61. Система планів розвитку людських ресурсів.

Функціонування організації передбачає певні дії та плани (проекти). Поняття «план розвитку персоналу» — це тимчасова дія, що виконується для створення унікального продукту чи послуги, направленої на розвиток персоналу. Тимчасовість означає, що кожний проект розвитку персоналу має свій визначений початок та кінець. Унікальність підрозуміває, що продукт або послуга з розвитку персоналу відрізняється від інших аналогічних послуг чи продуктів. План розвитку персоналу включає в себе задум (проблеми, завдання), засоби реалізації задуму, цілі виконання задуму. Плани (проекти) можуть охоплювати один підрозділ організації чи виходити за межі організації, залучаючи спільні підприємства, професійно-технічні чи вищі навчальні заклади, центри зайнятості або органи державної виконавчої влади тощо. Плани розвитку персоналу є суттєвими компонентами стратегії управління організації. Система планів розвитку людських ресурсів може включати: розробка нової технології процесу професійного навчання персоналу в організації; зміна процедури проведення атестації персоналу; розробка нової підсистеми професійно-кваліфікаційного просування робітників і фахівців з вищою освітою; підготовка нових навчальних планів та програм для професійної перепідготовки персоналу організації, тощо. До планів розвитку людських ресурсів також включаються: плани професійного навчання, плани підвищення кваліфікації, перепідготовка; стажування за кордоном; включення до резерву керівників, плани кар’єрного зростання, планування трудової кар’єри тощо. Тимчасовий характер планів розвитку персоналу полягає у тому, що кожний проект має визначений початок і кінець. Кінцем плану вважається час, коли цілі плану розвитку персоналу досягнуті або коли стає зрозумілим, що вони, виходячи з реальних обставин в організації, не можуть бути виконані і тому план припиняється. Тимчасовість планів розвитку персоналу не завжди означає короткостроковість. Багато планів розвитку персоналу організації тривають протягом декількох років, а деякі взагалі розраховані на 10-15 років.

62. Бар’єри на шляху реалізації стратегії управління людськими ресурсами та напрями їх подолання.

При реалізації стратегічних ініціатив та стратегії в області ЛР можуть зустрічатись такі бар’єри: нерозуміння стратегічних потреб бізнесу, що веде до сприйняття стратегій УЛР як не6потрібних та навіть контр продуктивних; неадекватна оцінка факторів зовнішнього оточення і культурних факторів, що впливають на зміст стратегій; розробка погано продуманих і неумістних ініціатив, можливо, під впливом модних тенденцій чи в результаті погано проведеного аналізу «найкращої практики», яка не відповідає вимогам конкретної організації; вибір ініціативи без розгляду її впливу на інші області практики ЛР чи без спроб реалізації цілісного підходу; недооцінка практичних труднощів сприйняття ініціатив всіма зацікавленими особами і запровадження їх повсякденну організаційну практику; неможливість впевнити вище керівництво активно підтримувати ініціативу; невизнання того, що ініціатива потребує нових зусиль в області прилеглості чи навиків зі сторони лінійних менеджерів, які, можливо, будуть грати вирішальну роль в її реалізації; незабезпечення ресурсами, які необхідні для реалізації стратегії; невдачі в оцінці та моніторингу реалізації стратегії та в забезпечені швидких коригуючи дій, якщо ситуація розвивається не по плану. Щоб подолати вище перелічені бар'єри, необхідно виконати наступні покрокові дії: 1. Провести аналіз, а саме початковий аналіз потреб і корпоративної культури організації, внутрішніх і зовнішніх чинників навколишнього середовища. 2. Сформулювати стратегію; формулювання повинне обґрунтовувати стратегію і визначати її цілі, витрати і вигоди. 3. Добитися підтримки; особливу увагу потрібно приділити отриманню підтримки вищого керівництва), лінійних менеджерів, співробітників в цілому і членів профспілок. 4. Оцінити бар'єри; оцінка потенційних бар'єрів необхідна, особливо бар'єрів у вигляді байдужого відношення, ворожості (опору змінам) і браку ресурсів. 5.Підготувати план дій, в якому мають бути прописані необхідні кроки, відповідальні за виконання і терміни. 6. Організувати управління проектом. 7. Провести подальші дії і оцінку, оскільки не слід сприймати все як належне.