3.1.Приклади економічних устроїв зарубіжних держав принади та недоліки

Економічний устрій країни залежить від форми державного режиму та

баготи інших аспектів

Форми державного режиму – це сукупність способів і методів здійснення

влади державою.

Державний режим - найважливіша складова частина політичного режиму,

існуючого в суспільстві. Політичний режим-поняття більш широке, оскільки

воно включає не тільки методи державного владарювання, але і характерні

способи діяльності недержавних політичних організацій (партії, рухи, клуби,

союзи).

Державні режими можуть бути демократичними і антидемократичними

(тоталітарні, авторитарні, расистські). тому основним критерієм

класифікації держав по даній ознаці є демократизм форм і методів здійснення

державної влади. Для рабовласницьких держав характерні і деспотія і

демократія; для феодалізму-і не обмежена влада феодала, монарха, і народний

демократія; для феодалізму-і не обмежена влада феодала, монарха, і народний

збір; для сучасної держави-і тоталітаризм, і правова демократія.

Ідеальних демократичних форм державного режиму в реальній дійсності не

існує. В тій або іншій конкретній державі присутні різні за своїм змістом

методи офіційного владарювання. Проте можна виділити самі загальні риси,

властиві тому або іншому різновиду державного режиму.

Антидемократичні режими - характеризуються наступними ознаками:

- визначає характер державної влади-це соотносіння держави і особи;

- антидемократичний режим характеризується повним (тотальним)

контролем держави над всіма сферами

- суспільного життя : економікою, політикою, ідеологией, соціальним,

культурним і національним устроєм;

- йому властиве одержавлення всіх суспільних организацій (профспілок,

молодіжних, спортивних і ін.);

- особа в антидемократичній державі фактично позбавлена яких-небудь

суб'єктивних прав, хоча нормально вони могут проголошуватися навіть в

конституціях;

- реально діє примат держави над правом, що являєтся слідством

свавілля, порушенням законності, ліквідації правових почав в суспільному

житті;

- все охоплююча мілітаризація суспільного життя;

- ігнорують інтереси державних утворень, особливо національних

меншин;

- не враховує особливостей релігійних переконань населення.

антидемократичний режим може встановлюватися як при монархічній, так і

при республіканській формі правління, проте, будучи запереченням принципів

парламентаризму, він не узгоджується з парламентарною монархією і

республікою. Приводячи до сильної централізації державної влади,

авторитарний режим незгоден з буржуазним федералізмом.

Демократичний режим складається в правових державах. Вони

характеризуються методами існування влади, які реально забезпечують вільний

розвиток особи, фактичну захищеність її прав, інтересів.

Конкретно режим демократичної влади виражається в наступному :

- режим представляє свободу особи в економічній сфері, яка складає

основу матеріального благополуччя суспільства;

- реальна гарантованість прав і свобод громадян, їх можливість

висловлювати власну думку про політику держави, брати активну участь в

культурних, наукових і інших суспільних організаціях;

- створює ефективну систему прямої дії населення країни на характер

державної влади;

- в демократичній державі особа захищена від свавілля, беззаконня,

оскільки її права знаходяться під постійною охороною правосуддя;

- влада однаковою мірою забезпечує інтереси більшості і меншини;

- основним принципом діяльності демократичного держави є плюралізм;

- державний режим базується на законах, які відображають об'єктивні

потреби розвитку особи і суспільства.

Історія знає різні форми демократичних режимів. Найбільше поширення в

даний час набув режим парламентарської демократії, заснований на передачі

влади парламенту. Так само існує ліберально-демократичний режим.

Політичні форми сучасних держав складалися в перебігу декількох

сторіч. Ці форми визначалися кінець кінцем економічним ладом суспільства,

його базисом. Великий вплив на форму держави надають історичні традиції

(збереження монархії у Великобританії, Швеції, Японії і інших країнах),

умови утворення держави (федеральна форма держави США, Швейцарії), рівно як

і особливості сучасного внутрішньополітичного розвитку даної країни і її

міжнародного положення.

Різноманітність форм держави ще більше зросла в результаті розпаду

колоніальної системи, коли на політичній карті миру з'явився ряд молодих

суверенних держав. Перипетії політичної боротьби приводять в багатьох

країнах, що звільнилися, до частої модифікації державних форм.

Поняття історичного типу зв'язується зі встановленням закономірної

залежності класового єства держави і має рацію від економічних відносин,

які панують в класовому суспільстві на певному етапі його розвитку. Бо

зрештою вимоги економічного розвитку, примушують держави відмовлятися від

недемократичних режимів, від застаріваючих форм правління, від неадекватних

рівню розвитку економіки форм держави. Наочним прикладів тут може служити

"миттєвий " з історичної точки зору крах Радянського Союзу.