Висновки

Дана робота є спробою розкрити і пояснити особливості реакції людського організму на певні звукові подразники, а точніше - від прослуховування музики. Вивчаючи музичні уподобання людини можна скласти уявлення про рівень її особистісного розвитку.

Досліджено та проаналізовані музичні смаки та співвідношення їх з успішністю учнів. Виконані поставлені завдання: з’ясована успішність учнів, виявлено взаємовідношення успішності учнів з їх музичними вподобаннями.

Підлітки наспівують сучасні пісні, які їм подобаються. Із задоволенням діти співають та інсценують їх на святкових вечорах, виконують танці під сучасну музику. У школі цей процес контролюють вчителі, бо в цьому віці формується музичний смак підлітка. Але, як ми можемо помітити, чим доросліше дитина, тим менше можна контролювати її процес слухання музики.

Відомо, що вплив музики може бути різним: поверхневим і глибоким, позитивним і негативним, в залежності від художньої значущості твору, від ступеня підготовки до його сприйняття музичного та життєвого досвіду слухач не підготовлений до її емоційного, свідомого сприйняття. У таких випадках нерідко виникає негативне ставлення "до всяких симфоній" і перевагу музиці більш "легкою".

Окрім результатів вищезгаданих досліджень, необхідно навести ще декілька власних спостережень: по-перше, часто вибір людиною «своєї» мелодії в конкретних життєвих обставинах пов’язаний із суб’єктивним настроєм і не обов’язково передає достовірну картинку психологічного портрету; по-друге, достатньо велика кількість людей обирає музику, з якої у неї пов’язані певні етапи свого життя (не дивно, що люди похилого віку будуть обирати пісні та мелодії своєї молодості — в такий спосіб вони згадують ті часи). Саме тому, якщо ви вирішите проаналізувати психологічний стан іншої людини, ви маєте враховувати ці нюанси. Ну і, звичайно, не варто серйозно сприймати музичні смаки дітей віком до 11-15 років: часто вони просто слухають те, що є модним, або те, що престижно слухати в середовищі однолітків, тож цей вибір аж ніяк не відображає їхні власні індивідуальні особливості.

Доволі цікава думка голова кафедри прикладної психології університету Херіот-Уотт, професора Адріан Норт: чим більш розвинена людина інтелектуально, тим більше напрямів та стилів її мозок здатен сприймати. Через це сьогодні доволі часто можна зустріти людей, які слухають не жанри та стилі, а творчість конкретних виконавців, а то і просто різні за жанрами композиції.

Таким чином, соціальний розвиток підлітків засобами сучасної музики є актуальною проблемою соціального виховання, яка недостатньо досліджена. Дана проблема потребує як теоретичного осмислення, так і розробки відповідних програм соціально-педагогічної діяльності, які гармонізують вплив родини, школи, засобів масової інформації щодо соціального розвитку підлітків засобами сучасної музики. Це становить перспективи подальшого дослідження даної проблеми.

Аналіз експериментальних даних засвідчив, що смаки учнівської молоді досить стандартні, однобічні і залежать від музичної “моди”, яка пропагується засобами масової комунікації; діапазон спілкування юнацтва з музичним мистецтвом обмежений естетично невибагливою естрадною “кітчевою” музикою; домінують неправильне трактування музичної термінології та незнання змістовної характеристики вказаних старшокласниками стилів сучасної популярної естрадної музики. Щодо інтенсивності зовнішніх проявів впливу сучасної популярної шоу-індустрії на естетосферу шкільної молоді, то зафіксовано актуалізацію на більш емпіричне почуттєво-емоційне споживання старшокласниками популярної естрадної музики. Найбільш характерні труднощі, які виникають у спілкуванні з цим мистецтвом, а саме: недостатність, розпорошеність музичних знань, невідповідність власних інтересів художньо-естетичним еталонним зразкам музичних творів, невизначеність особистісних диспозицій.

Практичне значення роботи полягає у розробці комплексної методики діагностики психологічних компонентів музичного вибору старшокласників, розробці рекомендацій щодо психолого-педагогічної допомоги школярам та особам, що мають намір працевлаштуватись, у професійному самовизначенні. Ці розробки можуть бути використані вчителями, практичними психологами для оптимізації професійного самовизначення учнів старшого шкільного віку. Легкі в застосуванні та проведенні, наші розробки зможуть допомогти батькам визначити нахили і особистісні якості їхньої дитини.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Асафьев Б. Избранные статьи о музыкальном просвещении и образовании. – Л.:Музыка, 1973.144с.

2. Драганчук В.М. Історія музико терапії як підґрунтя нових психолого-педагогічних технологій:Зб.наук.праць.Вип.3.Луцьк, 2000.С.10 17.

3. Захарова Н.Н., Авдеев В.М., Функциональные изменения центральной нервной системы при восприятии музыки //Журн. Высш. Нерв. Деят. – 1982. – Т.32. вып.5. – 915-921с.

4. Кречко М. Через пісню у світ духовності // Освіта. – 1994. –30 берез.

5. Медушевский В.В. О закономерностях в средствах художественного воздействия музыки. –М.: Музыка, 1976. – 267с.

6. Мейзі М. Лікувальний вплив музики// Молодь України, 1992. – 3 с.

7. Пузич Я.І.Пузич І.Я. Музика і здоров’я//Науковий світ. – 2002. №8, серпень.28-29с.

8. Ростовський О.Я. Педагогіка музичного сприймання: Навч. метод. посібник. – К.: ІЗМН, 1997. – 248 с.

9. Руженцев О. Пігулка? Краще Шуберт! Музикотерапія і список творів// Літературна Україна. – 2001. 18 лютого, 9-11 с.

10. Шабутін С.В., Хміль С.В., Шабутіна І.В. Зцілення музикою :Монографія. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2006. – 192с.

11. Чепига М.П., Чепига С.М. Стимуляція здоровя та інтелекту. – 2ге вид., перероб. І доп. – К.: Знання, 2006. – 347с.

Додаток А