§ 3. Зміст економічного кругообігу

Кругообіг економічної діяльності — це спрощена модель основних економічних взаємозв'язків у ринковій економі­ці. Ця модель дає загальне уявлення про те, як домогосподарства та фірми взаємодіють на різних ринках, обмінюючись товарами й послугами, виробничими ресурсами (також відомими як фак­тори виробництва) і грошима.

Економіка розвинених країн організована навколо системи індивідуальних ринків, де ціни на товари та послуги визначають­ся через взаємодію покупців і продавців. Роль покупців і про­давців виконують ринкові суб'єкти: домогосподарства, фірми та держава.

Домашні господарства в ринковій економіці — це окремі осо­би або родини, які як власники ресурсів продають фірмам ви­робничі ресурси (природні, капітальні, трудові), а як спожива­чі — купують у фірм товари й послуги. Кінцевою метою домаш­ніх господарств є найбільш повне задоволення всіх своїх потреб. У ринковій економіці це можливо тільки за рахунок грошових доходів споживачів (заробітна плата, рента, підприємницький до­хід, дивіденди тощо).

Фірма в ринковому кругообігу — це підприємство будь-якого виду діяльності (виробниче, торговельне, сфери послуг) і будь-якої форми власності (приватне підприємство, товариство з обмеженою відповідальністю, акціонерне товариство, державне, комунальне підприємство). Фірма повинна мати фінансові ресурси, на які во­на придбає виробничі ресурси. Кінцевою метою діяльності фірми

є отримання прибутку. Це можливо тільки за умови ефективного виробництва.

Держава представлена у вигляді установ, діяльність яких забезпечується за рахунок фінансування з державного бюджету (податки). Держава в ринковій економіці виконує функцію регу­лювання соціально-економічних процесів: забезпечення внутріш­ньої й зовнішньої безпеки; розвиток соціальної інфраструктури, зокрема освіти, охорони здоров'я, науки, транспорту; забезпечен­ня соціальних гарантій у галузі трудового права; розробка стиму­лів для охорони навколишнього середовища.

Спочатку фірми та домашні господарства зустрічаються на ринку виробничих ресурсів. Домашні господарства виходять на ринок виробничих ресурсів як продавці. На ринку є покупці (під­приємці, що нагромадили достатню кількість грошей і згодні ри­зикнути, вклавши їх у виробництво). На ринку здійснюються такі потоки: домашнє господарство продає виробничі ресурси, отриму­ючи доходи (заробітну плату, ренту, дивіденди, підприємницький дохід). Фірма при цьому купує виробничі ресурси в певній про­порції, оплачуючи їх вартість (це її витрати).

Далі процес обміну переривається. Фірма здійснює виробни­чу діяльність: раціонально з'єднує куплені виробничі ресурси та виробляє товари й послуги. При цьому фірма повинна реалізувати конкурентні переваги, що виражається або в якісних характерис­тиках товарів і послуг, або в більш низьких цінах.

Наступна зустріч домашніх господарств і фірм відбувається на ринку споживчих товарів і послуг. Роль ділових фірм полягає в тому, щоб постачати товари й послуги, яких бажають домогос­подарства, й отримати в процесі цього дохід (ТЕ = Р Я , де Р — ціна; ^ — кількість проданих товарів чи наданих послуг).

Фірма прагне отримати прибуток — різницю між доходом від продажу та витратами на придбання всіх виробничих ресурсів (к = ТК-ТС).

Наприкінці другого акту обороту реалізовано цілі ринкових суб'єктів. Домашні господарства придбали товари й послуги для задоволення своїх потреб. Фірми отримали прибуток, що дасть змогу в наступному виробничому процесі виробити ще більше то­варів і послуг та знову отримати прибуток.

Обмін між виробниками та споживачами певних товарів та послуг прискорюють гроші, які використовуються як специфічний товар-еквівалент.

На першому етапі аналізу ми абстрагувалися від ще одного суб'єкта ринку — держави. Але ви вже знаєте, що в сучасній рин­ковій економіці держава активно виконує регулюючу функцію.

Споживчі витрати

Дохід фірми

РИНОК ТОВАРІВ ТА ПОСЛУГ

Товари та послуги

- Податки

Послуги держави

Товари та послуги Купівля товарів і послуг, субсидії

Товари і послуги

Т Т

Домогосподарства

Т Т

У

Фірми А і А

Держава А А

Виробничі послуги

Послуги держави

Грошові доходи (трансферти)

Податки

Виробничі ресурси

Виробничі ресурси

Грошові доходи (заробітна плата, рента, РИНОК РЕСУРСІВ відсотки, прибуток)

Мал. 1. Кругообіг за участю держави

У ринковому кругообігу до державної скарбниці надходять податкові платежі від домогосподарств та фірм відповідно до чин­ного податкового законодавства. Держава надає з бюджету субси­дії виробникам із метою підтримки певних напрямів виробництва споживчих товарів та послуг. Грошові потоки від держави до до­могосподарств спрямовуються у вигляді трансфертних платежів.

Трансферти — це потоки, які не мають зворотних потоків товарів та послуг, тобто стипендії, пенсії, виплати у випадку без­робіття тощо. Трансферти можуть бути й приватними.

Умовно взаємозалежність між ринковими суб'єктами сто­совно раціонального розподілу ресурсів, товарів та послуг можна представити певною моделлю (мал. 1).

Усі взаємозв'язки між ринковими суб'єктами регулюються відносинами власності.

Витрати фірми

Власність — це відносини між суб'єктами стосовно при­власнення економічних благ, тобто володіння, розпорядження та користування ними.

