцію, – це вироблення стратегії розвитку людських ресурсів.

За результатами досліджень можна виділити три основні типи економічних стратегій підприємств, залежно від яких, як правило, реалізуються стратегії розвитку людських ресурсів.

1. Стратегія, направлена на стабільну фіксацію бізнесу – ситуації, утримання ринків або їх ключових сегментів.

На подібну стратегію орієнтуються ті організації, які вже завоювали чималу частину ринку, для успішного розвитку необхідний певний період накопичення капіталу для наступного ривка, і основне завдання при цьому ставитися не агресивний розвиток, а утримання позицій.

2. Стратегія, направлена на максимізацію прибутку в короткостроковій перспективі ("стратегія ринкового спринтера").

Стратегія розвитку ЛР при цьому не носить цілісного характеру. Можна говорити про ситуативне реагування на ситуацію, що створилася, при подібній загальній стратегії розвитку основна мета компанії – швидкий і агресивний ривок вперед.

3.Стратегія, направлена на розвиток виробництва, – впровадження нових технологій, завоювання ринків, поліпшення бізнесу в цілому.

Стратегія розвитку людських ресурсів вирішує наступні завдання :

  1. Розробка стратегій індивідуального навчання (способи визначення потреб у навчанні; роль планування особистого розвитку і самонавчання; підтримку індивідуального навчання за допомогою керівництва).

  2. Вдосконалення організаційного навчання і створення організації, що навчається;

  3. Управління знанням; (Стратегії управління знанням стимулюють процес обміну знаннями за допомогою взаємодії людей і надання їм доступу до навчальної інформації з інших джерел.)

  4. Формування інтелектуального капіталу; (Інтелектуальний капітал формується до споживачів (бренди, лояльність), до організації (корпоративна експертиза, накопичене знання, ком секрети, системи та методики) і до індивідуальних працівників (ноу-хау, здібності, особливі вміння і навички).

  5. Поліпшення якостей керівних працівників;

  6. Розвиток «емоційної культури»; ( Виділяють такі основні складові емоційної культури : саморегуляція, самоусвідомлення, соціальна орієнтація, соціальні вміння і навички.)

  7. Розвиток стратегічної спроможності. Стратегічна здатність полягає в здатності вибирати найбільш підходящу стратегію і курс дій, необхідних для її реалізації.