2.2) Ринку капіталів;

Розглянемо основний зміст поняття ринку капіталу в табл.1.4. Ринок позик дає змогу здійснювати нагромадження, рух, розподіл та перерозподіл позикового капіталу між сферами економіки.

Таблиця 1.4

Зміст поняття «ринок капіталів»

Автори	Роки	Країна	Суть визначення
Львов Ю. І.	1995	Росія	«це економічне середовище, де організовуються відносини, обумовлені рухом вільних грошей між позичальниками і кредиторами на умовах зворотності і платності на середньо і довгостроковій основі.»
Агєєв В.М., Щербаков В.М.	1998	Росія	«це ринок який оперує тимчасово вільними грошовими коштами, при цьому об'єктом ринкових стосунків є не самі грошові кошти, а лише користування вільними грошовими коштами, які мають бути повернені після певного терміну із сплатою відсотка за користування цими засобами.»
Дж. К. Адам	2000	США	«це ринок запозичення грошових коштів у вигляді банківських кредитів, облігацій і інших боргових інструментів на середньо і довгостроковій основі.»
Еш С.М.	2009р.	Україна	« це частина фінансового ринку, де формується попит і пропозиція на середньостроковий та довгостроковий позиковий капітал.»
Круш П.В.	2010 р.	Україна	« це система економічних і правових відносин між споживачами, кредиторами та державою, де об’єктом операцій є наданий на певних умовах у позику середньостроковий та довгостроковий капітал.»

Основними суб’єктами ринку позик є господарюючі суб’єкти, населення, комерційні банки, інші фінансово-кредитні інститути, які мобілізують і перерозподіляють грошові кошти, та органи державного управління. Розрізняють також первинних інвесторів, спеціалізованих посередників та позичальників.

Об’єктом ринку позик є гроші, які продаються і купуються на ньому на середньо- та довгостроковій основі:

1. Середньострокові позики – на цілі як виробничого, так і суто комерційного характеру. Найбільше поширення вони одержали в аграрному секторі, а також при кредитуванні інноваційних проектів із середніми обсягами необхідних інвестицій. Такі позики надаються на термін від 1 до 3 років;

2. Довгострокові позики – з метою інвестування. Для них характерний великий обсяг переданих ресурсів. Особливий розвиток вони одержали в капітальному будівництві, ПЕК, сировинних галузях економіки. Такі позики видаються на термін від 3 до 5 років. У нашій країні вони використовуються не дуже широко через загальну нестабільність економіки і меншу прибутковість у порівнянні з короткостроковими кредитними операціями.

Інструменти ринку позик: векселі, казначейські зобов’язання, ощадні, депозитні та інвестиційні сертифікати, облігації внутрішніх та зовнішніх державних позик, облігації місцевих позик, облігації підприємств, форфейтингові, лізингові угоди.

Фінансові послуги на ринку позик включають в себе:

1. Позики фізичним особам (населенню) – споживчі кредити, іпотечне кредитування;

2. Позики державі шляхом придбання ОВДП, ОДЗП, облігацій місцевих позик, казначейських векселів;

3. Позики підприємствам:

• сезонний кредит – надається для забезпечення короткострокових сезонних потреб у додаткових фінансових ресурсах. Він має разовий характер. Найчастіше надається сільськогосподарським виробникам і туристичним фірмам на короткостроковій основі (30-180 днів);

• кредит під рух грошових коштів – є середньо- чи довгостроковим і призначений для фінансування капітальних вкладень або для збільшення оборотного капіталу при розширенні виробництва;

• кредити під забезпечення активів – нерухомості, обладнання, товарно-матеріальних запасів;

• проектні кредити;

• будівельні кредити;

• комерційний кредит – позика покупцю товару, оформлюється комерційним векселем;

4. Факторингові послуги;

5. Лізингові послуги;

6. Форфейтингування.

Кредиторами підприємств можуть бути: банки та спеціалізовані фінансово-кредитні інститути (банківський, лізинговий кредити); підприємства (комерційний кредит); держава (державний кредит, який надається через уповноважені банки); міжнародні фінансово-кредитні установи (відкриття кредитних ліній).

Ринок позик виконує такі функції:

1. об’єднує дрібні, розрізнені грошові заощадження населення, державних структур, приватного бізнесу, зарубіжних інвесторів і створює великі грошові фонди;

2. трансформує грошові кошти в середньо- та довгостроковий позичковий капітал, що забезпечує зовнішні джерела фінансування матеріального виробництва національної економіки;

3. надає позики державним органам і населенню для вирішення таких важливих завдань, як покриття бюджетного дефіциту, фінансування різного роду соціальних програм (фінансування частини житлового будівництва);

4. здійснює обслуговування товарного обігу шляхом кредитування;

5. прискорює концентрацію та централізацію капіталу, сприяючи утворенню потужних фінансово-промислових груп.