1.3 Сучасні дослідження і факти позитивного впливу музики

Крім негативного впливу є багато позитивного. Нейробіолог Гордон Шоу після низки експериментів стверджує, що музика Моцарта мобілізує можливості людського мозку. Вчений вважає, що «така яскрава та різноманітна музика полегшує роботу головного мозку, зокрема допомагає математикам та шахістам».

У дослідженні В.Б. Полякової було показане позитивний вплив музики на процес зосередження і розумову діяльність. Виявлено, що прослухування фортепіанних сонат В.-А. Моцарта сприяє кращому розвитку просторово-часових думок у студентів коледжу, так що в ужиток увійшов навіть термін «Моцарт-ефект» [11, 347 с.].

У одному експерименті дітям 11-12 років давалися завдання - запам'ятовування тексту і проектний тест на альтруїзм в повсякденних ситуаціях - в тиші або під музику, заздалегідь оцінену ними як що «приємна-утихомирює» або «неприємно-агресивна». Виявився значимий позитивний вплив «приємної» музики як на запам'ятовування, так і на вірогідність альтруїстичної реакції.

Окрім цього з'ясувалося, що на швидкість і якість читання або виконання логічних висновків студентами музичний супровід не впливає, проте при «збуджуючій» музиці багато хто відзначає труднощі зосередження. У письмових роботах школярів 11-12 років вплив музики істотно виявляється не на базових літературних навиках, а на творчих достоїнствах вигадувань, причому історії, що «хвилюють», краще пишуться під «заспокійливу» музику.

Переконливі результати отримані при використанні оркестрових творів Моцарта в якості музичного фону при навчанні дітей «важкої» поведінки. Помітно знизилися агресивність і неслухняність, покращала координація рухів при ручних роботах; фізіологічні виміри показали також зниження температури тіла, пульсу і так далі, що привело автора до висновку, що «моцартівський ефект» знаходиться в тісному зв'язку з виробленням ендорфінів, завдяки яким, у таких дітей гормони не так сильно впливають.

Схожий результат - зменшення агресивності дітей, скорочення надлишкової активності (непосидючості), підвищення доброзичливості і збільшення успіхів в математиці - отриманий і іншим автором [6, 3с.].

У Військово-інженерній Академії ім. Ф.Е. Дзержинського в порядку експерименту музика включалася під час лекцій з технічних дисциплін. В результаті підвищилася задоволеність слухачів процесом занять, їм легше стало тривало підтримувати зосередженість, хоча значимого впливу на результати навчання виявлено не було. Було показано, що в перших 1-2 заняття потрібно деяка адаптація до музичного фону [5, 267с.].

Вартими уваги є також відкриття відомого болгарського психолога Георгія Лозанова, які він здійснив під час роботи над докторською дисертацією у Харківському університеті. Стимулом для дослідження впливу музики на процес навчання стало знайомство Г. Лозанова з методами прискореного навчання, застосованими на той час у Радянському Союзі. На цей момент вже були відомі результати аналогічних досліджень американських вчених Лінн Купер та Мілтона Еріксона, котрі з'ясували, що люди, сприймаючи 60 ударів метронома за хвилину, входять у так званий «альфа-стан» - оптимальний для навчання та запам'ятовування. Незалежно від американців, Г. Лозанову та його колезі доктору А. Новакову вдалося зробити аналогічне відкриття. Щоправда, для досліду вони використали повільну музику стилю бароко. Болгарським дослідникам належить відкриття, що під впливом музики стилю бароко будь-яка інформація сприймається й засвоюється так само ефективно, як і при навчанні під час сну. Відкриття стало основою нового, суперприскореного методу навчання: інформація, на разі - фрази іноземною мовою - подавалась з інтервалом у чотири секунди на тлі музики бароко (з темпоритмом 60 ударів за хвилину). Результати засвідчили засвоєння учнями від 60 до 500 іноземних слів за урок. Ці дані були підтверджені експериментами фахівців Університету штату Айова: на тлі звучання музичних творів доби бароко учасники експерименту засвідчили незаперечне підвищення здатності запам'ятовувати (на 26 відсотків більше), і відповідно прискорення навчання (до 24 відсотків). В останні роки у США справжнім бестселером стала книга Ш. Острандер і Лінн Скроудер «Супернавчання», написана ще 1979 року, в якій ідеться про сучасні новаторські методи навчання, що супроводжується звучанням музики бароко (додаються рекомендовані зразки, підібрані за методикою Г. Лозанова).

У останні роки був розроблений цикл «Музичних тренінгів особової і творчої самореалізації» для педагогів, психологів і музикантів з метою вирішення деяких проблем професійного становлення - самопочуття і саморегуляції, упевненості, подолання складнощів в спілкуванні, особового і професійного самовираження, мотивації до діяльності; вживані методики включають слухання музики, виконання відомих вигадувань, імпровізацію, «тілесно-орієнтована» техніка слухання «усередині себе».