Корінні перетворення, які відбуваються в нашому суспільстві, зміст праці в сучасному виробництві, її наукова ємність, технічне забезпечення і інтенсивність вимагають від працівників швейного виробництва глибоких професійних знань, умінь і навичок.

Жодну професію не можна уявити без спеціальних, характерних лише для неї знань, умінь і навичок .Для того, щоб стати кравцем високої кваліфікації, необхідно добре знати технологію обробки швейних виробів, моделювання, конструювання, матеріалознавство та обладнання.

Щоб учні добре засвоювали матеріал потрібно використовувати передові методи організації навчання та ефективні засоби їх реалізації.

Тому останнім часом значну увагу приділяю застосуванню на уроках різних активних методів навчання. Це дає змогу більше активізувати учнів, пробуджувати в них інтерес і мотивацію, навчати самостійно мислити та діяти.

На уроках теоретичного навчання стараюсь навчальний процес організовувати так, щоб всі учні були залучені до процесу пізнання мали можливість розуміти і рефлексувати з приводу того, що вони знають і думають. Стараюсь, щоб на уроках панувала доброзичлива атмосфера і взаємопідтримка. Часто учні приходять зі школи замкнуті, мало комунікабельні, тому застосування активних методів навчання розвиває в них комунікативне вміння і навички. Учні перестають боятися відповідати ,і відстоюють свою думку, прислуховуються до думки інших. Використання активних методів навчання під час уроку знімає нервове навантаження учнів дає можливість змінювати форми зосереджувати увагу на головні питання теми уроку.

Інтерактивна методика проведення уроків забезпечує розвиток наступних вмінь і навиків учнів:

- Критично аналізувати інформацію.

- Аргументувати і висловлювати власні погляди.

- Описувати і аналізувати та зіставляти процеси і явища суспільного розвитку.

- Брати на себе відповідальність.

- Давати власну оцінку та формулювати незалежні судження.

- Робити вибір і займати власну позицію.

- Впливати на політику та процес прийняття рішень.

- Толерантно вирішувати конфлікти.

На уроці використовую ті чи інші види пізнавальної, розумової та навчальної діяльності учнів.

Застосування інтерактивних методик висуває певні вимоги до структури уроку. Як правило ,застосовується така структура:

І.Мотивація навчальної діяльності(5% часу)

Мета цього етапу сформувати інтерес до обговорюваної теми. Прийомами навчання можуть бути, історія, невеличке завдання, розминка і т. п.

ІІ. Представлення теми і очікування навчальних результатів(5%часу)

ІІІ. Засвоєння нової інформації(10%-15% часу)

Метою є надання учням достатньої інформації, для того щоб на її основі виконувати практичні завдання. Це може бути міні лекція, читання і запис з роздаткового матеріалу. Для економії часу на уроці для максимального ефекту уроку можна подавати інформацію в письмовому вигляді для попереднього вивчення.

IV.Інтерактивна вправа- це центральна частина уроку (50%-60% часу)

Мета -практичне засвоєння матеріалу .Досягнення поставлених цілей уроку.

Послідовність проведення цього елементу така:

а ) Інструктування- вчитель розповідає учасникам про правила, послідовності дій, і кількість часу на виконання завдань.

б )Поділ на групи або розподіл ролей.

в )Виконання завдання, при якому вчитель виступає як організатор, помічник, ведучий дискусії. Намагаючись надати учасникам максимум можливостей для самостійної роботи і навчання у співпруці один з одним.

г )Презентація результатів виконання вправи.

V. Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку (20% часу)

Основна мета – удосконалення того, що було зроблено на уроці, чи досягнуто поставлених цілей, крім того можна задати питання: що було найбільш вдалим, що не сподобалось, що потрібно змінити в майбутньому. Вчитель відзначає найбільш активних учнів і группу.

На уроках технології виготовлення одягу , для сформування уваги учнів і щоб викликати інтерес до даної теми , демонструю моделі із обробленими елементами деталей в одязі, які мають вивчатися на данному уроці.

Учні придивляються до свого одягу, чи є в них такі оброблені вузли в одязі ,демонструю моделі з журналів. Якщо вузол складної обробки, наприклад, кишеня, то роздаю оброблені зразки і учні методом « мозкової атаки» дають рекомендації, як обробляти дану кишеню, обговорюємо всі рекомендації, звертаю увагу учнів, якими швами оброблений даний вузол і з яких деталей крою він складається .Потім описують обробку кишені.

При описі обробки обов’язково звертаю увагу на самоконтроль при виготовлені. Демонструю оброблені вузли з дефектами , де була порушена технологія виконання.

При пояснені матеріалу обов’язково вказую на міжпредметні зв’язки, а саме рекомендована тканина з якої краще виготовляти той чи інший вузол ,вибір

методів обробки даного вузла в залежності від тканини, застосування дублюючих матеріалів, вибір обладнання, застосування пристроїв малої механізації, а також правильність розкрою деталей.

При закріплені нового матеріалу застосовую «Бліц-опитування» по даній темі .Даю запитання кожному учневі на які він дає відповідь, що дає можливість учневі краще засвоїти матеріал. Також використовую на уроці плакати з графічним зображенням вузлів, які вони замальовують собі в зошит. Це дає можливість учням розуміти графічне зображення обробки при використанні різної літератури і фахових журналів.

