9 17. Способи досягнення мети підприємницької діяльності — максимізації прибутку

Діяльність підприємства визначається особливос­тями виробничих ресурсів та їх використанням у певній комбі­нації, рівнем застосованої технології та організації виробництва, особливостями попиту на продукцію фірми, цінами на ресурси. Менеджери підприємства мають можливість технологічно орга­нізувати виробництво, визначити і розрахувати всі витрати, які необхідні для виготовлення певного обсягу продукції. Але як роз­рахувати обсяг виробництва, який приносив би максимальний прибуток або мінімальні збитки? Існує два способи відповіді на це запитання. Один ґрунтується на порівнянні загального доходу (ТК) із загальними витратами (ТС), а другий — на порівнянні граничного доходу (МЕ) і граничних витрат (МС).

1. Визначення обсягу виробництва методом порівняння загального доходу (ТЕ) та загальних витрат (ТС).

Припустимо, що фірма, яка працює в умовах досконалої конкуренції і яка може реалізувати свою продукцію на ринку за ціною, наприклад, 50 грн за одиницю, розрахувала можливі об­сяги виробництва і витрати за наведеними в цій темі формула­ми та має такі економічні показники діяльності, що відображені в 3-му і 4-му стовпчиках табл. 8.

?

Аналізуючи дані табл. 8, можна зробити такі висновки. Як­що ринкова ціна становитиме 50 грн, то: ¹ підприємство зазнає збитків при обсягах виробництва до 4 тис. од. або понад 12 тис. од.;

Табл 8. Дохід, витрати та прибуток підприємства

за різних ринкових цін

За ринкової ціни За ринкової ціни За ринкової ціни 50 грн 34 грн 25 грн

6	ТС	Ф	£ і	Ф	О Еч	О"	о Еч
		Он	1 рз	Он	1	а,	1 Ч
		II ■	Еч	II	Еч	п	Еч
		Е^	II	Р^	II	Ч	II
		Еч	К	Еч	К	Еч	к
1	2	3	4	5	6	7	8
0	52	0	-52	0	-52	0	-52 ІШЛ
1	100	50	-50	34	-66	25	-75
2	138	100	-38	68	-70	50	-88
3	172	150	-22	102	-70	75	-97
4	200	200	0	136	-64	100	-100
5	228	250	22	170	-58	125	-103
6	256	300	44	204	-52	150	-106
7	286	350	64	238	-48тіп	175	-111
8	326	400	74	272	-54	200	-126
9	370	450	80 шах	306	-64	225	-145
10	424	500	76	340	-84	250	-174
11	492	550	58	374	-118	275	-217
12	600	600	0	408	-192	300	-300
13	720	650	-70	442	-278	325	-395
0	обсяги виробництва 4 тис. та				12 тис. од.	— беззбиткові, тс

то підприємство загальним доходом лише покриватиме всі загальні витрати;

0 обсяги виробництва в межах від 4 тис. до 12 тис. од. нада­дуть прибутковість діяльності фірми;

0 тільки обсяг виробництва в 9 тис. од. надасть підприємству максимальний прибуток у 80 тис. грн.

Таким чином, якщо ринкова ціна становить 50 грн за оди­ницю, фірмі слід вибрати саме обсяг виробництва у 9 тис. од. про­дукції, тому що він надає максимальний прибуток. Цей випадок, коли фірма має різні обсяги виробництва, які дають прибуток, і повинен визначити, який саме обсяг принесе їй максимум при­бутку, називається «випадок максимізації прибутків».

Однак із чим зіткнеться підприємство за умов, якщо рин­кова ціна знизиться до рівня 34 або 25 грн? Фірма матиме ті самі витрати, але знизиться загальний дохід, оскільки він буде розрахований за новими, нижчими цінами (розрахунки наведені у таблиці). Зверніть увагу, що за цими нижчими цінами підпри­ємство за всіма обсягами виробництва матиме лише збитки.

