31. Для чого використовується регулятивний капітал банку?

Для регулювання діял.банків НБУ використовує поняття регулятивного капіталу (РК). Регулятивний банківський капітал — це капітал, який банк повинен мати у своєму розпорядженні при здійсненні операцій чи послуг виходячи із вимог регулювального органу.РК – це розрахунковий показник , обчислюваний як сума ОК та ДК за мінусом балансової вартості таких активів як: акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком у портфелі банку на продаж і на інвестиції, випущені банками; інвестиції в капітал (що не консолідуються) інших установ у розмірі 10 % і більше їх статутного капіталу та в дочірні установи;кошти, вкладені в інші банки на умовах субординованого боргу.

РК використовується органами банківського нагляду для обчислення економічних нормативів діяльності банків та деяких інших потреб. Недоліком поазника РК є те, що він визначається без урахування рівня реальних ризиків, на які наражається банк у своїй діял.

32. У чому полягають відмінності між основним та додатковим капіталом банку?

Банківський капітал неоднорідний зп своїм складом і вміщує основний капітал(ОК) та додатковий капітал (ДК)

ОК –(капітал 1-го рівня) є найстабільнішою частиною ВК і відповідно до нормативних актів включає такі складові: 1)фактично сплачений зареєстрований СК;2)розкриті резерви, створені або збільшені за рахунок нерозподіленого прибутку банку;3)дивіденди спрямовані на збільшення СК;4)емісійні рвзниці5)резервні фонди6)прибуток минулих років7)прибуток мин.років, що очікує затвердження

ДК –(капіта другого рівня) є менш постійною частиною капіталу, вартість якої може змінюватися. В Україні склад ДК регулюється НБУ,який має право визначити та затверджувати перелік складових ДК а також умови та порядок його формування . За умовами затвердження НБУ ДК може включати: 1)резерви під стандарт. Заборгов.інштх банків;2)резерви під станд.заборгов. клієнтів за кредитними операціями банків;3)результати переоцінки СК 4)результати переоцінки ОЗ 5)прибуток поточного року 6)суборд.борг(суборд.капітал)

33. Які методи оцінки вартості банківського капіталу вам відомі?

У процесі управління капіталом банку важливе значення має метод оцінювання його вартості. У банківській практиці існують кілька методів оцінки ВК банку.

1)Метод балансової вартості. Згідно з цим методом усі активи та зобов’язання банку оцінюються в балансі за тією вартістю, яку вони мали на момент придбання або випуску. Зо основу взято бух.модель де величина ВК банку визначається з базового балансового співвідношення :А=З+ВК. Такий метод оцювання капіталу прийнятний у тому разі, коли балансова та ринкова вартість активі і зобов’язань банку не дуже різняться між собою. У періоди коли кредити та ЦП знецінюються, даний метод не дає надійних результатів для визначення міри захисту вкладників від ризику.

2)Метод ринкової вартості. Даний метод полягає в тому, що активи та зобов’язання банку оцінюються за ринковою вартістю, виходячи з якої, роз раховують і капітал банку ВК=А-З. Такий метод найкорисніший як для інвесторів та вкладників , так і для менеджерів банку.Ринкова вартість капіталу достатньо точно відбиває реальний рівеь захищеності банку від ризику банкрутства.Також даний метод є найдинамічнішим,оскільки ринкова вартість активів та зобов’язань а отже і капіталу може змінюватися щодня.Оцінка капіталу за ринковою вартістю відображає реальне становище банку та міру захисту вкладників.

3) Метод «регулюючих бухгалтерських процедур».Сутність методу полягає в обчисленні обсягу капіталу за правилами, які встановлено регулятивними інстанціями. За даним методом капітал банку розрахов. Як сума = акціонерного капіталу,нерозподіленого прибутку, резервних фондів, зокрема непокритих кредитних і валютних ризиків, субординованих зобов’язань та ін.. Але даний підхід має певні недоліки, котрі полягають у розгляді боргових зобов’язань і резервів на покриття збитків як капіталу банку.