При закріплені матеріалу використовую різні ділові ігри, де застосовую міжпредметні зв’язки.

Учні часто виступають в ролі дизайнера-модельєра, технолога, конструктора, працівника ВТК (відділу технічного контролю). Також застосовую роботу в групах, де учнів ділю на групи роздаю оброблені зразки з дефектами і учні вказують виникнення браку, можливе усунення. Для тематичного оцінювання розробляю тести , працюю над розробкою різнорівневих завдань.

Для закріплення теми на уроках застосовую най різноманітні вправи:

“Ажурна пилка” ,”Мозковий штурм”, “Коло ідей ” “Акваріум” ,гра “ Технологічний ланцюжок ”, ” Мікрофон “ іт.п.

Важливе значення при засвоєнні матеріалу має поточний контроль,завдання якого- виявити слабкі місця у знаннях учнів , глибину та системність засвоєння матеріалу. Поряд із традиційними формами перевірки якості засвоєння навчального матеріалу (усне опитування , письмові роботи , та інше) застосовую тестування ,яке дозволяє за короткий час перевірити знання учнів. Оскільки учні мають різний рівень базової підготовки, різні здібності , психологічні задатки ,розробляю завдання чотирьох рівнів складності. Перший рівень передбачає оцінку до чотирьох балів , другий до шести балів , третій до девяти балів , четвертий до дванадцяти балів.

Для кращого оволодіння професією , учні відвідують гурток «Юнний модельєр». На гуртку учні вчаться розробляти моделі і виготовляють їх на свою фігуру. При проведенні предметного тижня учні проводять демонстрацію своїх моделей. Це дає змогу учням більше поглиблювати свої знання і вміння а також зацікавитись своєю професією.

План уроку№25

Тема програми: Технологія виготовлення спідниць.

Тема уроку: Опис зовнішнього вигляду .Деталі крою .Початкова обробка спідниць.

Мета уроку : Ознайомити учнів із моделями спідниць, описом моделі, деталями крою і напрямом нитки основи на деталях крою, обробкою виточок рельєфів, складок.

Виховувати творче мислення, відповідальність при обробці виробів, любов до професії.

Розвивати творчий підхід при виборі моделей, вміння виготовляти виріб.

Тип уроку: Засвоєння нових знань.

Час проведення: 2 год.

Дидактичні засоби навчання :Моделі спідниць, оброблені зразки вузлів спідниці, роз даткові технологічні карти.

Хід уроку

І. Організаційна частина(3 хв.)

- перевірка наявності учнів

- перевірка готовності до уроку

ІІ .Актуалізація опорних знань(5 хв.)

- Розгляньте малюнки з моделями спідниць?

- Скажіть які види спідниць ви бачите?

- Які оздоблюючі елементи застосовують у спідницях?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.(3хв.)

На сьогоднішньому заняті, тема якого: «Опис зовнішнього вигляду. Деталі крою .Початкова обробка спідниці.», ви ознайомитеся з моделями спідниць, навчитеся описувати їх, ознайомитесь з деталями крою. Назвами зрізів і ліній, викроюванням спідниць, а також з обробкою виточок , рельєфів і складок.

Набуті знання обов’язково знадобляться вам в майбутньому при пошитті одягу.

Ви зможете не затрачаючи багато коштів одягатися вишукано і ваші речі будуть ексклюзивними та оригінальними ,також вміти виготовляти вироби на замовлення.

ІV .Вивчення нового матеріалу.(40хв.)

Повідомляю нову тему уроку її запис учнями.

1.Для складання технологічної послідовності виготовлення тієї чи іншої моделі спідниці, слід спочатку проаналізувати модель за малюнком і описати її.

Спідниці відносяться до поясних виробів .У жіночому вбранні спідниця може бути самостійним видом одягу або складової сукні, костюма , ансамблю.

Різноманітність фасонів спідниць досягається переважно за рахунок використання двох конструктивних основ – прямої та конусної, класична форма спідниці – пряма. Пряма спідниця може бути двох -, одно – і трьох шовна.

Кількість виточок і положення їх залежить від форми стегон. Спідниця може бути оздоблена рельєфними швами, складками, защипами, підрізами, кокетками, воланами, рюшами, розрізами, шлицем, кишенями, клапанами.

Верх спідниці обробляють поясом або обшивкою( без пояса).

До конусних спідниць відносять кльош, спідниці в клини, годе, тюльпан, розширені до низу.

Демонстрація.

Демонструю малюнки з моделями спідниць і готові спідниці різного способу шиття.

Перед тим, як шити спідниці по технологічних картах, потрібно добре знати назви зрізів і ліній на деталях крою спідниці. При розкрої спідниці обов’язково потрібно дотримуватись напряму нитки основи. Учні замальовують деталі крою спідниці з вказаними напрямками нитки основи.

Перш ніж обробляти деталі спідниці, слід перевірити наявність усіх деталей крою. Обробку деталей починають з переведення крейдяних ліній.

-Скажіть, якими способами можна перенести крейдяні лінії?

(перебиванням ,копіювальними стіпками, за допомогою булавок, різцем)

- Скажіть, від чого залежить той чи інший спосіб?

(від волокнистого складу. Кольору і фактури тканини)

Викроєні деталі перевіряють ще раз по лекалах. В залежності від моделей спідниці можуть мати різні деталі крою.

Демонстрація моделей спідниць. Учні перераховують деталі крою на моделі.