3. Обліку руху основних засобів

Надходження основних засобів здійснюється в результаті:

• придбання за плату;

• будівництво (підрядним і господарським способами);

• внесення засновниками до статутного капіталу;

• безоплатне одержання;

• отримання в обмін на неподібні об’єкти.

Об'єкт основних засобів - це:

— завершений пристрій, що має всі пристосування та приладдя до нього;

— конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій;

— відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів одного або різного призначення, що має загальні пристосування для обслуговування, управління та єдиний фундамент, унаслідок чого кожний предмет може виконувати свою функцію, а комплекс - певну роботу тільки у складі комплексу, а не самостійно;

— інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, контрольована підприємством.

При передачі кожного об’єкта основних засобів в експлуатацію комісією, яка створена за наказом керівника підприємства і здійснює приймання об’єкта, складається Акт приймання передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (Ф № ОЗ-1). В цьому документі вказується первісна вартість об’єкта, місце експлуатації, його відповідність технічним умовам.

Акт складається в одному примірнику і разом з технічною документацією передається у бухгалтерію.

Кожному об’єкту надається інвентарний номер, який наноситься на об’єкт і в подальшому проставляється у всіх документах, на підставі яких відбувається внутрішнє переміщення об’єкта, або його вибуття, а також в інвентарній картці (Ф № ОЗ-6).

Інвентарний номер закріплюється за об’єктом основних засобів на весь час його знаходження на даному підприємстві. Інвентарні номери об’єктів основних засобів, що вибули, не присвоюються іншим об’єктам основних засобів, які надійшли на підприємство, протягом періоду, який забезпечує виключення ідентифікування нових об’єктів з тими, що вибули (наприклад, протягом строків зберігання документів). Орендовані об’єкти основних засобів можуть залишатися з інвентарним номером орендодавця (якщо таких інвентарних номерів орендарем не присвоєно об’єктам основних засобів).

Інвентарна картка — регістр аналітичного обліку основних засобів. У ній містяться такі дані: інвентарний номер, назва об’єкта, коротка технічна характеристика, місце експлуатації, дата введення в експлуатацію, рік випуску або будівництва, норма амортизації, дата вибуття з експлуатації, відомості про переоцінку, реконструкцію, модернізацію об’єкта та інші.

Інвентарні картки реєструються в опису інвентарних карток обліку основних засобів (Ф №ОЗ-7). Інвентарні картки в картотеці бухгалтерії розташовуються за групами основних засобів з виділенням окремої групи таких об’єктів, що тимчасово не експлуатуються (капітальний ремонт, реконструкція та інше поліпшення і консервація об’єктів).

Аналітичний облік основних засобів ведеться щодо кожного об’єкту окремо, тобто:

• за інвентарними картками;

• за видами основних засобів;

• за місцями їх експлуатації;

• за матеріально-відповідальними особами.

Придбання об’єктів основних засобів за плату, а також їхнє будівництво являють собою капітальні інвестиції підприємства, для обліку яких призначений рахунок 15 «Капітальні інвестиції».

Приймання закінчених робіт з ремонту і поліпшення основних засобів (модернізація, добудова, реконструкція тощо) оформлюється Актом приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів (Ф №2). Акт складається у двох примірниках, якщо ремонт виконувався сторонніми організаціями, в одному – якщо власними силами. Дані про ремонти та поліпшення вносяться до інвентарної картки.

Вибуття основних засобів відбувається в результаті:

• реалізації;

• ліквідації;

• безоплатної передачі;

• внеску до статутного капіталу інших підприємств;

• невідповідності критеріям визнання активом.

Для визначення непридатності основних засобів до використання, можливості їх використання іншими підприємствами, організаціями та установами, неефективності або недоцільності їх поліпшення (ремонту, модернізації тощо) та оформлення відповідних первинних документів керівником підприємства створюється постійно діюча комісія.

Постійна діюча комісія:

• здійснює безпосередній огляд об’єкта, що підлягає списанню;

• встановлює причини невідповідності критеріям активу;

• визначає осіб, з вини яких відбулося передчасне вибуття основних засобів із експлуатації, вносить пропозиції щодо їх відповідальності;

• визначає можливість продажу (передачі) об’єкта іншим підприємствам, організаціям та установам або використання окремих вузлів, деталей, матеріалів, що можуть бути одержані при демонтажі, розбиранні (ліквідації) основних засобів, встановлює їх кількість і вартість;

• складає і підписує акти на списання основних засобів.

При вибутті основних засобів комісія, створена за наказом керівника підприємства, складає Акт на списання основних засобів (Ф №ОЗ-3), в якому вказуються такі дані: рік виготовлення або будівництва об’єкта, дата його надходження на підприємство і початок експлуатації,первісна вартість об’єкта, що вибуває, сума нарахованого зносу за час експлуатації, залишкова вартість, причина вибуття, витрати, пов’язані з вибуттям об’єкта, а також сума отриманого доходу.

У разі списання основних засобів, які вибувають в результаті аварії або стихійного лиха, до акту додається копія акта аварії і зазначаються обставини стихійного лиха.

На підставі акта здійснюються відповідні записи в аналітичному і синтетичному обліку основних засобів. Регістри аналітичного обліку основних засобів, що вибули, додаються до документів, якими оформлені факти вибуття основних засобів.

Фінансовий результат від вибуття об’єктів основних засобів визначається вирахуванням з доходу від вибуття основних засобів їхньої залишкової вартості, непрямих податків і витрат, пов’язаних із вибуттям основних засобів.

Для синтетичного обліку основних засобів призначений рахунок 10 «Основні засоби»,