
- •Розділ 1 місце інтенсифікуючих образних засобів в англійській мові
- •1.1 Трактування образних засобів
- •Розділ 2 інтенсифікуючі образні засоби як взаємодія лексичних значень, матеріалізованих у контексті, та їх відповідники
- •2.1 Способи перекладу образних засобів (перифразів та евфемізмів)
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Анотація
- •Аннотация
- •Реферат
З
МІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………4
РОЗДІЛ 1 Місце інтенсифікуючих образних засобів в англійській мові...6
1.1 Різновиди інтенсифікуючих образних засобів……………………..8
1.2 Перифраз: його види та функції……………………………………10
1.3 Класифікації евфемізмів…………………………………………….19
Висновки до розділу 1…………………………………………………..25
РОЗДІЛ 2 Інтенсифікуючі образні засоби як взаємодія лексичних значень, матеріалізованих у контексті, та їх відповідники………………………….26
2.1 Способи перекладу образних засобів (перифразів та евфемізмів)………………………………………………………….26
2.2.1 Повний переклад……………………………………………...29
2.2.2 Лексичні заміни……………………………………………….36
2.2.3 Описовий переклад…………………………………………...53
Висновки до розділу 2..............................................................................58
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..60
С
ПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….63
Анотація………………………………………………………………………….27
Реферат…………………………………………………………………………...30
ВСТУП
Інтенсифікуючі образні засоби відіграють важливу роль в мові сучасних друкованих ЗМІ. У мові газет, залежно від тематики, використовуються найрізноманітніша лексика й фразеологія, різна за своїм складом, походженням, стилістичною та емоційно-експресивною забарвленістю. Відбір лексики зумовлюється перш за все основною метою, основним принципом газетно-публіцистичного стилю, а саме соціально-оцінним характером його мови. Для досягнення певного впливу на реципієнта журналіст постійно прагне відійти від традиційних норм, знайти для вираження змісту більш виразні мовні засоби, такі що виконують інтенсифікуючу функцію.
Різноманітні тропи є постійними та активними джерелами поповнення й збагачення газетної лексики. У багатьох випадках вони являються не просто стилістичним синонімом або субститутом певної мовної одиниці, а це тропи, що поєднують емоційну домінанту і пропонують нову трактовку певного явища, погляд на таке явище з нового ракурсу, містять у собі нову морально-етичну оцінку явища.
Що стосується художнього стилю, інтесифікуючі образні засоби відіграють також важливу роль, що виявляється у створенні ними емоційно-експресивного забарвлення, у наданні висловлюванню більш піднесеного стилю.
Зокрема, перифрази та евфемізми широко використовуються в мові сучасної англійської преси, в художній літературі і привертають увагу багатьох науковців. Такі вчені як Гальперін І.Р., Арнольд І.В., Кацев А.М., Андреюк Т.І., Заботкіна В.І., Кіпрська Є.В., Ахманова О.С., Нікітіна І.Н., Битєва Т.І. та інші досліджували і продовжують досліджувати стилістичну забарвленість англійської мови, зокрема функціонування евфемізмів та перифразів, їх види та особливості перекладу. Серед західних вчених є також немало таких, чию увагу привертає дослідження цих засобів мови. Так, К. Беррідж, К. Лінфут-Хем, Є. Місуно, Б. Уоррен, Х. Роусон, Р. Холдер займаються цією проблемою. Зокрема, Х. Роусон, Р. Холдер є авторами словників евфемізмів.
Перифрази та евфемізми є надзвичайно розповсюдженими явищами у художній літературі. А їх вживання у друкованих ЗМІ є свідченням про зміну суспільних орієнтирів у сферах життєдіяльності, і є результатом появи і закріплення у суспільній свідомості нових соціально-політичних доктрин. Адже одиниці вторинної номінації мають більш сильний прагматичний потенціал у порівнянні з одиницями первинної номінації. Крім того, їх функція оцінювання і функція впливу більш очевидні, що дозволяє скоріше домогтися необхідного результату, що у свою чергу є одним з головних завдань ЗМІ. Вчені більше уваги приділяють тісному зв’язку між мовою і культурою, а такі образні засоби як перифрази та евфемізми помітніше і більш яскраво відображають ті зміни, що відбуваються у суспільстві, ніж одиниці первинної номінації. Цим і зумовлена актуальність даного дослідження.
Мета дослідження полягає у виявленні образних перифразів та евфемізмів у мові англійської преси і художній літературі, а також у дослідженні особливостей їх перекладу.
Досягнення поставленої мети передбачає реалізацію наступних завдань:
1) розглянути трактування образних засобів;
2) дати визначення таким явищам, як перифраз, евфемізм;
3) розглянути існуючі класифікації цих тропів;
4) дослідити функціональні характеристики перифразів та евфемізмів;
5) проаналізувати особливості використання та способи їх відтворення українською мовою.