Але за ринкової ціни в 34 грн спостерігається обсяг вироб­ництва (7 тис. од.), за якого збитки менші (48 тис. грн), ніж при закритті фірми (52 тис. грн). Таким чином, керівництво підпри­ємства має прийняти рішення про роботу в цих несприятливих умовах і вироблення цього обсягу продукції, за якого збитки є мі­німальними {ТС-ТЕ- тіп). Цей випадок управлінського рішення називається «випадок мінімізації збитків».

За ринкової ціни у 25 грн збитки підприємства за всіма об­сягами виробництва більші, ніж при закритті фірми (52 тис. грн). Тому керівництво має прийняти рішення про проведення проце­дури банкрутства і закриття підприємства. Цей випадок управ­лінського рішення називається «випадок закриття підприємства».

2. Визначення обсягу виробництва методом порівняння граничного

доходу (МВ) і граничних витрат (МС).

Тепер розглянемо інший підхід до визначення обсягу вироб­ництва, який приносив би максимальний прибуток або мінімальні збитки підприємству, порівнявши граничний дохід із граничними витратами.

Зіставивши додатковий дохід (МК) від реалізації кожної одиниці продукту з додатковими витратами (МС), пов'язаними з випуском цієї самої одиниці, зможемо з'ясувати, що ми отри­муємо — прибуток чи збитки. Тому якщо при збільшенні обсягу виробництва граничний дохід перевищує граничні витрати (тобто МК> МС), то слід продовжувати нарощувати обсяги продукції, оскільки ми отримуємо прибуток. А якщо граничні витрати по­чинають перевищувати граничний дохід (тобто МК<МС), то ми починаємо зазнавати збитків і слід припинити подальше збіль­шення обсягу виробництва.

Тому існує «золоте правило бізнесу»: підприємство максимі- зує прибутки або мінімізує збитки за такого обсягу виробництва, за якого граничний дохід дорівнює граничним витратам, тобто: МК = МС . Оскільки в умовах досконалої конкуренції МК - Р , тоді це правило матиме вигляд: Р = МС .

Звернемося до нашого прикладу (необхідні розрахунки еко­номічних показників наведені у табл. 9).

Ринкова ціна Ринкова ціна Ринкова ціна

		—	50 грн О		= 34 грн о		= 25 грн о
	МС	<с II	* <а	•м II		со Оч II
		£			Н сч	вГ	00
		£	1	*	1	§	І
1	48	50	мв>мс	34	мв<мс	25	МВ<МС
2	38	50	мк>мс	34	МВ < МС	25	мв<мс
3	34	50	мв>мс	34	МВ > МС	25	мв<мс
4	28	50	мв>мс	34	мв>мс	25	мв<мс
5	28	50	мв>мс	34	мв>мс	25	мв<мс
6	28	50	мв>мс	34	мв>мс	25	мв<мс
7	ЗО	50	мв>мс	34	мв<мс	25	мв<мс
8	40	50	мв>мс	34	МВ > МС	25	мв<мс
9	44	50	мв>мс	34	мв<мс	25	МВ < МС
10	54	50	мв<мс	34	МВ < МС	25	МВ < МС

Нехай ринкова ціна становить 50 грн. Чи повинна фірма виготовляти першу одиницю продукту? Так, тому що додатковий дохід (виторг) від ЇЇ реалізації (50 грн) перевищує додаткові витра­ти (48 грн). Так само ми порівнюємо граничний дохід і граничні витрати, пов'язані з виробництвом кожної наступної одиниці. Ми переконуємося, що слід виготовляти й дев'яту одиницю продукту. Але витрати, пов'язані з випуском десятої одиниці (МС₉= 54 грн), уже перевищуватимуть граничний дохід (МВ = 50 грн). Отже, ви­пускаючи десяту одиницю, фірма вже зменшить суму отриманого прибутку, яка складається з перевищень граничного доходу над граничними витратами від випуску кожної попередньої одиниці продукту. Звідси можна зробити висновок, що оптимальний об­сяг випуску продукції цією фірмою становить 9 тис. од. Це обсяг ((} = 9 тис. од.), за якого підприємство максимізує прибутки.

