7 Запитання та завдання

• ....,...,,

1. У ринковій економіці панує свобода підприємництва. Чи означає це, що підприємець за умов ринкової економіки може виробляти абсолютно все, що забажає? 2. У чому проявляється стимулюю­ча функція ринку? 3. Охарактеризуйте сутність принципу «не­видимої руки ринку». 4. Поясніть, для яких галузей характерна олігопольна структура ринку, а для яких — монополістична кон­куренція.

§ 8. Ринковий попит і ринкова пропозиція

Сутність ринкового механізму розкриває взаємо­дія попиту й пропозиції. Попит формують споживачі або покупці, а пропозицію — виробники або продавці.

Попит — це платоспроможна потреба споживача, потреба економічного суб'єкта, задоволення якої він здатний оплатити.

З'ясувати сутність попиту можна теоретично, аналітично та графічно.

Говорячи про попит, слід згадати, що існують певні обме­ження для задоволення потреб споживача на ринку у вигляді його доходу та ціни товару чи послуги. Тому попит — це та кількість товарів і послуг, яку споживач бажає й здатний придбати за кож­ного рівня цін у певний проміжок часу.

Залежність між обсягом попиту на певний товар та його ціною називають функцією попиту:

Я„=Г(Р),

де — кількість товару, на який існує попит, Р — ціна цього товару.

Для графічного зображення попиту використовують тради­ційне від часів А. Маршалла позначення на горизонтальній осі — кількості товару, а на вертикальній осі — його ціни (мал. 12). Крива попиту позначається літерою £) (від англ. — йетпапй).

Слід розрізняти поняття «величина попиту» і «попит». Вели­чина попиту (обсяг попиту) — це певна кількість товару, яку спо­живач бажає та здатний купити за конкретну ціну. Наприклад, школяр згодний придбати вісім шоколадних батончиків за ціною 4 грн. Графічно величина попиту позначається окремою точкою на кривій попиту. Попит — усі можливі альтернативи покупок за кожної ціни, графічно — уся лінія Б.

І шкала, і графік попиту відображають обернений зв'язок між величиною попиту й ціною, який називається законом попи­ту. Його суть полягає в тому, що за інших незмінних умов при зниженні ціни даного товару зростає кількість товару, яку спо­живач бажає та здатний придбати, і навпаки. Дію закону попиту підтверджує здоровий глузд, закон спадної граничної корисності, ефект доходу та ефект заміщення.

8 Я

Мал. 12. Крива попиту

Розрізняють індивідуальний і ринковий попит. Індивідуаль­ний попит — це попит на товар окремого споживача. Ринковий попит — попит на товар усіх споживачів, сума індивідуальних по­питів. Його можна отримати, якщо додати величини індивідуаль­ного попиту за кожного рівня цін. Усі закономірності, які харак­терні для індивідуального попиту, діють і для ринкового попиту.

Р4

0

Мал. 13. Зміни ринкового попиту під впливом нецінових чинників

Попит не є сталою величиною, він має властивість дина­мічно змінюватися під впливом низки чинників. Серед чинників, які можуть викликати зміну попиту, слід розрізняти цінові й ке- цінові. Якщо змінюється ціна даного товару, то змінюється вели­чина попиту, а сам попит залишається незмінним. Графічно це означає переміщення з однієї точки в іншу на незмінній кривій попиту £>.

Але на попит можуть впливати й інші чинники. Нецінові чинники (детермінанти) попиту — чинники, які впливають на весь попит і графічно зсувають криву попиту. Якщо попит зменшуєть­ся, крива попиту зміщується ліворуч (рух кривої в положення на мал. 13), що означає зменшення обсягу товару, на який пред'явлено попит, за кожного рівня цін. Якщо попит зростає, крива попиту зміщується праворуч (рух кривої в положення 1)₂ на мал. 13), що означає зростання обсягу товару, на який пред'явлено попит, за кожного рівня цін.

