28. Бюджетування витрат на управління персоналом.

HR бюджет – це сукупність бюджетів, необхідних для виконання існуючих в організації HR процесів і функцій. Тема бюджетування відноситься до сфери управлінського обліку, який веде фінансова служба. Але як мінімум цифри для бюджету, аяк максимум сам бюджет складає керівник відділу персоналу абоHR-менеджер..Бюджетування - дуже важливий момент у плануванні роботи і витрат як компанії в цілому, так і підрозділів зокрема.

HR-бюджет- це план витрат на управління персоналом, який відрізняється від класичного бюджету не тільки сферою, в рамкахякої закладаються його статті, але й тим, що він, як правило, непередбачає прямого доходу, але є процесом розробки, розрахункута затвердження статей використання фінансових ресурсів дляпідтримки нормальної життєдіяльності організації. Осн показники Hr-бюдж – ФОП, підбір персоналу навчання персоналу корпоративні заходи, інше (адмін. діяльність)

Бюджет відштовхується від стратег планів організації на рік Витрат за статтями бюджету за минулий рік Консолідованих даних, отриманих за допомогою різних HR систем в організації (система оцінки персоналу, внутрішнє опитування думки співробітників і тд)

29. Формування стратегічного мислення менеджера з персоналу.

Мислення — узагальнене та опосередковане пізнання світу у процесі практичної та теоретичної діяльності індивіда, засіб творчості особистості. Основною характеристикою стратегічного мислення є усвідомлення мети розвитку підприємства та способів її досягнення. Воно базується на твердженні про необхідність спостереження за зовнішнім і внутрішнім середовищем (для визначення мети та способів досягнення), формування стратегій та рішень, що з них випливають, а також налагодження такої діяльності, яка дасть змогу забезпечити їх здійснення. Стратегічне мислення можна схарактеризувати такими загаль­ними ознаками: цілеспрямованість та перспективність; наукова орієнтація, інноваційність та творчість; реалістичність, здоровий глузд та конструктивність, системність та масштабність, гнучкість та самостійність. Цілевстановлення — вихідний етап будь-якої дії. Обговорюючи різнобічну проблематику, пов’язану з визначенням цілей, користуються теоретичними досягненнями філософських, психологічних, економічних та управлінських наук. Те що їх поєднує, — розуміння цілі як «ідеального образу» результату діяльності, що формується до початку реальних дій з її втілення — становить основу організації засобів, визначення способів та порядку цієї діяльності. Передбачення результату є метою, орієнтиром для узгодженої діяльності людей, що створили організацію того чи того типу.  Стратегічне мислення призначене для передбачення та розв’язання майбутніх проблем, тому воно має бути перспективним Характерною особливістю стратегічного мислення є його інноваційність. Спрямованість на розвиток передбачає занурення в поле нових проблем, що вимагають нетрадиційних підходів, нестандартних рішень, вміння побачити у звичних процесах нові можливості розвитку. Інноваційність — це (за визначенням) створення нового, стосовно мислення — це створення нових знань, які допомагають руйнувати обмеження в досягненні цілей. А це, у свою чергу, є невід’ємною частиною творчості.

Розглянувши головні властивості стратегічного мислення, можемо стверджувати, що кожний менеджер, підрозділ, організація в цілому мають цілеспрямовано опановувати стратегічне мислення, яке є передумовою формування стратегічної поведінки. Синтез основних характеристик у цілісне бачення головних напрямків розвитку дозволяє забезпечити існування організації в довгостроковій перспективі.