Тема 5. Методи аналізу виробничого травматизму

При проведенні аналізу травматизму ставляться такі завдання:

1. виявлення причин нещасних випадків;

2. виявлення характеру і повтору нещасних випадків;

3. визначення найнебезпечніших видів робіт та процесів;

4. виявлення факторів, характерних щодо травматизму на даному робочому місці, у цеху, підрозділі;

5. виявлення загальних тенденцій, характерних щодо травматизму на даному робочому місці, у цеху, підрозділі.

Мета аналізу травматизму - встановлення закономірностей, що викликають нещасні випадки і розробка на цій основі ефек­тивних профілактичних заходів. Для аналізу виробничого трав­матизму використовують п'ять основних методів: статистичний, груповий, топографічний, монографічний, економічний.

Статистичний метод ґрунтується на вивченні причин трав­матизму за документами, в яких реєструються нещасні випадки (акти форми Н-1, листи непрацездатності) за певний період. Цей метод дозволяє одержати узагальнену уяву про стан травматиз­му, визначити його динаміку, виявити зв'язки, закономірності між обставинами і причинами нещасних випадків. Для оцінки рівня травматизму користуються відносними статистичними показниками частоти і тяжкості.

Показник частоти травматизму Кч визначає кількість не­щасних випадків, що припадають на 1000 працівників за вста­новлений календарний період (місяць, квартал, рік):

Кч = Т-1000,

Р

Показник тяжкості Кт характеризує середню тривалість не­працездатності, що припадає на один нещасний випадок:

Кт = Д

Т

де Д - загальна кількість днів непрацездатності за сумою всіх нещасних випадків.

Показник смертельного (летального) травматизму. Визначає кількість смертельних нещасних випадків, що припадає на 1000 працівників за встановлений календарний період:

Кс = Тс-1000

Р

де Т - кількість травм за конкретний період;

Р - кількість працівників за списком.

де Тс - кількість смертельних травм за конкретний період;

Показник виробничих втрат є добутком коефіцієнтів часто­ти і тяжкості:

Квв = Кч · Кт

Груповий метод дозволяє встановити повторення нещасних випадків незалежно від тяжкості пошкоджень. Цей метод доз­воляє визначити професії і роботи, які викликають найбільшу кількість нещасних випадків, виявити дефекти виробничого ус­таткування і намітити шляхи його удосконалення.

Топографічний метод с найбільш наглядним. Він полягає в тому, що на плані заводу, цеху або виробничої дільниці познача­ють різними фарбами відповідно цех, дільницю чи устаткуван­ня, найбільш травмонебезпечне.

Монографічний цей метод включає детальне дослідження всього комплексу умов, за яких виник нещасний випадок. Він. виявляє не лише причини нещасних випадків, але й скриті по­тенціальні небезпеки, котрі можуть справити шкідливий вплив на працівників не тільки при порушенні процесу виробництва, але й при нормальному його ході. Цей метод дає можливість найбільш повно визначити способи попередження травматизму, використати результати проведеної роботи в інших місцях шля­хом невеликих додаткових обстежень.

Економічний метод - дозволяє виявити ефективність витрат яа охорону праці, оцінити соціально-економічний ефект заходів попередження нещасних випадків.

• Метод анкетування — розробляються анкети для робітників. На підставі анкетних даних (відповідей на запитання) розробляють профілактичні заходи щодо попередження нещасних випадків. Цим методом встановлюють, переважно, причини психофізіологічного характеру.

Метод моделювання причинних зв'язків застосовується при аналізі випадків травматизму, які були спричинені дією кількох чинників. Модель причинних зв'язків будується від моменту травмування до подій, які йому передували, встановлюється логічний зв'язок між явищами.

Метод експертних оцінок базується на експертних висновках (оцінках) умов праці, на виявленні відповідності технологічного устаткування, пристосувань, інструментів, технологічних процесів до вимог стандартів. Для винесення експертних оцінок назначаються експерти з числа фахівців, які тривалий час займалися питаннями охорони праці.

Заходи щодо попередження травматизму та захворювання працівників на виробництві

До технічних заходів належать:

- модернізація технологічного, підйомно-транспортного обладнання;

- перепланування розміщення обладнання;

- впровадження автоматичного та дистанційного керування виробничим обладнанням.

