Додаток 3 Паювання майна в ксп.

Право на майновий пай в КСП мають члени КСП:

• працівники господарства;

• пенсіонери, які вийшли на пенсію з цього господарства;

• спадкоємці померлих членів КСП;

• тимчасово відсутні (солдати на військовій строковій службі; жінки у декреті; особи, зайняті виконанням державних обов’язків).

Цей список визначається на дату створення КСП.

Схема паювання майна:

1. інвентаризація майна (основних засобів, незавершеного виробництва, ТМЦ, дебіторської заборгованості, боргових зобов’язань);

2. розрахунок пайового фонду;

3. обчислення майнових паїв.

Паювання майна:

• складання балансу;

• розрахунок пайового фонду;

• обчислення майнових паїв.

Розрахунок пайового фонду:

П_Ф = А – П_К – С – К – Р_В,

де П_Ф – пайових фонд;

А – активи підприємства;

П_К – позикові кошти;

С – вартість об’єктів соціальної сфери;

К – кредиторська заборгованість;

Р_В – резерви майбутніх витрат і платежів.

Основні моменти методики паювання майна:

• визначення строку, за який вираховується заробітна плата або стаж працівників;

• метод визначення трудового внеску (врахування оплати праці; врахування стажу роботи; метод поєднання).

Майновий пай = Трудова участь * Пайова ставка

Трудова участь може бути стажем роботи конкретного працівника або сумою його заробітної плати за всі роки, проіндексованою відповідним чином по роках.

Пайова ставка = Пайовий фонд / Сума всієї трудової участі працівників і прирівняних до них осіб господарства.

Правовий статус майнового паю. Майновий пай є власністю члена КСП і він може його:

• продати;

• подарувати;

• передати в спадок;

• вилучити з КСП (виділити в натурі).

• внести в статутний фонд нового підприємства в процесі реорганізації

Виділення майнового паю відбувається при виході із членів КСП. Майновий пай видається майном, грошима або цінними паперами.

Особливості приватизації державного майна в апк.

Особливості приватизації майна радгоспів і переробних підприємств АПК згідно з Законом “Про особливості приватизації майна в АПК”

Додаток 4

Приватизація землі.

Указ Президента “Про невідкладні заходи щодо проведення реформи у сфері с/г виробництва” 1994р.

Цей Указ був виданий з метою створення умов для рівноправного розвитку різних форм власності та господарювання на землі, вільного вибору їх громадянами України, посилення стимулювання праці та забезпечення на цій основі збільшення виробництва с/г продукції.

Указом встановлено, що:

1. приватизація земель, що знаходяться в користуванні с/г підприємств та організацій, є невідкладним першочерговим заходом у здійсненні земельної реформи в Україні;

2. передача землі в колективну та приватну власність повинна здійснюватися виключно на добровільних засадах;

3. земля повинна належати тим, хто її обробляє;

4. передача землі у колективну власність недержавним с/г підприємствам здійснюється безкоштовно;

5. кожному члену підприємства, кооперативу, товариства повинен бути виданий сертифікат на право на земельну частку (пай) із зазначенням у ньому розмірів частки (паю)в умовних кадастрових га і вартісному виразі;

6. право на земельний пай може бути об’єктом купівлі-продажу, обліку, дарування, наслідування, застави;

7. кожен член КСП має право вийти з нього та отримати безкоштовно у приватну власність свій земельний пай в натурі;

8. власники земельних ділянок можуть добровільно створювати на базі належних їм земельних ділянок різні підприємства та організації, передавати ці ділянки у спадок, дарувати, обмінювати, здавати під заставу, здавати в оренду, продавати громадянам України без зміни цільового призначення.

Указ Президента “Про порядок паювання земель, що передані в колективну власність с/г підприємствам …”.

Згідно з цим указом паюванню підлягають с/г угіддя, що передані в колективну власність недержавним с/г підприємствам.

Право на земельний пай мають члени КСП, у т.ч. пенсіонери, які раніше працювали в ньому та залишилися членами даного підприємства, відповідно до списку, що додається до Державного Акту на право на колективну власність.

Розміри земельних паїв є рівними для всіх членів КСП. У разі виходу власника земельного паю із с/г підприємства за його заявою здійснюється відведення йому земельної ділянки в натурі.

Закон “Про оренду землі” 6 жовтня 98р., прийнятий 8 вересня 99р.

Цей закон визначає загальні засади набуття, реалізації і припинення права на оренду земельної ділянки.

Земельна реформа призвела до того, що може з’явитися потенційно велика кількість дрібних землевласників.

Закон “Про оренду землі” дозволить вирішити питання формування великих земельних ділянок в с/г, обминаючи питання власності на землю. Він також сприяє переходу в господарському використанні земель до більш ефективного виробника.

Указ “Про невідкладні заходи…” грудень 1999 – квітень 2000.

Реформування КСП на засадах приватної власності на землю та майна шляхом:

• забезпечення всім членам КПС права вільного виходу з цих підприємств із земельними частками та майновими паями та створення на їх основі приватних підприємств, селянських (фермерських) господарств та інших об’єктів господарювання;

• запровадження обов’язкового укладання підприємствами, установами та організаціями, які використовують землю для с/г потреб, договорів оренди земельного паю з власниками;

• надання громадянам, яким у встановленому порядку відведено земельну частку в натурі, можливості розширити ОПГ без створення юридичної особи за рахунок цих ділянок;

• реалізація господарствами і ФГ-ми права викупу земельних ділянок, що надані їм в користування (понад норми тих, що надані їм безкоштовно) за ціною не нижче визначеної грошової оцінки землі.

Право власності або використання земельної ділянки посвідчується такими документами:

1. Державний Акт на право приватної власності на землю (для фізичних осіб).

2. Державний Акт на право колективної власності на землю (видавався юридичним особам – КСП, в більшості випадків втратив чинність в звязку з видачею Дрежактів фізичним особам).

3. Державний Акт на право користування землею .

4. Договір оренди земельної ділянки.

Право на земельний пай мають всі члени КСП на дату видачі Державного Акту.

Список власників сертифікатів є в додатку №1 до Державного Акту. Цей список затверджується Загальними зборами. Копія його має знаходитися в районному відділенні земельних ресурсів або в обласній державній адміністрації.