Серед нецінових чинників зміни попиту слід виділити такі:

0 Зміни в смаках й уподобаннях споживачів (наприклад, у ба­гатьох учнів нашого класу є сенсорний мобільний телефон, і я також хочу такий).

0 Зміни в кількості споживачів (наприклад, у сучасних умо­вах зростає така соціальна група, як студентство, що позна­чається, зокрема, на збільшенні попиту на канцтовари).

0 Зміни в доходах споживачів (наприклад, якщо доходи зрос­тають, попит на соєве м'ясо зменшується).

0 Зміни в наявності й цінах взаємопов'язаних товарів (на­приклад, зростання ціни на м'ясо є причиною падіння по­питу на м'ясні приправи. Зверніть увагу на те, що попит на м'ясо в цьому випадку не зміниться; зміниться, у наведе­ному прикладі — зменшиться, величина попиту на нього!).

0 Очікування споживачів (наприклад, очікування підвищен­ня цін на цукор викликає ажіотажне зростання попиту на нього).

Другою невід'ємною складовою ринкового механізму є про­позиція товару, яку формують виробники або продавці. Пропози­ція — це кількість товарів та послуг, яку виробники або продавці бажають і здатні запропонувати на ринку за кожного рівня цін у певний проміжок часу. Причому існує певна залежність обсягу пропонованого товару від його ціни, яку можна охарактеризувати як функцію пропозиції:

Я₈=Г(Р),

де <3₅ — кількість товару, запропонована на ринку. Зміна цін при аналізі пропозиції розглядається в порядку зростання ціни, що обумовлено існуванням нижньої межі цін, яка повинна відшкодувати витрати виробника на виробництво про­дукції. Графічно пропозиція може бути представлена в тих самих координатних осях, що й попит (мал. 14). Криву пропозиції по­значають літерою 8 (від англ. — зирріу).

Розрізняють поняття «величина пропозиції» і «пропози­ція». Величина пропозиції (обсяг пропозиції) — це певна кількість товару, яку продавець бажає та здатний продати за конкретну ціну. Наприклад, виробник згодний продати 10 шоколадних ба­тончиків за ціною 5 грн. Графічно величина пропозиції познача­ється окремою точкою на кривій пропозиції. Пропозиція — це всі можливі альтернативи продажу товару за кожної ціни, графіч­но —- уся лінія

Мал. 14. Крива пропозиції Мал. 15. Зміна пропозиції під впли­

вом нецінових чинників

Шкала й графік пропозиції відображають прямий причинно- наслідковий зв'язок між величиною пропозиції та ціною товару, який називається законом пропозиції. Його суть полягає в тому, що чим вища ціна товару, тим більшу кількість продукції за не­змінних інших умов готові поставити продавці на ринок, і навпа­ки. Серед аргументів на користь дії закону пропозиції є здоровий глузд; дія закону зростаючих альтернативних витрат; бажання не лише покрити витрати на виробництво товару, але й отримати прибуток; залучення в цю галузь нових виробників і підприємців з інших галузей тощо.

Як і попит, пропозиція може бути індивідуальною й ринко­вою. Індивідуальна пропозиція — кількість товару, запропонована одним виробником за кожного рівня цін у даний проміжок часу. Ринкова пропозиція — пропозиція всіх виробників на ринку дано­го товару, яка визначається додаванням величин індивідуальних пропозицій за кожного рівня цін.

Як і на попит, на зміну пропозиції впливають цінові й неці- нові чинники. Зміна ціни даного товару викличе зміну тільки ве­личини пропозиції. Відбудеться рух уздовж кривої пропозиції 3₀, яка не змінює свого положення (графічно — рух з однієї точки в іншу). Це означає, що продавці готові поставити товару більше, ніж раніше, саме за вищою ціною, а не за кожного рівня цін.

