10. Визначте сутність стратегій управління прибутком та ризиком банку.

Узагальнюючи підходи до вирішення проблеми ризик-прибуток, можна виокремити дві основні моделі управління банком: стратегія максимізації прибутку та стратегія мінімізації ризику.

Стратегія максимізації прибутку передбачає свідоме прийняття ризику, характеризується спекулятивним тенденціями та реалізовується через застосування незбалансованих підходів до управління активами та пасивами банку(не передбачають вирівнювання окремих статей балансу за обсягами та строками). До них належать: управління гепом, дюрацією, утримання відкритої валютної позиції, формування агресивного портфеля цінних паперів, проведення спекулятивних операцій з фінансовими деривативами. Основне завдання управління за такого підходу – недопущення ситуації переростання допустимого ризику в катастрофічний, що може призвести до банкрутства банку.

Стратегія мінімізація ризику – використовується тоді, коли прибутковість банку задовольняє керівництво та акціонерів, а основною метою є стабілізація фінансових результатів У цьому разі мета досягається за допомогою таких заходів управління, як приведення у відповідність строків та обсягів активів і зобов’язань, чутливих до зміни процентної ставки, імунізація балансу, утримання закритої валютної позиції, формування збалансованого портфеля цінних паперів, проведення операцій хеджування та страхування ризиків.

11. Які основні групи методів застосовуються для реалізації фінансових стратегій управління банком?

У процесі реалізації будь-якої стратегії використовуються 2 групи методів – методи управління структурою балансу та методи управління, пов’язані з проведенням позабалансових фінансових операцій (страхування , хеджування, спекулятивні операції з фінансовими деривативами, арбітраж з контрольованим ризиком та ін.)

Методи управління структурою балансу досить громіздкі, складні для реалізації в практичній діяльності та потребують значних витрат часу та коштів. Натомість методи управління, що передбачають проведення позабалансових операцій, характеризуються як зручні, гнучкі та мобільні й уможливлюють швидке та раціональне проведення реструктуризації позицій банку відповідно до кон’юнктури ринку. Проте для українських банків найдоступнішими залишаються методи управління структурою балансу. 12. Які показники використовуються для оцінювання прибутковості банківської діяльності?

Процента маржа (процентний прибуток) банку визначається як різниця між процентними доходами та витратами банку.

Непроцентна маржа (непроцентний прибуток) – обчислюється як різниця між непроцентними доходами(комісійні доходи, прибуток від торговельних операцій, одержані штрафи тощ) та непроцентними витратами (комісійні витрати, витрати на утримання персоналу, експлуатаційні витрати тощо).

Прибуток до оподаткування – обчислюється як різниця між загаьними доходами та загальними витратами і складається з процентної та непроцентної маржі.

Чистий прибуток – це прибуток, що лишається у розпорядженні банку після виплати податків (прибуток після оподаткування).

Чиста процентна маржа – визначається як різниця між процентними доходами та витратами до активів банку.

Чиста непроцентна маржа – обчислюється як відношення непроцентного прибутку до загальних активів банку

Чиста маржа операційного прибутку – відношення різниці між процентними доходами та витратами банку до загальних активів

Чистий спред – різниця між середньозваженими відсотковими ставками за активами та пасивами

Чистий прибуток у розрахунку на акцію

Рентабельність активів

Рентабельність ВК