22. У чому полягає мета оперативного планування у банку?

Оперативне планування — одна з функцій оперативного управління банком. Оперативне управління передбачає безперервне вивчення об’єкта в момент впливу на нього і спрямовано на реалізацію функції моніторингу для ефективного здійснення управлінського процесу. За змістом цей вид управлінської діяльності є комплексним, суцільним, триває постійно, спирається на результати оперативного аналізу.

Максимальна тривалість часового горизонту для оперативного планування обмежується одним роком. Такі плани також складаються на півріччя, квартал, місяць, декаду. Оперативні плани мають високий ступінь деталізації планових показників, перелік яких залежить від часових меж його реалізації. Оперативний план у межах місяця більш деталізований та конкретизований, для триваліших періодів можуть використовуватися укрупнені показники.

Оперативне планування спрямовано на вирішення конкретних питань діяльності банку в короткостроковому періоді. Основною метою оперативного планування є забезпечення безперебійної, збалансованої роботи банку як у часовому розрізі (по днях, тижнях, місяцях), так і в розрізі його структурних підрозділів. Оперативні плани розробляються на основі стратегічного і тактичного планів діяльності банку та залежать від прийнятої стратегії управління, структури потенціалу, системи управління. Більш широко мета оперативного планування простежується у таких пунктах:

-визначення перспективи та майбутнього профілю банку;

-визначення та характеристика сегментів ринку, що їх має намір обслуговувати банк;

-визначення обсягів ресурсів, необхідних для досягнення цілей,таких як матеріальні, фінансові та трудові ресурси;

-розробка видів послуг, фінансових продуктів та технологій, завдяки впровадженню яких банк зможе одержати бажані результати;

-визначення цільових рівнів прибутковості банку;

- створення ефективних систем контролю за виконанням планів.

23. З яких елементів складається swot-аналіз?

Найбільш відома методика стратегічного аналізу SWOT, названа за початковими літерами англійських слів: Фактори, що характеризують внутрішнє середовище: Stronghts — сильні сторони, Weaknesses — слабкі сторони (Система управління/ менеджмент, Фінанси, Операційна система, Маркетинг), Зовнішнє середовище: Opportunities — можливості, Threats — загрози (Економічні,Політичні,Правові,Соціокультурні,Технологічні). Цей підхід дає змогу оцінити сильні та слабкі сторони діяльності банку, потенційні можливості та ризики. Отже, матриця SWOT-аналізу дає нам можливість зробити такі висновки. Банк усвідомлює, що на процес вирішення поставлених завдань будуть впливати фактори зовнішнього та внутрішнього середовища, які будуть, прямо або опосередковано, стримувати або стимулювати його розвиток. Банк буде більш ефективно використовувати свої сильні сторони та докладе всіх зусиль для максимально швидкого усунення своїх сильних сторін.

24. Чим відрізняються стратегічне та довгострокове планування?

Стратегічне планування має на меті визначення основних цілей та стратегії діяльності банку в умовах конкретного ринку. Це процес розроблення загальної концепції, яка є основою для прийняття ключових управлінських рішень щодо бажаного рівня прибутковості, допустимого ризику, методів ведення конкурентної боротьби, перспектив розширення діяльності.

Традиційно формування стратегії не передбачає чіткої фіксації часових меж її реалізації (припускається, що банк функціонуватиме завжди). Тому в стратегічному плануванні кількісні показники та їх конкретні значення, як правило, не встановлюються. Стратегічні плани націлені на довгострокову перспективу та базуються на аналізі існуючих тенденцій розвитку економіки, фінансових ринків, а також містять елементи прогнозування й опис основних принципів прийняття рішень. У стратегічних планах немає подробиць, деталізації положень і точних дат виконання. Отже, стратегічне планування (на відміну від довгострокового) спрямовано не на просту фіксацію показників банківської діяльності на довгострокову перспективу, а передбачає вибір таких напрямів та сфер роботи банку, котрі забезпечать зростання його конкурентоспроможності. Тобто, стратегічне планування є функцією напряму розвитку банку, а довгострокове планування — функцією часу.

25. Які вимоги до формулювання стратегічних цілей банку Вам відомі?

Досяжність -Цілі не повинні бути занадто легкими для досягнення, але вони і не повинні бути нереалістичними. У цілях має міститися певний виклик для співробітників, але обов'язково такий, що враховує можливості виконавців.

Вимірність - Мета повинна бути кількісно вимірювана. У протилежному випадку можуть виникнути труднощі на етапі оцінки результатів діяльності, що в остаточному підсумку може призвести до конфліктних ситуацій

Конкретність - Зміст мети повинен відображати, що необхідно одержати в результаті діяльності, строки досягнення цих результатів і того, хто повинен їх досягти. Конкретність мети виявляється в однозначному визначенні напрямку руху організації

Гнучкість - Цілі варто встановлювати таким чином, щоб залишалася можливість їх коректування через зміни в зовнішньому середовищі організації

Сумісність - Цілі повинні бути сумісними за ієрархією, тобто довгострокові цілі відповідають місії, середньострокові цілі - довгостроковим, а короткострокові цілі - середньостроковим. Крім того, не повинно бути протиріч, наприклад, між такими цілями: цілі прибутковості і добродійності; цілі посилення позиції на існуючому ринку і цілі проникнення на нові ринки;

Орієнтація цілей в часі - Установлюючи цілі, організація повинна точно визначити не тільки те, чого вона хоче досягти, але і терміни досягнення результатів

Прийнятність - Цілі повинні бути прийнятними у першу чергу для працівників організації, тобто для тих, кому доведеться їх досягати, і для всіх зв’язаних груп, тобто основних суб’єктів впливу, що визначають діяльність і розвиток організації