§ 14. Ринок інформації

і-~І_т

Серед елементів національного ринку особливе місце посідає ринок інформації — «ринок знаків», який у роз­винених країнах за величиною обороту випередив «ринок речей» (сировини, споживчих товарів). Ринок інформації — це сукупність економічних відносин зі збирання, опрацювання, систематизації інформації та її продажу кінцевому споживачеві. Інформація — це ще один специфічний ресурс. Від якості та обсягу інформації залежить правильність прийнятого рішення як у сфері виробни-

дтва, так і в споживанні. Адже відомо: «хто володіє інформа­цією — той володіє світом», «будь-яка монополія починається з монополії на інформацію».

Інформація давно вже стала товаром, який має соціальні, якісно-кількісні, вартісні виміри та характеристики, своїх ви­робників і споживачів. З одного боку, інформація є продуктом інтелектуального опрацювання величезного обсягу знань, а з ін­шого — підґрунтям для подальшого їх використання з метою виготовлення конкретного товару, здійснення конкретного ви­робничого процесу тощо. Залежно від призначення інформація набуває тієї чи іншої форми (книга, стаття, аналітична довідка, рекламний проспект, автоматизована база даних тощо). Таким чи­ном, інформаційний ринок — це ринок інформаційних продуктів та послуг, де діють усі обов'язкові атрибути — закони попиту й пропозиції, життєвий цикл товару, ціна тощо.

Для формування та регулювання національного інформа­ційного ринку в Україні необхідно розв'язати низку питань ор­ганізаційного та економічного плану. Серед організаційних пи­тань — забезпечення нормативно-законодавчої бази, правового захисту, структуризації за формами власності, підпорядкованістю та виробничими проектами інформаційних структур, розбудови інфраструктури. Економічні аспекти стосуються формування по­питу й пропозиції, які, у свою чергу, визначають життєвий цикл інформації, ціни на них та джерела фінансування.

Інформаційний попит зумовлює наявність сукупності ха­рактеристик інформаційних послуг (кількість, якість, обсяг, вид тощо), які необхідні споживачеві в певний час та за певних об­ставин для розв'язання поставлених завдань.

Інформаційний ресурс є одним з основних механізмів пе­ретворення знань на систему, яка впливає на всі сфери життя. Суспільство має два види нематеріальних ресурсів: час, який не­впинно спливає, та знання, які тільки нагромаджуються, ніколи не зникають назавжди та здатні до матеріалізації. Відповідно, чим більший обсяг знань набувається та матеріалізується в оди­ницю часу, тим вищі темпи задоволення матеріальних і духовних потреб людей, тим ефективніше використовуються ці ресурси.

Для ефективного використання у сфері діяльності економіч­них суб'єктів інформація має бути підготовленою. Великий об­сяг інформаційних ресурсів, які містять національні бібліотечні науково-технічні фонди — це лише потенційні ресурси, а тому потрібно провести досить велику інформаційно-аналітичну роботу з пошуку, систематизації, узагальнення інформації, надати їй ви­гляду, зручного для розв'язання конкретного завдання.

На ринку інформації можна виділити три основні сектори:

Сектор ділової інформації, який охоплює: біржову та фі­нансову інформацію (про котирування цінних паперів, валютні курси, облікові ставки, ціни, ринки товарів, капіталів, інвести­цій), яка надається біржами, спеціальними службами біржової та фінансової інформації, брокерськими компаніями, банками; економічну та статистичну інформацію (числову, економічну, демографічну, соціальну), яку надають державні служби, а також компанії, зайняті дослідженнями, розробками та консалтингом; комерційну інформацію {про компанії, фірми, корпорації, напря­ми їх роботи та продукцію, ціни, фінансовий стан, зв'язки, угоди, керівників тощо); ділові новини в галузі економіки та бізнесу, які надаються спеціальними інформаційними службами.

Сектор інформації для спеціалістів, який охоплює: про­фесійну інформацію — спеціальні дані та інформацію для юрис­тів, лікарів, фармацевтів, викладачів, інженерів тощо; науково- технічну інформацію — документальну, бібліографічну, рефера­тивну, довідкову, дані різних наук, галузей виробництва та на­укової діяльності; першоджерела — організація доступу до джерел інформації через бібліотеки та спеціалізовані служби, можливості придбання першоджерел, отримання їх за міжбанківським абоне­ментом як копії та в електронному вигляді.

Сектор масової споживчої інформації — новини, послуги на основі сучасних телекомунікацій.

Найпоширенішими на ринку інформаційної продукції Укра­їни через їх прийнятні ціни й розгалужену систему розповсю­дження є товари в друкованій формі — довідники й ділова пері­одика. До недоліків їх роботи відносять невисоку оперативність довідників унаслідок тривалого терміну друкування, відсутність довідників за новими галузями народного господарства: аудит, маркетинг, реклама, тощо. Разом із тим майже завжди в таких випадках з'являються електронні копії цих довідників.

