
- •1. Поняття і визначення кримінології як науки
- •2. Предмет кримінологічної науки
- •3. Місце кримінології в системі правових наук. Зв’язок з іншими науками
- •4. Система кримінологічної дисципліни
- •5. Розвиток кримінології в Україні в радянський період, її основні досягнення
- •8) Кількісно якісні показники злочинності
- •9)Рівень злочинності
- •16. Поняття та умови вчинення конкретного злочину
- •17.Поняття і роль несприятливої криміногенної ситуації
- •18. Поняття особи злочинця
- •19. Структура особи злочинця.
- •20. Співвідношення соціального та біологічного структурі особи злочинця.
- •36. Статистичні методи збору і аналізу кримінологічної інформації
- •37. Загальне і вибіркове кримінологічне дослідження. Основні умови вибірки, відбору вибіркової сукупності.
- •38. Конкретно-соціологічні методи збору кримінологічної інформації, їх загальна характеристика.
- •39. Анкетний метод збору інформації у кримінологічних дослідженнях
- •40. Інтерв’ю як метод кримінологічних досліджень.
- •40) Інтерв’ювання як метод кримінологічних досліджень
- •41) Кримінологічне спостереження як метод кримінологічного дослідження
- •42) Вивчення документів як метод одержання кримінологічної інформації
- •43) Експеримент як метод кримінологічного дослідження
- •44) Експертні оцінки як метод одержання кримінологічної інформації
- •45) Психологічні методи збору кримінологічної інформації, їх заг. Характеристика
16. Поняття та умови вчинення конкретного злочину
Умова супроводжує дію причини в часі та просторі й сприяє появі наслідку, але на відміну від причини не містить реальної можливості настання наслідку, яка реалізується в процесі причинно-наслідкового зв’язку.Питання про причини й умови злочинності зумовлюються приналежністю вчених до напрямку кримінології – соціального чи біологічного.Загальне – індивідуальна злочинна поведінка детерінується особливостями особи й конкретною ситуацією. Окреий злочин визначається з одного боку, особистіснии властивостями індивіда – його потребами, інтересаим, мотивами, і ставленням до соціальних цінностей, які набирають форми негативної, суспільно небезпечної спрямованості особи, а з іншого – сукупністю зовнішніх об’єктивних обставин, пов’язаних з особистісними потребами.
Тобто існує два рівні взаємодії особи із соціальною дійсністю при вчиненні конкретного злочину: перший – умови морального формування індивіда , другий – конкретна ситуація вчинення злочину.
Мотивація – внутрішня рушійна сила(актуалізація потреби-вибір способу й засобів для задов.потреби-виникнення мотиву поведінки – формування мети-планування діяльності – прийняття рішення – реалізація рішення.)Мотив – заради чого здійснюється діяльність.
.Види злочинів, де відсутній елемент мотивації: імпульсивні (швидкісні рішення) – в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, афектні, хвороба (обмежено осудні чи неосудні) «парадоксальні» – такі, які вчиняються раптово під впливом неусвідомлених агресивних іпульсів(мотиваційни процес при вчиненні імпульсивного злочину: актуалізації потреби, формування мотиву й негайної його реалізації без постановки мети, планування, прийняття рішення та коригування поведінки з урахування зміни ситуації); звичні злочини – вчиняє свідомо, але під впливом неусвідомлених потягів, що суперечать свідомо вибраній позиції особи(мотиваційний процес: після виникнення мотиву з’являється мета і без обмірковування приймається рішення, що негайно реалізується без урахування ситуації, яка може бути несприятливою для успішного завершення злочину ).
Мотивація і мотивування:мотивування – пояснення обвинуваченого органам розслідування і суду щодо причин та обставин вчиненого злочину.
17.Поняття і роль несприятливої криміногенної ситуації
Конкретна ситуація – сукупність зовнішніх для суб’єкта обставин, що безпосередньо передують злочину і взаємодіють із особистісними якостями суб’єкта, що вчинив злочин.
Залежно від змісту ситуації, що передують злочину поділяють на: криміногенні (такі, що створюють об’єктивні передумови злочину), не криміногенні (нейтральні або такі, що навіть не створюють перешкоди для злочину).
Криміногенна ситуація: об’єктивний зміст – тому в ній існують обставини, що реально впливають на особу, суб’єктивний зміст – певну оцінку ситуації, яка залежить виключно від суб’єкта і не обов’язково збігається із її об’єктивним змістом.
Поява мотиву і прийняття рішення про вчинення злочину здійснюється під впливом ситуації, що є в даний конкретний момент.
Конкретна життєва ситуація містить привід(це події та стани або вчинки людини, що стають імпульсом до дії) та умови, що сприяють злочину, роблять можливим здійснення злочинного посягання.
Умови: необхідні (без яких вчинення вчинення злочину взагалі неможливе – наявність предметів крадіжки), достатні (полегшують вчинення злочину).
Класифікація ситуацій:1)За джерелом походження: внаслідок дій злочинця, за волею інших осбі, внаслідок дії природних і техногенних факторів, ситуації змішаного походженння(виникли через поведінку людей, дію природ.і техноге проблемні, конфліктні.3)За характером впливу на діючу особу: екстремальні, провокуючі, сприятливі, перешкоджаючі, нейтральні.