
- •1. Міжнародні гуманітарні угоди з цз
- •2. Завдання цз згідно законодавства України (Закон про правові засади цз)
- •3. Основні заходи цз згідно законодавства
- •4. Критерії класифікації нс
- •5. Складові системи моніторингу нс в Україні
- •6. Структура Плану Ліквідації Аварійних Ситуацій на об’єкті господарювання
- •7. Дати визначення потенційно небезпечного об’єкту;
- •8. Терміни проведення паспортизації потенційно небезпечного об’єкту
- •9. Структура єдиної системи цз та режими функціонування
- •10. Організація і планування евакозаходів на Об’єкті Господарювання
- •11. Засоби оповіщення у цз
- •12. Класифікація захисних споруд цз
- •13. Склад збірного евакопункту
- •14. Основні форми навчань в системі цз
- •15. Зони радіаційного забруднення та їх основні характеристики
- •16. Дати визначення: еквівалента кількість сдор, гранична токсодоза, первинна і вторинна хмари сдор, інверсія, конвекція і ізотермія.
- •17. Показники оцінки інженерної обстановки
- •18. Стійкість і сталість ог у надзвичайній ситуації
- •19. Заходи безпеки при проведенні аварійно-рятувальних і невідкладних робіт (арінр)
- •20. Яка посадова особа є начальником цз: в Україні і на об’єкті господарювання.
11. Засоби оповіщення у цз
Оповіщення ЦЗ складається із загальнодержавної, регіональних і спеціальних систем централізованого оповіщення, локальних та об'єктових систем оповіщення, систем циркулярного виклику. У цих системах можуть використовуватися апаратура і технічні засоби оповіщення ІДО, канали та засоби зв'язку мережі радіомовлення і телебачення (канали звукового супроводження) центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, мережі зв'язку які входять до Єдиної національної системи зв'язку.
12. Класифікація захисних споруд цз
Захисні споруди цивільної оборони Захисні споруди цивільної оборони - інженерні споруди, призначені для захисту переховуваних у воєнний час від впливу сучасних засобів ураження, а також від небезпек, які виникають в результаті аварій і катастроф на потенційно небезпечних об'єктах, або стихійних лих у районах розміщення цих об'єктів.
Притулку - забезпечують найбільш надійний захист людей від ударної хвилі, світлового випромінювання, проникаючої радіації і радіоактивного зараження при ядерних вибухах, від отруйних речовин і бактеріальних засобів, а також від високих температур і шкідливих газів у зонах пожеж, під сховища можуть пристосовуватися заглиблені приміщення (підвали, тунелі), підземні виробки (шахти, рудники та ін.)
Протирадіаційні укриття захищають людей від радіоактивного зараження і світлового випромінювання і послаблюють вплив ударної хвилі ядерного вибуху і проникаючої радіації. Обладнуються вони зазвичай у підвальних чи наземних поверхах будівель і споруд.
Найпростіше укриття - це відкрита щілину, яку відривають глибиною 180-200 см, шириною по верху 100-120 см, і по дну 80 см з входом під кутом 900 до поздовжньої осі її. Довжина щілини визначається з розрахунку 0,5 м на одну людину.
13. Склад збірного евакопункту
До складу збірного евакопункту входять: начальник збірного евакуаційного пункту та його заступник; група реєстрації та обліку 35 чол.; група зустрічі та прийому еваконаселення 35 чол.; помічники начальника ЗЕП по медичному забезпеченню, торгівлі і харчуванню, транспорту, захисту населення, оповіщенню та зв’язку, охороні громадського порядку; комендант ЗЕП; представники суб’єктів господарської діяльності.
14. Основні форми навчань в системі цз
Документ - Постанова Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1997 р. № 167 "Про затвердження Положення про систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і про єдиний порядок підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації керівників державних підприємств, установ та організацій" - визначає структуру, методи та форми підготовки:
- підготовка населення (навчально-організаційні заходи, функціональні програми навчань з підготовки і перепідготовки посадових осіб органів виконавчої влади, методи з меддопомоги, з установлених видів контролю з питань ЦЗ та інструктажів)
- підготовка інженерно технічних і інших працівників потенційно небезпечних об’єктів.
Навчання населення діям у НС здійснюють шляхом:
- курсового навчання;
- виробничого навчання;
- індивідуального навчання;
- практичної підготовки.
Існують такі форми курсового, виробничого та індивідуального навчання
населення діям у НС:
- функціональне навчання;
- навчально-методичні збори;
- підготовка в навчальних групах за місцем роботи або навчання;
- просвітницька робота з населенням за місцем проживання.
Форми практичної підготовки населення - це спеціальне комплексне навчання та тренування з відпрацювання дій у НС, які здійснюються в установах і підприємствах.
Функціональне навчання здійснюють у таких формах:
- навчальні заняття;
- виконання індивідуальних завдань;
- самостійна робота слухачів у поєднанні з консультаціями;
- контрольні заходи.