
- •1. Складові інфраструктури товарного ринку
- •1.1 Інфраструктура товарного ринку як організаційно-економічна система
- •1.2 Складові ринкової інфраструктури та їх характеристика
- •1.3 Роль та функції інфраструктури товарного ринку, механізм її регулювання
- •Іі. Сутність оптової торгівлі
- •2.1 Економічна сутність, роль та функції оптової торгівлі
- •2.2. Форми та рівні організації оптової діяльності
- •2.3. Макроекономічні показники оптової торгівлі
- •2.4. Особливості організації оптового ринку
- •Ііі. Сутність роздрібної торгівлі
- •3.1 Поняття та економічна сутність роздрібної торгівлі у системі маркетингу
- •3.2 Нормативно-правові засади діяльності суб'єктів роздрібної торгівлі
- •3.3 Види та основні правила роботи підприємств роздрібної торгівлі
- •Іv. Торговельно-посередницька діяльність на товарному ринку
- •4.1 Сутність та види торговельно-посередницької діяльності
- •4.2. Збутові мережі та канали розподілу, їх загальна класифікація
- •4.3 Аналіз ефективності збутового каналу та критерії його вибору. Основні етапи формування каналів розподілу
- •V. Виробнича і транспортно-експедиційна діяльність на товарному ринку
- •5.1 Роль виробництва у забезпеченні функціонування товарного ринку
- •5.2. Транспортна система та її структурні елементи. Основні критерії вибору транспорту
- •VI. Інформаційна та організаційно-комерційна діяльність
- •6.1. Місце та роль інформаційно-консультаційних центрів на товарному ринку
- •6.2. Завдання та функції маркетингово-збутових центрів
- •6.3 Джерела маркетингової інформації та методи її збору. Основні засоби інформаційної діяльності та специфіка їх застосування
- •VII. Лізинг
- •7.1. Сутність лізингу як економічної категорії
- •7.2. Основні види лізингових угод та їх специфічні риси
- •Список використаних джерел
Національний авіаційний університет
Інститут післядипломного навчання
Криворучко Ольга Вікторівна
Інфраструктура товарного ринку
конспект лекцій
для студентів ІПН
спеціальності «Маркетинг»
Київ 2009
зміст
Вступ |
3 |
1. Складові інфраструктури товарного ринку |
4 |
1.1 Інфраструктура товарного ринку як організаційно-економічна система |
4 |
1.2 Складові ринкової інфраструктури та їх характеристика |
6 |
1.3 Роль та функції інфраструктури товарного ринку, механізм її регулювання |
16 |
ІІ. Сутність оптової торгівлі |
18 |
2.1 Економічна сутність, роль та функції оптової торгівлі |
18 |
2.2. Форми та рівні організації оптової діяльності |
20 |
2.3. Макроекономічні показники оптової торгівлі |
26 |
2.4. Особливості організації оптового ринку |
30 |
ІІІ. Сутність роздрібної торгівлі |
31 |
3.1 Поняття та економічна сутність роздрібної торгівлі у системі маркетингу |
31 |
3.2 Нормативно-правові засади діяльності суб'єктів роздрібної торгівлі |
33 |
3.3 Види та основні правила роботи підприємств роздрібної торгівлі |
42 |
ІV. ТОРГОВЕЛЬНО-ПОСЕРЕДНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ НА ТОВАРНОМУ РИНКУ |
51 |
4.1 Сутність та види торговельно-посередницької діяльності |
51 |
4.2. Збутові мережі та канали розподілу, їх загальна класифікація |
51 |
4.3 Аналіз ефективності збутового каналу та критерії його вибору. Основні етапи формування каналів розподілу |
60 |
V. ВИРОБНИЧА І ТРАНСПОРТНО-ЕКСПЕДИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ НА ТОВАРНОМУ РИНКУ |
62 |
5.1 Роль виробництва у забезпеченні функціонування товарного ринку |
62 |
5.2. Транспортна система та її структурні елементи. Основні критерії вибору транспорту |
66 |
VI. ІНФОРМАЦІЙНА ТА ОРГАНІЗАЦІЙНО-КОМЕРЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ |
75 |
6.1. Місце та роль інформаційно-консультаційних центрів на товарному ринку |
75 |
6.2. Завдання та функції маркетингово-збутових центрів |
77 |
6.3 Джерела маркетингової інформації та методи її збору. Основні засоби інформаційної діяльності та специфіка їх застосування |
78 |
VII. ЛІЗИНГ |
84 |
7.1. Сутність лізингу як економічної категорії |
84 |
7.2. Основні види лізингових угод та їх специфічні риси
|
86 |
|
|
Вступ
В ринкових умовах ефективність функціонування підприємств значною мірою визначається роботою інфраструктури товарного ринку і формуванням оптимальної поведінки на товарному ринку підприємств, зокрема щодо вибору видів транспорту, постачальників, посередників, формування системи розподілу продукції.
Можливість визначення правильної поведінки на товарному ринку залежить від наявних знань щодо особливостей діяльності різновидів кожного з елементів інфраструктури товарного ринку, можливих варіантів умов угод з ними, теоретичних основ діяльності сучасних елементів інфраструктури товарного ринку тощо. З цих позицій, у теоретичній частині навчального посібника викладено понятійний апарат інфраструктури товарного ринку та теоретико-методологічні основи діяльності кожного з її елементів.