Нецінові чинники пропозиції впливають на всю пропозицію, змінюючи величини пропозиції за кожного рівня цін. Графічно цей вплив позначається зсувом кривої пропозиції праворуч або ліворуч. Якщо пропозиція під впливом нецінових чинників збіль­шиться, то крива 5о зсунеться праворуч у положення (мал. 15, с. 51), що буде свідчити про збільшення обсягів пропонованого товару за кожного рівня цін. Зменшення пропозиції товару або обсягів пропозиції за кожного рівня цін означатиме зсув кривої 8₀ ліворуч у положення 8₂.

Серед нецінових детермінант є чинники, що безпосередньо пов'язані з виробництвом, і чинники опосередкованого впливу.

0 Зміни наявності ресурсів і цін на них (наприклад, неврожай какао буде означати зменшення ресурсів для виробництва шоколадних батончиків, а отже, і зменшення їх пропозиції).

0 Зміни в технологіях. Застосування нових, більш ефектив­них, безвідходних технологій однозначно приведе до зрос­тання пропозиції будь-якого товару.

0 Зміни кількості ^виробників або продавців. Чим менше про­давців на ринку, тим менша й пропозиція даного товару.

0 Зміни у сфері оподаткування. Так, підвищення податків або введення нових приводить до зменшення пропозиції, оскіль­ки не всі виробники можуть нести цей новий тягар опо­даткування, деякі припиняють виробництво, деякі — ідуть у «тіньовий» сектор.

0 Зміни прибутковості галузі або зміни цін інших товарів. Зростання прибутковості спонукатиме виробників вкладати свій капітал у відповідні галузі, збільшуючи пропозицію.

0 Очікування виробників і продавців. Якщо виробники очікують зростання цін у майбутньому, вони вже сьогодні «притрима­ють товар», зменшать пропозицію, розраховуючи продати свій товар згодом дорожче. Крива пропозиції зсунеться ліворуч.

Навчаємося разом

Пропозицію певного товару задано функцією = ЗР - 4 . Визначте новий вид функції пропозиції, якщо: 1) уведено додатковий по­даток на виробництво продукції в розмірі 2 грн з одиниці товару; 2) надано дотацію виробникам у розмірі 20 % від ціни продукції. Ситуації проілюструйте графічно.

Розв'язання

1) Уведення податку зменшить вигоди виробників і приведе до змен­шення пропозиції. Це буде означати, що кожний обсяг продукції тепер бу­дуть пропонувати не за ціною Р, а за більш високою ціною Р = Р + 2. Гра­фічно це позначиться зсувом кривої пропозиції ліворуч у положення .

Щоб визначити нову функцію пропозиції, необхідно в початкове рів­няння підставити значення початкової ціни Р, вираженої через нову ці­ну р ; тобто Р = Р₁- 2. Отже, нова функція пропозиції матиме вигляд: Єв,=3-(Р₁-2)-4 = ЗР₁-10.

2) У разі надання дотації виробникам стає вигідно виготовляти да­ну продукцію, оскільки частину витрат на виробництво продукції бе­ре на себе уряд. Це приведе до зростання пропозиції та пропонуван­ня продукції вже не за ціною Р, а за ціною

1216 20 28 32

Р

Р„, яка є нижчою в 1,2 разу, тобто Р

1,2

Графічно крива пропозиції зміститься праворуч у положення 8₂. Щоб визначити нову функцію пропозиції, необхідно в початкове рівняння підставити значення початкової ціни Р, вира­женої через нову ціну Р₂, тобто Р = 1,2Р₂ . От­же, нова функція пропозиції матиме вигляд: Ф», = 3 ■ (і, 2Р₂) - 4 = 3,6Р₂ - 4 .

3) Оскільки крива пропозиції в усіх випадках буде прямою лінією, то для побудови графіка

необхідно визначити координати двох точок для кожної з них. Для цього потрібно в кожне рівняння підставити будь-яке значення ціни (Р>3).

Наприклад,

Р 6₈ = ЗР-4

5 <2 = 3-5-4 = 11

Ю © = 310-4 = 26

0^=33-10

6 = 3 5-10 = 5 6 = 310-10 = 20

=8,6^-4

6 = 3,6 5-4 = 16 6 = 3,6 10-4 = 32