
- •1. Міжнародні гуманітарні угоди з цз
- •2. Завдання цз згідно законодавства України (Закон про правові засади цз)
- •3. Основні заходи цз згідно законодавства
- •4. Критерії класифікації нс
- •5. Складові системи моніторингу нс в Україні
- •6. Структура Плану Ліквідації Аварійних Ситуацій на об’єкті господарювання
- •7. Дати визначення потенційно небезпечного об’єкту;
- •8. Терміни проведення паспортизації потенційно небезпечного об’єкту
- •9. Структура єдиної системи цз та режими функціонування
- •10. Організація і планування евакозаходів на Об’єкті Господарювання
- •11. Засоби оповіщення у цз
- •12. Класифікація захисних споруд цз
- •13. Склад збірного евакопункту
- •14. Основні форми навчань в системі цз
- •15. Зони радіаційного забруднення та їх основні характеристики
- •16. Дати визначення: еквівалента кількість сдор, гранична токсодоза, первинна і вторинна хмари сдор, інверсія, конвекція і ізотермія.
- •17. Показники оцінки інженерної обстановки
- •18. Стійкість і сталість ог у надзвичайній ситуації
- •19. Заходи безпеки при проведенні аварійно-рятувальних і невідкладних робіт (арінр)
- •20. Яка посадова особа є начальником цз: в Україні і на об’єкті господарювання.
7. Дати визначення потенційно небезпечного об’єкту;
об'єкт, що створює реальну загрозу виникнення НС; об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються небезпечні радіоактивні, пожежовибухові, хімічні речовини та біологічні препарати, об'єкти з видобування корисних копалин; гідротехнічні споруди тощо.
8. Терміни проведення паспортизації потенційно небезпечного об’єкту
Паспортизація ПНО проводиться один раз на п'ять років.
У разі будь-яких змін характеристик ПНО відповідальні особи ПНО зобов'язані у десятиденний термін скласти та надіслати до місцевих органів державного нагляду у сфері цивільного захисту та НДІ мікрографії Повідомлення про зміни у паспорті потенційно небезпечного об'єкта.
9. Структура єдиної системи цз та режими функціонування
Структуру єдиної системи цивільного захисту становлять центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування і створювані ними функціональні та територіальні підсистеми єдиної системи цивільного захисту. Функціональні підсистеми єдиної системи цивільного захисту створюються центральними органами виконавчої влади для організації роботи, пов'язаної із запобіганням надзвичайним ситуаціям та захистом населення і територій в разі їх виникнення. Організація, завдання, склад сил і засобів, порядок діяльності функціональних підсистем єдиної системи цивільного захисту визначаються положеннями про ці підсистеми, затвердженими відповідними центральними органами виконавчої влади за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту. Єдина система цивільного захисту може функціонувати у режимі повсякденного функціонування, підвищеної готовності та в режимах надзвичайної ситуації, надзвичайного або воєнного стану. Режим функціонування єдиної системи цивільного захисту у межах конкретної території встановлюється залежно від існуючої або прогнозованої обстановки, масштабу надзвичайної ситуації за рішенням відповідно Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідної обласної, Київської та Севастопольської міської, районної державної адміністрації, міської ради.
10. Організація і планування евакозаходів на Об’єкті Господарювання
З метою недопущення гибелі людей, забезпечення їх норм. життєдіяльності у НС передусім повинно бути проведено сповіщення населення про можливу загрозу, а якщо необхідно, – організовано евакуацію. Евакуація – це орган. виведення чи вивезення з небезпечних зон. Безпосередньо евакуацією займається штаб цивільної оборони, усі організаційні питання вирішують евакуаційні комісії. Про початок та порядок евакуації насел. сповіщається по мережі сповіщення. Отримавши повідомлення про початок евакуації, необхідно взяти документ, гроші, речі та продукти і у визначений час прибути на збірний евакуаційних пункт, де населення реєструють, групують та ведуть до пункту посадки. Для орг-ії приймання, розташування населення, а також забезп-ня його всім необхідним створ. евакуаційні комісії та приймальні евакуаційні пункти. У місцях розселення звільняються приміщення для розміщення евакуйованих громадян, готуються (при необхідності) колективні засоби захисту. Якщо сховищ недостатньо, то організовується їх додаткове будівництво.