4. Класифікація систем за ознаками: за походженням; за описом змінних; за способом управління; за типом операторів.

за походженням, розрізняють природні системи, які існують в

об’єктивній дійсності — біологічні, фізичні, хімічні тощо (атом,

молекула, організм, популяція, суспільство — приклади таких систем) та

штучні — системи, які створені людиною. Вони включать як різноманітні

технічні системи (від простих механізмів до найскладніших виробничих

комплексів та інформаційних систем), так і організаційні системи, що

складаються з груп людей, діяльність яких свідомо координується для

досягнення певної мети або виконання деяких функцій (наприклад, системаонання деяких функцій (наприклад, система

управління підприємством, система державного управління).

По походженню системи (елементів, зв'язків, підсистем): природні; соціальні; штучні; віртуальні; змішані. По опису змінних системи: з якісними змінними; з кількісними змінними; зі змішаними змінними. По типу опису закону (законів) функціонування системи: типу “Чорна шухляда”; не параметризовані; параметризовані; типe “Біла (прозора) шухляда”. По способу керування системою (у системі): керовані ззовні; керовані зсередини; з комбінованим керуванням.

5. Поняття ціннісно-орієнтованих організацій.

Дослідження ціннісних орієнтацій в управлінні обумовлено тим, що трансформація  економічного та соціокультурного простору України  потребує пошуку нових ефективних важелів регулювання людської діяльності. Одним із таких регулятивів людської діяльності є ціннісні орієнтації організації, що здатні сприяти реалізації творчого потенціалу людини у виробничій діяльності, підвищити соціальний статус особистості в діловій сфері. Оволодіння цим чинником з боку управлінських структур фірми формує ефективний механізм самоорганізації суб’єктів  господарської діяльності, допомагає досягнути визначених ними рівнів розвитку.

Саме цінності найчастіше стають тою ключовою ланкою, від якої залежить згуртованість співробітників різних підрозділів і рівнів управління, формується єдність поглядів і дій, а, отже, забезпечується ефективне досягнення цілей організації. Все це складає центральну корпоративну систему цінностей, що є зв’язкою, що поєднує внутрішні й зовнішні середовища, а також нижні й верхні рівні управління.

Ціннісні орієнтації особистості – це суб'єктивістський аспект цінностей, який залежить від свідомості особистості. Ціннісна орієнтація завжди виявляється у сфері розгалужених взаємовідносин міжлюдиною і суспільством (стосовно праці, колективу, культури, побуту, дозвілля і т. п .). Саме вона дозволяє судити про ступінь втілення соціально необхідних норм, регламентацій, зразків поведінки в індивідуальній свідомості.

Завдяки своїй ціннісній основі кожний співробітник усередині організації в рамках загальної системи цінностей займає індивідуальну ціннісну позицію. В організаціях, де серйозно думають про гармонію ціннісних орієнтацій співробітника й ціннісних орієнтацій в організації, питанням сполучення цих двох систем повинна приділятися серйозна увага. Кожна організація повинна здійснювати свою діяльність відповідно до тих цінностей, які мають істотне значення для її співробітників. При створенні корпоративної культури необхідно також ураховувати суспільні ідеали й національні особливості.

Особливу роль у процесі поділу цінностей співробітниками грають культурні процедури як уже сформовані, як частина неформальної системи, так і ті, які необхідно сформувати.

Керівництву необхідно вміло заохочувати сформовані, працюючі на благо загальної цілі процедури, відтинати культурні процедури, що перешкоджають ефективному робітникові процесу, створювати нові культурні процедури, що відповідають потребам функціонування й розвитку організації й, що сполучать у собі традиційний і інноваційний підходи.