Об’єктом дослідження є інтенсифікуючі образні засоби.
Предметом виступають перифрази та евфемізми у мові сучасних англійських ЗМІ та художній літературі у творах О. Генрі, С. Моема та Г. Джеймса.
Методи дослідження: описовий, класифікації, теоретичного узагальнення, зіставлення, контекстуального аналізу.
Практичне значення роботи полягає у тому, що вона може бути використана у вищих навчальних закладах при вивченні студентами-філологами дисциплін «Практика перекладу», а також «Порівняльна стилістика англійської та української мов».
Структура роботи. Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків і списку використаних джерел (24 джерела). Зміст роботи зумовлений поставленою метою та завданнями.
У І розділі розглядаються основні відомості про інтенсифікуючі образні засоби, подаються різні трактовки перифразів та евфемізмів, розглядаються їх види, функції, способи утворення.
У ІІ розділі досліджуються особливості функціонування перифразів та евфемізмів в англійській мові та способи їх відтворення українською мовою (на матеріалі англійських інтернет-газет та журналів). Суть кожного розділу відображена у коротких висновках. Наприкінці роботи містяться висновки, в яких підбиваються підсумки проведеного дослідження. Обсяг роботи – 30 c.
Розділ 1 місце інтенсифікуючих образних засобів в англійській мові
1.1 Трактування образних засобів
Дати визначення категорії образності нелегко, свідченням чого є численні спроби лінгвістів. Та всі вони сходяться на тому, що образність включає наступні компоненти: яскравість, конкретність, живість. Так, згідно з думкою Блінової О.І., такі властивості слова, як його «…емоційність та експресивність, органічно пов’язані з образністю. Образність і образні засоби мають певне функціональне нагромадження в мові. Більшість образних засобів виконують у мовленні естетичну функцію, а також функцію створення експресії» [8, с. 8].
Образність – важлива структурно-семантична властивість слова, це таке поєднання і вживання слів, за якого їх значення значно розширюється. Часто саме образність, заснована на порівнянні, метафорі, інтенсифікує ознаку і разом з таким посиленням створює ефект експресивності.
Образність утворюють тропи та фігури мовлення. Такі явища є відхиленням від загальноприйнятих висловлювань. Вони не є нейтральними. Як зауважує Мацько Л.І., «тропи і фігури є суб’єктивно-емоційними, мають конкретного автора-мовця і одночасно є аксіологічними, бо містять певну оцінність, заради чого вони, власне, і утворюються» [23, с. 142]. Ахманова О.С. дає наступне визначення: «троп – стилістичне перенесення назви, вживання слова в переносному (не прямому) його значенні з метою досягнення більшої художньої виразності» [4, с. 13]. Арнольд І.В. дає таке визначення тропів: «це лексичні зображально-виразні засоби, в яких слово або словосполучення вживається у перетвореному значенні» [2, с. 82]. Отже, при вживанні різноманітних тропів відбувається певне переосмислення змісту з різною у переважній більшості газетно-публіцистичної літератури використовуються такі слова як «труп», «вбити», «застрелити», «загинули», які замість того, щоб уникнути неприємних емоцій у читача, викликають страх, переживання» [26, с. 28].
Якщо раніше – у кінці 80-хх років минулого століття політична коректність розглядалась скоріш як позитивна тенденція, то з початку 90-хх у її адресу надходить все більше критичних зауважень і негативних оцінок. Як зауважує Є. Місуно, цей термін часто вживають з іронічним відтінком, часто маючи на увазі, що «прихильники політичної коректності переймаються не стільки самим явищем, скільки способом його вираження» [25, с. 59]. З точки зору багатьох дослідників політкоректні терміни означають у багатьох випадках прагнення уникнути насущних і не завжди приємних питань. Однак, культурна і мовна тенденції міцно закріпились в англомовних країнах, а соціокультурні евфемізми міцно закріпились в англійській мові.
Висновки до розділу 1
Інтенсифікуючі образні засоби є невід’ємною частиною сучасної англомовної суспільно-політичної лексики, а також художньої літератури. Існує багато поглядів з наукової точки зору щодо природи, видів та функцій перифразів та евфемізмів. Ці явища є досить розповсюдженими у засобах масової інформації, оскільки інтенсифікують те чи інше висловлювання, що стосується певної проблеми. Образні перифрази – стилістичні засоби, які по-новому описують поняття; вони є більш влучними, експресивними засобами існуючих загальновідомих понять. Що стосується евфемізмів, то їх лінгвістичний смисл полягає у тому, що вони здатні затушувати явища, що у суспільній свідомості можуть викликати негативну оцінку. Створюючи нейтральну або навіть позитивну конотацію, евфемізми відволікають увагу реципієнта від явища, що може викликати антипатію і одночасно привертають увагу до певної проблеми.