Біостатистика

Білет №7

1. Принципи рандомізації та стратифікації в медичних дослідженнях

Рандомізовані клінічні дослідження використовують для дослідження нових методів лікування та профілактики(експериментальне дослідження).Під рандомізацією розуміють процедуру, яка забезпечує додатковий розподіл хворих в експериментальну і контрольну групи. Найкраще використовувати таблицю випадкових чисел, методом конвертів або шляхом централізованого комп'ютерного розподілу варіантів лікування. Дослідження можуть бути одно-центровими або багато-центровими, відкритими та замаскованими. В клінічній епідеміології широко застосовується стратифікація. Стратифікація – це розподіл населення на прошарки згідно біологічних та соціальних ознак. Описове дослідження дає такі характеристики населення: вік, стать,наявність хвороб, місце народження, культурні моделі і звичаї, соціальний статус – заняття, освіта, сімейний стан, житлові умови Результати описового дослідження використовуються для оцінки стану здоров'я, розробки певних програм дій, опису конкретної історії хвороби, опису спектру захворювань для певної патології. У наш час у світовій практиці «золотим стандартом» вважаються рандомізовані контрольовані дослідження з подвійним або потрійним «сліпим» контролем.

2. Співставність статистичних групувань. Поняття про багатомірні класифікації.

Співставність статистичних групувань – це коли статистичні групування можна спів ставити. Групування - найважливіша, найголовніша ланка третього етапу статистичного дослідження. Воно дає змогу виявити найбільш характерні властивості і особливості проявів різних суспільних явищ. Групування за своєю сутністю полягає у розподілі сукупності на групи за істотними для них ознаками. Метод статистичних групувань передбачає таку обробку первинного статистичного матеріалу, за допомогою якої усі істотні риси і особливості суспільних явищ одержують найбільш яскраво виражене позначення. Залежно від того, які ознаки були покладені в основу групування, якими принципами керувалися дослідники при розподілі сукупності на групи, можна одержати різні, іноді протилежні результати. Для того, щоб забезпечити проведення науково обґрунтованого групування, необхідно додержуватися єдиних правил, вимог та принципів, розроблених статистичною наукою. Перша вимога наукового використання методу статистичних групувань полягає у всебічному глибокому аналізі сутності та природи досліджуваного явища, виявлення його типових рис і відмінностей. Це визначає, що спочатку слід провести попередній якісний аналіз явища, який дасть змогу виявити типові риси й відмінності, властиві тій чи іншій одиниці сукупності. Другою вимогою науково обґрунтованого групування є чітке визначення тих істотних ознак явища, які необхідні для аналізу і за якими буде здійснюватися групування. Третя вимога - об`єктивне, обґрунтоване визначення інтервалів групування і його меж. Утворені групи повинні об`єднувати тільки подібні одиниці сукупності, а окремі групи істотно відрізнялися одна від одної. Статистичне групування дозволяє вирішувати такі три наукові завдання:1) виявляти соціально-економічні типи явищ; 2) вивчати структуру та структурні зрушення; 3) виявляти та досліджувати взаємозв`язок і залежності між окремими ознаками суспільних явищ. Класифікація - це систематизований розподіл явищ і об`єктів на певні групи, класи і розряди залежно від їх однорідності чи різнорідності. Як правило, у основі класифікації лежить якісна ознака. Але у статистиці можуть застосовуватися в кількісні ознаки. Як правило, усі класифікації встановлюється на певний проміжок часу. У філософії класифікація (від лат. classis - розряд, клас та facio - роблю, розкладаю) - це логічна операція, яка зводиться до розбивки множини (класу) об`єктів на підгрупи за визначеними ознаками.