Санітарно-виробничі заходи включають:

- придбання або виготовлення пристроїв, які захищають працівників від дії електромагнітних випромінювань, пилу, газів, шуму тощо;

- влаштування нових і реконструкцію діючих вентиляційних систем, систем опалення, кондиціонування;

- реконструкцію та переобладнання душових, гардеробних тощо.

До медико-профілактичних заходів відносяться:

- придбання молока, засобів миття та знешкодження шкідливих впливів;

- організація профілактичних медичних оглядів;

- організація лікувально-профілактичного харчування.

До організаційних заходів належать:

- проведення навчання та інструктаж з охорони праці, виробничої санітарії, пожежної безпеки. Застосування комп’ютерних методів прикладного й інструментального забезпечення значно підвищує якість навчального процесу, використовуючи необхідну інформацію з ресурсів мережі Internet;

- робота з професійного відбору;

- здійснення контролю за дотриманням працівниками вимог інструкцій з охорони праці.

4.1. Класифікація: види подій, причини та устат­кування, які призвели до нещасного випадку.

Головна складність в запобіганні травматизму - це визначення основної причини нещасного випадку, оскільки на практиці виникнення небезпечної ситуації, що може призвести до нещасного випадку, пов'язане з одночасною (або послідовною) дією кількох, часто випадкових причин.

У "Положенні про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на вироб­ництві" наведено класифікатор, відомості якого беруть до уваги при розслідуванні нещасного випадку з метою з'ясування подій, причин та устаткування, які причетні до нього.

Класифікатор

1. Види подій, що призвели до нещасного випадку:

• дорожньо-транспортна пригода,в тому числі:

• наїзд транспортних засобів;

• падіння потерпілого, в тому числі:

• під час пересування; з висоти; в колодязь, ємність, яму; обрушення, падіння, обвалення предметів, матеріалів, поро­ди, ґрунту; обрушення, обвалення будівель, споруд;

• дія предметів та деталей, що рухаються, розлітаються, обертаються, в тому числі:

• ураження електричним струмом, у тому числі:

- при доторканні до ліній електропередач та обірваних проводів;

• дія іонізуючих випромінювань;

• фізичні, нервово-психічні перенавантаження;

• ушкодження внаслідок контакту з представниками флори і фауни;

• утоплення; асфіксія; навмисне вбивство або травма, запо­діяна іншою особою; стихійне лихо; пожежа; вибух; інші види.

2. Причини нещасного випадку:

Технічні:

• конструктивні недоліки, недосконалість, недостатня надійність засобів виробництва, транспортних засобів, відсутність проектної документації, неякісне виконання буді­вельних робіт, недосконалість, невідповідність технологічного процесу вимогам безпеки;

• незадовільний технічний стан:

- виробничих об'єктів, будинків, споруд, території, засобів виробництва, транспортних засобів;

• незадовільний стан виробничого середовища.

Організаційні:

- незадовільна організація системи управління ОП, недоліки під час навчання безпечним прийомам праці, в тому числі:

- відсутність або неякісне проведення інструктажу; допуск до роботи без навчання та перевірки знань з ОП; неякісна розроб­ка інструкцій з ОП або їх відсутність; відсутність у посадових інструкціях функціональних обов'язків з ОП; порушення режи­му праці та відпочинку; відсутність медичного обстеження (проф­відбору);'невикористання засобів індивідуального захисту через незабезпеченість ними; виконання робіт з відключеними засоба­ми колективного захисту; залучення до роботи працівників не за спеціальністю; порушення техпроцесу; порушення вимог безпе­ки під час експлуатації устаткування, машин, механізмів; пору­шення вимог безпеки під час експлуатації транспортних засобів; порушення правил дорожнього руху; нєзастосування засобів інди­відуального і колективного захисту (за їх наявності);

• порушення трудової і виробничої дисципліни, в тому числі:

- невиконання посадових обов'язків, вимог інструкцій з ОП. Психофізіологічні:

• алкогольне, наркотичне сп'яніння, токсикологічне отруєння; низька нервово-психічна стійкість; незадовільні фізичні дані або стан здоров'я; незадовільний психологічний клімат у колективі; травмування внаслідок протиправних дій інших осіб; інші причини.