3.4.1. Повідомлення про нещасні випадки виробни­чого характеру, їх розслідування та ведення обліку

а) Негрупові нещасні випадки та без смертельного наслідку

Свідок, працівник який його виявив, чи сам потерпілий тер­міново повідомляє безпосереднього керівника робіт про нещас­ний випадок.

Керівник робіт зобов'язаний:

□ надати медичну допомогу потерпілому ;

□ повідомити про подію власника;

□ повідомити про подію профспілку;

□ зберегти обстановку до прибуття комісії із розслідування та вжити заходів до недопущення повторів подібних випадків. Власник зобов'язаний:

□ повідомити виконавчу дирекцію Фонду про нещасний ви­падок;

□ утворити комісію із розслідування у складі:

- представника ВОП (голова комісії);

- керівника структурного підрозділу, де трапився нещасний випадок;

- представника профспілкової організації.

Далі в Положенні розглянуто обов'язки власника щодо забезпечення роботи комісії, обов'язки щодо компенсації витрат, пов'язаних з діяльністю комісії.

Власник у п'ятиденний термін після закінчення спеціального розслідування нещасного випадку надсилає копії матеріалів розслідування до прокуратури та органам, представники яких брали участь у розслідуванні.

3.4.2. Звітність та інформація про нещасні випадки, аналіз їх причин.

На підставі актів за формою Н-1 власник:

□ складає державну статистичну звітність про потерпілих і подає її в установленому порядку відповідним організаціям (та несе відповідальність за її достовірність);

□ проводить аналіз причин нещасних випадків, здійснює за­ходи щодо запобігання подібним випадкам.

Органи, до сфери управління яких належать підприємства, місцеві держадміністрації, виконавчі органи, зобов'язані аналі­зувати обставини і причини нещасних випадків за підсумками півріччя і року, доводити результати аналізу до підприємств, розробляти заходи щодо запобігання подібним випадкам.

Органи державного управління та нагляду за охороною праці, Фонд та профспілки перевіряють ефективність профілак­тики нещасних випадків, вживають заходи до виявлення та усу­нення порушень цього Положення.

Облік нещасних випадків, пов'язаних з виробництвом, ведуть:

- підприємства;

- органи, до сфери управління яких належать підприємства;

- Фонд соціального страхування.

3.4.3. Розслідування та облік випадків виявлення хронічних професійних захворювань і отруєнь.

Усі вперше виявлені випадки хронічних професійних захворювань і отруєнь (далі - профзахворювання) підлягають розслідуванню.

Профзахворювання визначається комісією у складі спеціалістів лікувально-профілактичного закладу. Комісія відповідно до Порядку встановлює зв'язок захворювання з умовами праці. Для встановлення діагнозу і зв'язку захворювання з впливом шкідливих виробничих факторів і трудового процесу головний спеціаліст з профпатології направляє хворого до лікувально-профілактичного закладу.

3.4.3.1. Порядок повідомлення про професійні захворювання та розслідування причин, що призвели до їх виникнення.

На кожного хворого спеціалізованими лікувальними закла­дами складається повідомлення за формою П-3 і протягом трьох діб після встановлення остаточного діагнозу повідомлення над­силається:

□ власнику підприємства;

□ відповідній установі державної санітарно-епідеміологічної служби;

□ лікувально-профілактичному закладу, який обслуговує це підприємство;

□ відповідному робочому органу Фонду.

Власник зобов’язаний організувати розслідування професійного захворювання протягом десяти робочих днів з моменту одер­жання повідомлення.

Комісія із розслідування профзахворювання складається з представників:

□ відповідної установи державної санітарно-епідеміологічної служби (голова комісії);

□ лікувально-профілактичного закладу;

□ підприємства;

□ профспілкової організації (або уповноваженого трудового колективу);

□ відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду.

Комісія зобов'язана:

□ скласти програму розслідування причин профзахворювання;

□ розподілити функції між членами комісії;

□ розглянути питання про необхідність залучення до її ро­боти експертів;

□ провести розслідування обставин та причин профзахворю­вання;

□ скласти акт розслідування за формою П-4 у шести при­мірниках протягом трьох діб після закінчення розслідування. Власник надсилає акти:

□ хворому;

□ лікувально-профілактичному закладу;

□ робочому органу виконавчої дирекції Фонду;

□ профспілковій організації;

□ державній санітарно-епідеміологічній службі.

Один примірник акта розслідування залишається на підприємстві та зберігається на ньому впродовж 45 років.

Власник зобов'язаний у п'ятиденний термін після закін­чення розслідування причин профзахворювання видати наказ про заходи щодо запобігання подібним профзахворюванням та про притягнення до відповідальності осіб, які допустили порушення санітарних норм.

Контроль за розслідуванням профзахворювань, їх оформленням, виконанням заходів щодо усунення причин здійснюють:

□ установи державної санітарно-епідеміологічної служби;

□ Фонд соціального страхування;

□ профспілки (або уповноважені трудового колективу). Далі в Положенні розглядаються розслідування випадків профзахворювань у працівників, направлених на роботу за межі підприємства, розслідування випадків профзахворювань у непра­цюючих пенсіонерів, а також у працівників, які змінили місце роботи та проживання, порядок реєстрації та обліку випадків професійних захворювань.

Реєстрація та облік профзахворювань ведеться в спеціальному журналі:

□ на підприємстві;

□ у відповідному робочому органі дирекції Фонду;

□ в установах державної санітарно-епідеміологічної служби;

□ в лікувально-профілактичних закладах.

До журналу вносяться відомості також про працездатність кож­ного працівника, в якого виявлено професійне захворювання.

Установи державної санітарно-епідеміологічної служби на підставі актів розслідування випадків профзахворювань склада­ють картки обліку профзахворювань за формою П-5, які зберіга­ються в МОЗ та закладах санітарно-епідеміологічної служби 45 років. Картки обліку профзахворювань до 1 лютого і 1 серпня надсилаються МОЗ.