БІЛЕТ №5

1 сучасні принципи та правила проведення клін.досліджень

Клінічне дослідження- є дослідження за участю людей, що проводиться для оцінки ефективності та безпеки нових ліків або розширення показань до застосування вже відомі до медицини.

Клінічні дослідження у світі є важливим кроком у розвитку припаратів, який передує його обслуговування медичного застосування. У клінічних дослідженнях новий препарат проходить під дослідження для отримання даних щодо його ефективності та безпеки. На основі цих даних МОЗ приймає рішення про реєстрації продукту або відмова від реєстрації. Препарат який немає клінічних досліджень не може бути зареєстрований і на ринку.

При розробці нових ліків,неможливо обійтись без клінічних досліджень, тому що екстраполяція результатів досліджень у тварин і на біологічні моделі людини можлива тільки в загальному вигляді,а іноді неможлива зовсім. Наприклад,фармакокінетика (як препарат потрапляє в кров, поширюються в організмі і виводиться з неї) у людини відрізняється навіть від фармакокінетики приматів. Проте, аналіз доклінічних досліджень дуже важливий для оцінки ймовірності розвитку й характеру побічних реакцій, розрахунку початкової дози для вивчення властивостей препарату в організмі людини.

Клінічні дослідження може бути розпочато тільки після обнадійливих результатів, отриманих під час доклінічних випробувань (дослідження на біологічних моделях і лабораторних тваринах),а також затвердження етичного комітету та прийняття уповноваженими органами охорони здоров'я в країні, де планується дослідженння.

Спочатку експериментальний препарат,вивчається за участю невеликої кількості пацієнтів та/або здорових добровольців. По мірі накопичення даних на його безпеку та ефективність число пацієнтів, що беруть участь в дослідженні збільшується,а препарат в порівнянні з вже відомими і широко використовуючими в медичній практиці застосовується.

2 Групування статистичних даних,методи,значення

Під групуванням розуміють розчленування масового явища на характерні типи, групи і підгрупи по найбільш важливих і суттєвих ознаках. Лише з допомогою групувань можна опрацювати дані так, щоб визначити показники, які правильно відображають дійсність.

З допомогою групування в статистиці вирішуються такі основні завдання:

1. Виділення в сукупності явищ, які вивчаються соціально-економічними типами. Це, наприклад, групування населення по групах, групування підприємств по формах власності. Для вирішення цього завдання використовують типологічні групування.

2. Вивчення структури суспільних явищ, тобто відмінності в складі якого небудь типу явища ( відношення між окремими складовими частинами явища, зміна цього співвідношення за окремий період часу.)Наприклад, при вивченні складу робітників підприємств і групування їх по віку, стажу, кваліфікації і так далі, що дозволяє характеризувати не лише склад робітників і ті зміни, як в ньому відбуваються, а й виявити фактори росту продуктивності праці.

3. Вивчення зв’язку і взаємозв’язку між суспільними явищами.Наприклад, групуючи робітників по віку, стажу, кваліфікації і доповнюючи кожну з цих групувань даними про середню виробітку одного робітника, можна встановити залежність рівня продуктивності праці робітників від цих ознак. Для цього використовують аналітичне групування.

----В простих групуваннях проводиться по одній ознаці. Групування по 2-х і більше ознаках називається складним або комбінаційним. Воно дозволяє глибше аналізувати явища, але лише при умові, що ознаки доповнюють одна одну,(наприклад, групування населення по віку, статі і т. д.)

5.Особливим групуванням –є групування класифікації (наприклад, групування підприємств по галузях, основних фондів – по видах, затрат на виробництво по статтях і т. д.)Для класифікацій характерно те, що вони проводяться по суттєвих ознаках даного явища:

---Групування називається первинними, які проведені на основі безпосереднього узагальнення первинних даних статистичного спостереження.

---Але на практиці доводиться перегруповувати раніше згрупований матеріал. Угрупування зменшення інтервалів – такі угрупування називаються вторинними.

Важливими значеннями групування даних є:

1) вияснення суті і характеру розвитку тих явищ, які вивчаються;

2) Облік взаємозв’язку явищ і можливості переходу поступових кількісних змін в явищах до корінних якісних змін;

3) Правильний вибір основи групування, що визначає ефективність результатів групування, можливість правильної наукової характеристики і вивчення суспільних явищ. При виборі ознаки групуванням важливим є не спосіб вираження ознаки, а його значення для явища, яке вивчається, ті які виражають найбільш характерні риси даного явища;

4) Правильний вибір кількості груп, на які необхідно розділити всю сукупність;

5) Створення груп повинно відповідати дійсності, різниці між групами повинні бути видимими, в одну групу не можна об’єднувати ті явища, які суттєво відрізняються.Якщо не можливо зразу виділити групи, то спочатку ділять на більшу кількість, а потім укрупнюють їх, зменшуючи кількість груп.

