Лекція № 4 Тема: Принципи побудови технологічних процесів підготовленого зерна в крупи

План

1. Сортування продуктів лущення.

2. Шліфування, полірування, подрібнення, ядра.

3. Контроль круп, побічних продуктів і відходів.

1. Сортування продуктів лущення.

В результаті лущення зерна отримують суміш, яка включає такі продукти: нелущене зерно, лущене зерно (ядро), подрібнене ядро, лузгу і мучку.

Нелущене зерно завжди присутнє в продуктах лущення, оскільки нормовані значення коефіцієнта лущення не перевищують 90…95 %.

Лущене зерно (ядро) це напівфабрикат для подальшої обробки. Виключення становить технологія виробництва круп гречаних, коли лущене зерно гречки фактично є готовим продуктом, який підлягає тільки контрольним операціям.

Лузга являє собою поверхневі оболонки. Лузга з рису, проса, гречки використовується як паливо, як сировина для гідролізної промисловості або як наповнювач при виготовленні будівельних матеріалів. Лузга ячна, горохова і вівсяна може використовуватись для кормових потреб.

Подрібнене ядро є наслідком низьких технологічних властивостей зерна та недосконалості обладнання для його лущення. Подрібнене ядро рису, гречки і гороху є харчовим продуктом, подрібнене ядро проса і вівса – кормовим.

Мучка являє собою тонко подрібнені частинки ядра і оболонок і є цінним кормовим продуктом. При переробці більшості культур мучку отримують проходом металотканого сита №056, а для гороху і рису проходом решітного полотна з діаметром отворів 1,5 мм.

Задача етапу сортування продуктів лущення якраз і полягає в сепаруванні суміші продуктів лущення на її складові.

В технології виробництва круп застосовують два варіанти схеми сортування продуктів лущення зерна:

• лущення і сортування без проміжного відбору ядра;

• лущення і сортування з проміжним відбором ядра.

Схема лущення і сортування продуктів лущення без проміжного відбору ядра наведена на рис. 4.1.

Рис. 4.1.. Схема лущення і сортування продуктів лущення без проміжного відбору ядра:  1- лущильник; 2- повітряний сепаратор; І – суміш лущених і нелущених зерен; ІІ – суміш лузги, подрібненого ядра і мучки; ІІІ – лущене зерно (ядро).

За даною схемою після першої лущильної системи із суміші продуктів лущення вилучають лузгу, дрібку і мучку, а лущені і нелущені зерна спрямовують на другу лущильну систему. Лущення продовжують до тих пір, доки вміст нелущених зерен у фракції лущеного зерна (фракція ІІІ) не зменшиться до 1-2 %. За такою схемою переробляються культури, для яких важко або неможливо провести сепарування лущених і нелущених зерен (просо, ячмінь, пшениця, кукурудза, горох). Недоліки схеми:

• перевантаження лущильних систем лущеним зерном;

• збільшення кількості подрібненого ядра.

Варіант схеми лущення і сортування продуктів лущення з проміжним відбором ядра наведений на рис. 4.2.

Рис. 4.2. Схема лущення і сортування продуктів лущення з проміжним відбором ядра: 1- лущильник; 2- просіювальна машина; 3- повітряний  сепаратор; 4- круповідділювач; І – подрібнене ядро; ІІ – мучка; ІІІ – суміш лущених,  нелущених зерен та лузги; ІV – суміш лущених і нелущених зерен; V – лузга; VI – лущене зерно (ядро); VII – нелущене зерно.

З рис. 4.2. видно, що на першому етапі в просію вальних машинах вилучають дрібку і мучку, а суміш лущених, нелущених зерен і лузги спрямовують в повітряний сепаратор, в якому відділяють лузгу. Суміш лущених і нелущених зерен поступає в круповідділювач, де проходить сепарування лущених і нелущених зерен. Застосовування такої схеми лущення і сортування продуктів лущення дозволяє зменшити навантаження на обладнання (на сходову лущильну систему поступає тільки 15-20 % зерна від навантаження на 1 лущильну систему), знизити кількість подрібненого ядра і мучки. Схема застосовується при переробці в крупи зерна вівса, рису, гречки.

Для сепарування лущених і нелущених зерен (ядра) застосовують в основному такі машини (сепаратори):

– падді-машини для сепарування рису і вівса;

– трієри для сепарування лущених і нелущених зерен вівса;

– розсійники для сепарування лущених і нелущених зерен гречки (робочі органи – сита з круглими отворами  3,0-4,2 мм);

– самопливні круповіддільні машини (для сепарування рису і вівса) являють набір похилих сит, по яких самопливом рухається суміш лущених і нелущених зерен і за рахунок самосортування здійснюється вилучення лущених зерен (ядра) проходом, а нелущених зерен – сходом.