Важливим бізнес-інструментом є Інтернет. Починаючи з осе­ні 1993 р. в комп'ютерних мережах на території СНД почалося масове надання користувачам можливостей ознайомитися з елек­тронними варіантами видань. Абоненти цієї мережі в Україні користуються послугами таких інформаційно-довідкових служб, як ТИе Іпіегасйуе іпуєвіог, ЕСНО, Еигореап Визіпезз Бігесіюгу. Важливим ресурсом Інтернету є \¥огс1 \УісІе \УеЬ (\У"УУ\У), у яко­му існують сервери практично будь-якої тематики. Найчастіше використовуються рубрики, які стосуються інформації про діяль­ність компаній, продукти й послуги, фінанси та інвестиції тощо.

Основними постачальниками електронної інформації на рин­ку виступають дентри-генератори баз даних, центри-розподільники інформації на основі баз даних та інформаційні провайдери.

Інтернет має як позитивні, так і негативні риси. Серед по­зитивних рис слід відзначити широкий спектр інформації (почи­наючи з погоди й останніх новин і закінчуючи науковими робо­тами й найважливішими відкриттями), можливість спілкування з різними людьми через чат чи скайп, Інтернет-пошту, рекламу, магазини тощо. Серед негативних — перш за все віруси, непра­вильне й невміле користування віртуальними іграми, небезпечна інформація (наприклад із точки зору здоров'я або етики).

Стримуючими чинниками в розвитку бізнесового викорис­тання Інтернету в Україні є недостатня комп'ютеризація підпри­ємств та установ, низька технічна якість телефонних ліній, недо­статня кількість сучасного комунікаційного обладнання, недостат­ній розвиток банківської системи, яка б забезпечувала здійснення та прийняття платежів через систему кредитних карток.

? Запитання та завдання

1. Охарактеризуйте роль інформації в сучасному суспільному житті та житті окремої людини. 2. Із якими позитивними й негативни­ми рисами Інтернету ви стикаєтеся сьогодні?

ЯЯШ№

ПРАКТИКУМ

Тестові завдання

1. Визначте помилкове твердження.

А Трансакційний попит обумовлює необхідність грошей для оплати

різних товарів та послуг Б готівкові й безготівкові гроші складають грошову пропозицію В попит на капітал є поняттям, тотожним попиту на гроші Г ділова інформація надається біржами, брокерськими компаніями та банками

2. Серед перелічених ситуацій знайдіть ту, яка впливає на ринок про­грамістів не так, як інші три.

А На підприємствах широко використовується комп'ютерна техніка Б фірми охоче укладають угоди з випускниками шкіл, які бажають

здобути вищу освіту й потім працювати програмістами В кількість студентів, які навчаються за цим профілем, щорічно зростає

Г професія програмістів — одна з найбільш затребуваних та пре­стижних у переліку об'яв «Запрошуються на роботу» центру за-

йнятості

3. Якщо власник землі щорічно отримує 50 тис. грн земельної ренти, а банк виплачує вкладникам 10 % річних, то ціна землі становить: А 5 тис. грн

Б 45 тис. грн В 500 тис. грн Г 510 тис. грн

4. Яке твердження є правильним?

А Реальні доходи — це номінальні доходи з вирахуванням податків

та інших обов'язкових платежів Б погодинна оплата застосовується для оплати праці тих робітників,

виробіток яких неможливо нормувати В реальна заробітна плата в умовах інфляції завжди зменшується Г норма позичкового відсотка не залежить від суми капіталу, нада­ного в позику

5. Якщо за певний період номінальні доходи населення виросли на 7 % при середньому зниженні рівня споживчих цін за цей період на 7 %, то це означає, що реальні доходи населення:

А залишилися без змін Б зросли на 14 % В зменшилися на 15 % Г виросли на 15 %

6. Установіть відповідність між доходами та економічними суб'єктами, які їх отримують.

   1. Орендна плата за приміщення складу

   2. Дохід за надані в позику 5000 грн

   3. Кошти, отримані за написані кар­тини

   4. Частина прибутку фірми, сплаче­на її співвласнику

? Запитання та завдання

А Власник робочої сили Б Власник цінних паперів В Власник землі Г Власник капітальних ре­сурсів

Д Власник грошового капі­талу

1. Попит на працю слюсарів описується функцією Ь_в =2950-0,51^ , а їх пропозиція — функцією Ь₈ = 2\¥ - 800 . Визначте параметри ринкової рівноваги на ринку праці. Обґрун­туйте наслідки встановлення державою мінімальної заробітної плати слюсарів на рівні 2000 грн. 2. Попит на землю описується рівнянням = 6500 - 2Л. Рівноважна рента встановилася на рівні 2000 грн за 1 га. Охарактеризуйте ситуацію на цьому ринку, якщо за незмінної ренти пропозиція землі збільшилася на 500 га. На­ведіть необхідні розрахунки та відповідний графік. 3. Визначте зміну реальних доходів населення, якщо номінальні доходи зросли на 15 %, а ціни на товари та послуги збільшилися на 1/8.