3 Основні правила побудови та аналізу динамічних рядів при вивченні динаміки медико-біологічних явищ.

Динамічний ряд-- це ряд статистичних величин,що відтворюють зміни явища у часі і розташовані в хронологічному порядку через певні прміжки часу.

Побудова та дослідження рядів динаміки має важливе значення для виявлення розвитку суспільних явищ у їх взаємозв’язку та взаємозалежності й постає базою для прогнозування розвитку явищ .Найважливішою умовою побудови рядів динаміки є співставність усіх рівнів. Неспівставність може виникнути з багатьох причин: територіальні та адміністративні зміни, перегляд методики розрахунку показників, їх одиниць виміру, зміна цін тощо. Для приведення ряду динаміки у співставний вигляд використовують метод прямого перерахунку або метод зімкнення ряду динаміки

Для будь-якого динамічного ряду характерні перелік хронологічних дат (моментів) або інтервалів часу та конкретні значення відповідних статистичних показників. Окремі числові значення розмірів явищ називають рівнями ряду. Рівень ряду відображає стан явищ, досягнутий за будь-який період або на певний момент часу. Перший показник ряду називається початковим, а останній – кінцевим.

Залежно від характеру явища, що вивчається (за ознакою часу), рівні ряду динаміки поділяються на:

- інтервальні;

- моментні.

Інтервальні---рівні ряду визначають за певний період часу(число випадків госпіталізації до стаціонару,число летальних випадків протягом року,число викликів швидкої допомоги протягом доби).

Моменті----величини ряду характеризують явище на будь-який певний момент часу(штати,ліжка на кінець календарного року,виявлені хворі при медичному огляді).

4. Обгрунтування випадків використання непараметричних методів оцінки,їх значення.

Використання непараметричних критеріїв не потребує розрахунку параметрів варіаційного ряду.Тут має значення порядок розташування варіант у сукупностях. Переважна більшість статистичних методик передбачає начвність нормального розподілу варіант у досліджуваній сукупності. Але на практиці зустрічаються не тільки нормальні,але й інші види розподілу ознак.За наявності таких ситуацій використання параметричних критеріїв підвищує ймовірність помилок.Практичне застосування непараметричних критеріїв,не пов`язане з певною формою розподілу досліджуваних ознак,робить доцільним їх самостійне використання або в комплексі з параметричним. Незважаючи на певну простоту методик,надійність непараметричних критеріїв досить висока. Вони можуть бути використані для оцінювання вірогідності медико-біологічнихрезультатів однієї сукупності,різниці двох і більше вибіркових сукупностей.

БІЛЕТ №6

1. Поняття нульової гіпотези

Нульова гіпотеза---твердженя про розподіл у цілому,або за одним чи декількома його параметрами,яке передбачається піддати статистичній перевірці..

АБО ЯК НАПИСАВ АКАР

(– розрахунок теоретичних даних базується на припущенні, що між порівнюваними групами за досліджуваними чинниками ріниці немає. Основою методу є визначення суттєвості різниці (відхилень) фактичних даних від теоретичних (очікуваних). За наявності відмінностей фактичних даних від теоретичного розподілу визначають суттєвість різниці між порівнюваними групами)

2. Види групувань,принципи побудови статистичних групувань, класифікація

Розрізняють три види групувань:

--структурне (характеризує склад однорідної сукупності за певними ознаками);

--типологічне ( це поділ якісно неоднорідної сукупності на класи, соціально-економічні типи, однорідні групи. Основне завдання такого групування — ідентифікація типів. Вибір групувальної ознаки та кількісних міжгрупових меж ґрунтується на всебічному теоретичному аналізі суті явища, його характерних рис та особливостей формування в конкретних умовах часу та простору)

--аналітичне (якщо результативна ознака кількісна, для кожної групи за факторною ознакою можна визначити середнє значення результативної ознаки. За наявності зв’язку між ознаками групові середні результативної ознаки систематично змінюються від групи до групи )

Будівництво статистичних груп здійснюється на наступні етапи:

----визначення групіровочного признаку;

----визначення кількість груп;

----розрахунок ширини інтервал групи;

----визначення знаки, які в поєднанні один з одним буде характеризують кожної вибраної групи.

Групіровочна ознака--- це ознака ,по якій проводиться розділення одиниць на окремі групи. Правильний вибір індикатора залежить від висновка дослідження статистичних групіровок.

КЛАСИФІКАЦІЯ ---?????