Те, чим ви володієте, називається об'єктом власності. Об'єктом власності може бути майже все: засоби виробництва, нерухомість, природні ресурси, предмети особистого споживання, гроші, цінні папери, коштовні метали та вироби, інтелектуальна власність, культурні й історичні цінності.

Суб'єкт власності — це індивідууми, організації, підпри­ємства, установи, об'єднання осіб усіх організаційно-правових форм, держава в особі органів державного управління, муніци­палітети.

Право власності — це сукупність узаконених державою прав та норм економічних взаємовідносин. Теоретично виділяють два типи власності — приватну й суспільну. Приватна власність характеризується тим, що засоби виробництва, а отже, і виробле­ний продукт, належать приватним особам. Основні види приватної власності — це приватна власність, яка базується на праці влас­ника, і приватна власність, в основі якої лежить наймана праця.

Крім того, існує ще одна форма приватної власності — ін­телектуальна власність, об'єктами якої є наукові та літературні твори, патенти, ліцензії, знаки на товари й послуги, права на винаходи, права на інформацію щодо промислового, комерційного та наукового досвіду.

Існує також різновид приватної власності — особиста влас­ність окремих осіб на споживчі блага, які здатні задовольнити по­треби людини як споживача, але не здатні стати джерелом доходу.

Суспільна власність характеризується тим, що суб'єктом ви­ступає все суспільство або колектив, який нею спільно володіє, використовує й розпоряджається. Суспільна власність, розрізняю­чись за рівнем усуспільнення, може мати такі види: власність на­роду в цілому та власність окремого колективу. В обох випадках установлюється рівність спільних власників. Реальними формами суспільної власності є загальнодержавна, державна, кооперативна, акціонерна (корпоративна), власність господарських товариств, громадських організацій, сімейна тощо.

Корпоративна власність — це власність групи осіб, однак умови її формування своєрідні. Корпорація — це насамперед ак­ціонерне товариство, капітал якого створюється акціонерами. Ак­ціонери як приватні власники частки капіталу отримують право на дохід у вигляді дивідендів на акції.

Кооперативна власність — це форма колективної, су­спільної власності, що базується на пайових внесках членів ко­оперативу.

За Конституцією України, усі форми власності є рівноправ­ними, тому держава створює рівні умови для розвитку всіх форм власності та їх захисту.

^ Навчаємося разом

Позначте на схемі кругообігу такі об'єкти, суб'єкти та потоки: 1) акціонерне товариство «Прогрес»; 2) акціонерне товариство «Прогрес» виплатило заробітну плату своїм працівникам; 3) ро­дина Петренків сплатила за електроенергію; 4) рекламне агент­ство заплатило за телефонні розмови; 5) колишній працівник при­ватного підприємства отримав пенсію; 6) пральня «Білосніжка» отримала прибуток; 7) мерія міста організувала святковий феєр­верк; 8) школяр придбав новий підручник з економіки; 9) нафта; 10) взуття.

Розв'язання

Схема ринкового кругол-ігу в мішаній економіці

7 Запитання та завдання і

1. Охарактеризуйте товарно-грошові потоки між державою та фірмою в моделі кругообігу мішаної економіки. 2. На схемі кругообігу в мішаній економіці позначте такі об'єкти, суб'єктів та потоки: 1) фермерське господарство з вирощування кроли­ків; 2) виробники галузі народних промислів отримали дотації (субсидії); 3) студент заплатив за проживання в гуртожитку; 4) 100 гривень; 5) викладач економіки; 6) автомайстерня запла­тила за оренду приміщення; 7) родина Петренків отримала диві­денди на акції кондитерської фабрики. 3. «Права власності — це права контролювати використання певних ресурсів і розподіляти витрати й вигоди, які виникають при цьому» (Пол Хейне). Про­коментуйте цей вислів.

ПРАКТИКУМ Тестові завдання

1. Чи належать гроші до виробничих ресурсів?

А Так, але за умов, коли оплачуються проміжні товари Б так, якщо на гроші купують капітальні ресурси В ні, бо вони не беруть безпосередньої участі у виробництві Г ні, якщо вони не розміщені на банківському рахунку

2. Економічна категорія «власність» — це:

А юридичний акт закріплення прав володіння Б відношення фізичної особи до об'єкта власності В відносини між суб'єктами стосовно володіння, розпорядження, ви­користання благ Г сукупність прав власників

3. Якщо трудомісткість виробництва зменшити на 25 %, то продуктив­ність праці:

А зменшиться на 25 % Б збільшиться на 25 % В збільшиться більш ніж на ЗО % Г зменшиться більш ніж на ЗО %

4. У схемі ринкового кругообігу плата за комунальні послуги фермер­ським господарством виражає спрямування (рух) грошових потоків: А від домогосподарств на ринок ресурсів

Б від фірм на ринок товарів і послуг В від домогосподарств на ринок товарів і послуг Г від фірм на ринок ресурсів

5. У схемі ринкового кругообігу отримання заробітної плати виражає спрямування (рух) грошових потоків:

А від ринку ресурсів до домогосподарств Б від фірм на ринок ресурсів В від держави до домогосподарств Г від домогосподарств безпосередньо до держави

6. Установіть відповідність між змістом виробничих ресурсів та їхньою класифікацією.

   1. Сировина, яку фірма закуповує в іншої фірми для подальшого виробництва

   2. Людські ресурси, які здатні ризикувати та нести економічну відповідальність

   3. Сировина, яку фірма використовує в пер­винному виробництві

   4. А Природні ресурси Б Капітальні

      ресурси В Підприємницькі

      здібності Г Трудові ресурси Д Проміжні товари

      Транспортні засоби, які фірма використо­вує для виробництва економічних благ