
- •1. Поняття і визначення кримінології як науки
- •2. Предмет кримінологічної науки
- •3. Місце кримінології в системі правових наук. Зв’язок з іншими науками
- •4. Система кримінологічної дисципліни
- •5. Розвиток кримінології в Україні в радянський період, її основні досягнення
- •8) Кількісно якісні показники злочинності
- •9)Рівень злочинності
- •16. Поняття та умови вчинення конкретного злочину
- •17.Поняття і роль несприятливої криміногенної ситуації
- •18. Поняття особи злочинця
- •19. Структура особи злочинця.
- •20. Співвідношення соціального та біологічного структурі особи злочинця.
- •36. Статистичні методи збору і аналізу кримінологічної інформації
- •37. Загальне і вибіркове кримінологічне дослідження. Основні умови вибірки, відбору вибіркової сукупності.
- •38. Конкретно-соціологічні методи збору кримінологічної інформації, їх загальна характеристика.
- •39. Анкетний метод збору інформації у кримінологічних дослідженнях
- •40. Інтерв’ю як метод кримінологічних досліджень.
- •40) Інтерв’ювання як метод кримінологічних досліджень
- •41) Кримінологічне спостереження як метод кримінологічного дослідження
- •42) Вивчення документів як метод одержання кримінологічної інформації
- •43) Експеримент як метод кримінологічного дослідження
- •44) Експертні оцінки як метод одержання кримінологічної інформації
- •45) Психологічні методи збору кримінологічної інформації, їх заг. Характеристика
8) Кількісно якісні показники злочинності
Всебічне вивчення та аналіз злочинності передбачають її постійне вимірювання в масштабах усієї країни і в межах окремих регіонів. Така робота має поточний і перспективний характер, що дає можливість міркувати не тільки про існуючу злочинність, її минулий стан, а й є передумовою для її прогнозування
Первинна, початкова інформація про обсяг і внутрішній зміст злочинності черпається із даних офіційної кримінально-правової статистики і в деяких випадках - із результатів вибіркових досліджень, заснованих на загальних положеннях згаданої науки.
Кількісно-якісне вимірювання злочинності проводиться шляхом виявлення таких основних статистичних показників, як: рівень злочинності, коефіцієнти злочинності, структура злочинності, динаміка злочинності, відомості про латентність злочинності. Розглянемо кожний із названих показників окремо.
9)Рівень злочинності
Рівень злочинності - це загальна кількість злочинів і осіб, які їх вчинили, за певний проміжок часу в країні або в її окремому регіоні. Цей показник характеризує злочинність із кількісного боку. Він виражається в абсолютних цифрах.
При визначенні рівня злочинності беруться два об'єкти обліку: а саме кількість злочинів і кількість осіб, які вчинили ці злочини. Будь-який з названих об'єктів, узятий окремо, відображає рівень злочинності однобічно, а звідси і неповно, тому що один злочин може бути вчинений і однією людиною, і декількома особами.
Рівень злочинності не можна ототожнювати з рівнем судимості, оскільки до даних про судимості не включаються відомості про осіб, які вчинили злочин, але кримінальні справи про яких припинені на законних підставах до суду або щодо них ухвалено виправдувальний вирок. За межами судимості за звітний період залишаються, природно, нерозкриті кримінальні справи.
10. Коефіцієнти злочинності, порядок визначення і значення.
1 – коефіцієнт злочинної інтенсивності
З = кількість злочинів, які були зареєстровані
10 тис., 100 тис., 1 млн. = відповідно до кількості осіб, які проживають на відповідній територій
Н = точна кількість населення, яке прожив. на даній територій
2 – коефіцієнт злочинної активності
Перший дозволяє судити про те, як злочинність впливає на населення країни чи певного регіону. Другий свідчить про його злочинну активність
Рівень злочинності – це співставлення коефіцієнтів інтенсивності у різних регіонах.
Ціна злочинності – це економ., соц.., моральні шкідливі наслідки злочинності:
Це кількість вбитих, пограбованих, компенсації потерпілим особам., кошти які виділяються державою на утримання правових органів, суду, кошти які йдуть на утримання пенітенціарних установ.