Якщо ринкова ціна впаде до рівня 34 грн, то, застосовую­чи «золоте правило бізнесу», ми можемо також визначити обсяг виробництва (7 тис. од.), за яким граничний дохід більший, ніж граничні витрати, а потім ситуація негативно змінюється. Тому підприємству, щоб мінімізувати збитки, слід виготовляти саме цей обсяг продукції.

А якщо ціна впаде до 25 грн, то немає такого обсягу, за якого МВ = МС , оскільки граничні витрати за всіма обсягами виробництва перевищують граничний дохід. Тому за цих умов підприємство повинно припинити свою діяльність.

Таким чином, обидва способи визначення обсягу вироб­ництва, який максимізує прибуток фірми або мінімізує збитки підприємства, дають один і той самий результат. їх можна за­стосовувати до фірм, які функціонують за умов будь-якої струк­тури ринку (ринок досконалої конкуренції, олігополії, монополії, монополістичної конкуренції). Кожна фірма обирає для себе най­більш зручний спосіб, однак перевагу має другий спосіб, який надає підприємцям більше інформації для прийняття рішень не тільки сьогодні, а й на майбутнє.

Слід також підкреслити, що міру прибутковості функціо­нування та загальну фінансову оцінку діяльності підприємства можна визначити за показником рентабельності.

Рентабельність — це якісний вартісний показник, який ха­рактеризує рівень віддачі витрат або міру використання наявних ресурсів у процесі виробництва і реалізації товарів, робіт чи послуг.

В економічному аналізі використовуються різні показни­ки рентабельності. Одні з них визначають прибутковість підпри­ємств у співвідношенні до вкладених фінансових ресурсів — це ресурсні показники рентабельності. Інші показники визначають прибутковість підприємства у співвідношенні до поточних ви­трат на виробництво продукції — це витратні показники рен­табельності.

Основним показником рентабельності підприємства є рен­табельність капіталу (К₀), яка розраховується як відношення при­бутку від реалізації продукції (я) до всього вкладеного власного

та позичкового капіталу ІК), тобто: в = — •

° К

На відміну від ресурсних показників, рентабельність поточ­них витрат підприємства (В_и) характеризує вигідність для підпри­ємства виробництва продукції та окремих її видів і розраховуєть­ся як відношення чистого прибутку підприємства, тобто прибутку

після відрахування податку (Чя) , до загальних витрат виробни-

_ Чя

цтва (ТС), тобто: - .

Збільшення рентабельності виробництва продукції є показ­ником ефективності виробництва та реальною оцінкою фінансових результатів діяльності підприємства.

^ Навчаємося разом

Підприємство за попередній рік отримало 0,6 млн грн чистого прибутку при загальних витратах 4,4 млн грн. У поточному році витрати виробництва збільшилися на 10 %, а чистий прибуток склав 0,75 млн грн. Зробіть висновок, збільшилася чи зменшилася прибутковість виробництва на підприємстві.

Розв'язання. У попередньому році рентабельність виробництва скла­дала 15 % - ЮО , тобто на 1 грн витрат підприємство отримало

15 коп. чистого прибутку. У поточному році витрати виробництва скла­ли 4,4 млн (4,01,1), тобто рентабельність поточних витрат виробництва

дорівнює 17 % ^-^-100%^. Таким чином, ефективність виробництва

збільшилась у поточному році, тому що підприємство має 17 коп. чистого прибутку на 1 грн витрат.

7 Запитання та завдання

•

1. Які два способи використовують на підприємстві для розрахунку оптимального обсягу виробництва? 2. Поясніть, що таке «випадок максимізації прибутку». 3. Поясніть, чим відрізняється «випадок мінімізації збитків» від «випадку закриття фірми», якщо і у пер­шому, і у другому випадку фірма зазнає тільки збитків. 4. Як за показником рентабельності можна оцінити результативність ді­яльності підприємства?