
- •Вплив музики на психофізичний стан підлітків
- •Розділ 1. Огляд відомих методик вивчення впливу музичного мистецтва на людину
- •1.1 Загальні закономірності впливу музики на організм людини
- •1.2 Сучасні дослідження і факти негативного впливу музики
- •1.3 Сучасні дослідження і факти позитивного впливу музики
- •1.4 Психологічний портрет любителів музики
- •Розділ 2. Музичні вподобання школярів, їхнє здоров’я та успішність
- •2.1 Музична культура школярів
- •2.2 Характеристика опитуваних учнів
- •2.3 Анкетування по темі «Музичні вподобання та їхній вплив на навчання та самопочуття підлітків»
- •2.4 Юнацький фанатизм
- •2.5 Перспективний шлях української культури
- •3 Розділ. Експеримент «як впливає музика різних стилів на навчання та психофізичний стан підлітків»
- •3.1 Музика як засіб боротьби зі стресом
- •3.2 Логічне й абстрактне мислення
- •Висновки
- •Анкетування музичні вподобання школярів, їхнє здоров’я
Розділ 2. Музичні вподобання школярів, їхнє здоров’я та успішність
2.1 Музична культура школярів
Поняття “Музична культура” досить об’ємне. Воно включає:
а) морально-естетичні почуття і переконання, музичні смаки і запити;
б) знання, навички і вміння, без яких неможливо засвоїти музичне мистецтво (сприймання, виконання);
в) музичні, творчі здібності, які визначають успіх музичної діяльності.
На уроках музики учні знайомляться з кращими зразками української народної музики, фольклору, творами композиторів-класиків, масовими піснями. Основою виховання музичної культури учнів є засвоєння саме класичної спадщини. Важливим завданням музичного виховання в школі є формування, як уже згадувалося, музичної культури учнів в процесі спілкування з музикою, внаслідок чого формуються їхні інтереси, погляди, смаки тощо. Доба технічного процесу розширила можливості слухання музики. Якщо декілька десятиріч тому уява про музику пов’язувалась лише з концертним залом, то в наш час – час новітніх технологій, це зовсім інакше. Учні розширюють свій музичний світогляд за допомогою телевізорів, магнітофонів, програвачів, комп’ютерів, аудіо і відеозаписів, касет і таке інше. В таких умовах музичне виховання набуває ще більшої значимості [8, 248 с.].
Як показують дослідження Апраксіної О.А., Драгунової Т.В., Кабалевського Д.Б., Теплова Б.М., Чудновського В.Е. та інших, що головною задачею музичного виховання підлітків є вивчення особливостей впливу музики на духовний, морально-естетичний розвиток особистості, розвиток звукового спілкування з людьми через сприйняття музичних творів, розуміння своєї особистості і особистості інших, переживання глибоких почуттів.
2.2 Характеристика опитуваних учнів
Дослідження проводилися на базі Білоцерківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7 Білоцерківської міської ради Київської області на паралелях 5-9 класів для вивчення характеристик психічного і особистісного розвитку підлітків в динаміці зростання. Вибрано дітей підліткового віку тому, що у цей період відбувається перехід від дитинства до юності, від незрілості до зрілості. Ця особливість проявляється в фізичному, розумовому, моральному, соціальному та духовному розвитку особистості. Відомо, що музика зачаровує підлітка, є потужним засобом впливу на особистість, емоціонально-психічну сферу, характер, морально-естетичні якості. Слухаючи музику підліток врівноважується, зосереджується на звуках, розслаблюється, поринає в світ чарівних звуків, ось чому необхідно використовувати музичні твори з метою морально-естетичного розвитку особистості підлітка.
У опитуванні та експерименті взяли участь 112 підлітків, з них дівчат - 63, та хлопців - 49. Розподіл за віком можна побачити в Таблиці №1. Кількісний склад учасників дослідження (вік та стать).
– більшість опитаних мають трьох або більше друзів своєї статі (78% серед хлопців, 66% серед дівчат); хлопці частіше мають трьох або більше близьких друзів
– 48% підлітків щодня розмовляють з друзями по телефону або зв’язуються з через Інтернет; дівчат, які роблять це щодня, більше, ніж хлопців (55% проти 39% відповідно);
– свій вільний час проводять, гуляючи з друзями на вулиці (73%), спілкуючись «віч-на-віч» (65%), слухаючи музику (59%); надають перевагу заняттям спортом (50%) і комп’ютерним іграм (44% та 39% відповідно);
– 74% респондентів почували себе комфортно в навчальному закладі; серед тих, кому навчальний заклад дуже подобається, на 10% більше дівчат;
– 55% респондентів вважають, що педагоги оцінюють їхній рівень успішності як «гарний» і «дуже гарний», 41% — що їхній рівень успішності оцінюють як «середній»; 3–5% — нижче середнього;
– 54% опитаних вважали себе досить щасливими
– 30% респондентів оцінюють власне здоров’я як «посереднє» або «погане», і ця кількість з віком зростає, тобто суб’єктивні оцінки самопочуття погіршуються.