Прогноз злочинності є насамперед інформацією для потреб практики, причому такою інформацією, на підставі якої визначають і оцінюють можливості боротьби із злочинністю в майбутньому з урахуванням усіх наявних сил і засобів
11. Структура злочинності. Ознаки за якими вона може бути побудована.
1 група – соц.. – демографічні показники (вік, стать, освіта, місце прожив. тощо);
2 група – за направленістю(злоч.проти власності, жит.і здор., тощо);
3 група – за тяжкістю;
4 група – за мотивацією.
12. Географія, динаміка злочинності. Значення цих показників.
Географія злоч-ті – це територіальне розподілення злочинності.
Досліджуються кримінологічні характеристики відносно міст та районів; на рівні міста з районним поділом - відносно районів; на рівні району, міста, селища - відносно населених пунктів, мікрорайонів, адміністративних ділянок, підприємств та інших об'єктів. Також мають значення і теоретичні дослідження, оскільки з'являється можливість глибше вивчити механізм детермінації злочинності та її змін, встановити закономірності появи та функціонування злочинності в різних за своїми соціально-економічними, соціально-культурними та іншими характеристиками регіонах, визначати в цих закономірностях загальне та специфічне. Все це є необхідною передумовою для вироблення стратегічних заходів боротьби зі злочинністю, для вироблення стратегічних заходів боротьби зі злочинністю.
Динаміка злочинності – це зміна рівня і структури злочинності протягом певного періоду часу.
Статистична картина динаміки злочинності також пов'язана з ефективністю діяльності своєчасного виявлення та реєстрації вчинених злочинів, їх розкриття та викриття винних, забезпечення невідворотності справедливого покарання.
13. Поняття латентної злочинності. Її різновиди.
Латентна злоч-ть – це сукупність передбачених кр.законом діяння, які в силу певних причин не враховані, не зареєстровані суб’єктами попередження злочинності.
Види:
натуральна(природна) – є неминучою, так як всюди і завжди будуть скоюватись діяння, які не залишатимуть по собі слідів і відомі лише її автору;
штучна – передбачає наявність потерпілих, свідків. Документів та ін..доказів, які могли б стати підставою для порушення кримінальної справи, але в силу певних причин їх реєстрація не відбувається;
Причини: специфіка закону, підкуп свідків, потерпілих, їх залякування, знищення доказів.
погранична – межує між штучною і натуральною. Існує тоді, коли є підстави вважати що злочин був скоєний, але доказів для порушення кримінальної справи не достатньо;
пов’язана з порушенням законності – з’являється з вини працівників правоохоронних органів, які в силу певних причин не бажають реєструвати повідомлення про злочин (хабар, створення ситуації благополуччя).
14. Негативні наслідки латентної злочинності та засоби її виявлення.
Латентна злочинність має свої негативні наслідки:
становить недостовірні дані про фактичні розміри злочинності, її рівні, структурі, динаміку, про величину й характер шкоди;
зменшує ступінь вірогідності прогнозів злочинності, ускладнює вивчення напрямків боротьби з нею;
заважає реалізації принципу неминучості покарання за зроблений злочин;
підриває авторитет правоохоронних органів держави;
сприяє росту злочинності, зокрема, рецидивної;
Для виявлення рівня латентної злочинності використають загальні й спеціальні методи.
До загальних методів належать: виявлення суспільної думки про стан латентної злочинності; експертна оцінка фахівців, вивчення документів правоохоронних органів, фінансово-ревізійного контролю, перевірка медичних закладів тощо.
Спеціальними методами можна назвати аналіз динамічних рядів злочинів; дослідження періоду від здійснення до розкриття.
15. Основні причини і умови сучасної злочинності у нашому суспільстві.
Причини – мотивація для вчинення злочину.
Умова супроводжує дію причини в часі та просторі й сприяє появі наслідку, але на відміну від причини не містить реальної можливості настання наслідку, яка реалізується у процесі розвитку причинного зв’язку.
1 група – об’єктивні – які існують незалежно від волі людини і те, що людина застає народившись: економ.чинник, екологія, спадковість.
2 група – суб’єктивні – охоплюють все людське і залежать від людини: звички, традиції, брехливість, жорстокість.