Окрім цього, запропоновані лекції містять матеріал, який дозволяє закріпити теоретичні знання щодо інфраструктури товарного ринку, забезпечити вивчення функцій і теоретичних принципів роботи складових інфраструктури товарного ринку, сформувати практичні навички у виявленні взаємодії елементів інфраструктури товарного ринку та визначенні оптимальної поведінки підприємства на товарному ринку, підготувати інформаційну базу для обґрунтування і вибору управлінських рішень на рівні окремого суб'єкта господарювання.
Викладення теоретичного матеріалу супроводжується численними прикладами, переважно з практики вітчизняних підприємств.
Запропоновані лекції є актуальними і корисними для вивчення студентами дисципліни «Інфраструктура товарного ринку», загальною метою викладання якої є навчання студентів сучасним теоретичним основам і принципам роботи інфраструктури товарного ринку та формування у студентів знань та навичок щодо визначення оптимальної поведінки підприємства на конкретних товарних ринках.
1. Складові інфраструктури товарного ринку
1.1 Інфраструктура товарного ринку як організаційно-економічна система
Економіка передбачає створення товарів та їх доведення до споживачів, що потребує організації сфери обігу товарів. Товар сам по собі не може «знайти» свого покупця, тому для раціонального руху товарів на ринку необхідно здійснити заходи щодо інформаційного, фінансового, юридичного, трудового, транспортного і складського забезпечення цього процесу. Тому ефективне функціонування сучасного ринку безпосередньо залежить від постійно відтворюваного ринкового середовища, важливим елементом якого є його інфраструктура, яка складається з таких інституціональних структур, яким властиве оптимальне поєднання гнучкості, адаптивності та продуктивності.
Таким чином, найважливішою умовою успішного функціонування товарного ринку є формування і розвиток його інфраструктури, що забезпечує процес просування товарів від виробників до споживачів.
Термін «інфраструктура» походить від латинського infra — основа, фундамент і structura— будівля, взаєморозміщення. Існують різні визначення інфраструктури товарного ринку. її визначають як:
1) комплекс відповідних складових товарного ринку — його внутрішню структуру, основу комерційно-господарських відносин у ньому, тобто як систему державних, приватних і громадських інститутів (організацій і установ) і технічних засобів, що обслуговують інтереси суб'єктів ринкових відносин, забезпечують їх ефективну взаємодію;
2) сукупність інститутів, що забезпечують обертання різноманітних товарів, тобто систему підприємств та організацій, які забезпечують рух товарів, послуг, грошей, цінних паперів, робочої сили;
3) комплекс видів діяльності у сфері обігу відповідних груп підприємств, організацій, установ, завдання яких зводиться до раціоналізації руху товарів, ринкового регулювання товарно-грошового обігу, тобто діяльності, що створює передумови й умови для прискорення обігу коштів в економіці, удосконалення ринкового процесу, реалізації знов створеної вартості, зміцнення матеріально-технічної бази сфери обігу, оптимізації комерційно-господарських зв'язків;
4) сукупність організацій, установ, посередників, діяльність яких покликана прискорювати просування товарів і послуг на різноманітних ринках.
Таким чином, під інфраструктурою товарного ринку слід розуміти сукупність підприємств, організацій, установ різних організаційно-правових форм, які створюють організаційно-економічні умови прискорення руху товарів та коштів, зростання інвестиційних можливостей підприємств та забезпечують обслуговування і регулювання безперервного та ефективного функціонування й розвитку ринкової економіки.
Ринкова інфраструктура відрізняється багатоваріантністю і свободою побудови, конфігурація якої залежить від типу й виду ринкових відносин. Виходячи із зазначеного, інфраструктуру товарного ринку можна розглядати на двох рівнях:
локальному;
національному.
Локальний рівень ринкової інфраструктури утворюють елементи ринкових інфраструктур окремих країн, сформовані їх юрисдикцією. Якщо аналізується національний рівень, то така інфраструктура товарного ринку, будучи локальною стосовно світової; водночас виступає як глобальна в межах відповідної країни.
Крім того, виділяють три підсистеми інфраструктури товарного ринку, які мають власне інфраструктурне забезпечення:
організаційно-технічну;
фінансово-кредитну;
науково-дослідну.
До організаційно-технічної інфраструктури належать товарні біржі й аукціони, торгові дома й торгові палати, холдингові й брокерські компанії, інформаційні центри та ярмарки, інжинірингові фірми, сервісні центри, пункти прокату й лізингу, державні інспекції, різного роду асоціації підприємців і споживачів, транспортні комунікації, засоби оперативного зв'язку. Вони виконують такі функції:
сприяння встановленню ділових контактів між суб'єктами підприємництва;
надання інформаційних, консультативних, розрахункових та інших послуг;
загальна координація ринкових зв'язків;
підтримка інтересів суб'єктів ринкових відносин на регіональному, державному, міжнародному рівнях;
регулювання ринкових відносин.
Фінансово-кредитну інфраструктуру утворюють банки, фондові й валютні біржі, страхові та інвестиційні компанії, фонди профспілок та інших громадських організацій, які покликані мобілізувати фінансово-кредитні ресурси.
Науково-дослідна інфраструктура включає в себе наукові інститути з вивчення ринкових проблем, інформаційно-консультативні фірми, аудиторські організації, спеціальні навчальні заклади. До їх функцій належать:
вивчення динаміки ринкової ситуації;
розробка стратегії і тактики поведінки підприємств на ринку;
складання прогнозів та моделювання розвитку ринкової ситуації;
надання консультаційних послуг;
підготовка фахівців різних спеціальностей.