
- •1.1. Поняття економічний устрій……………………………………………………
- •3.1.Приклади економічних устроїв зарубіжних держав принади та недоліки…
- •3.2.Основні форми державного устрою, їх ознаки………………………………
- •1.1. Поняття економічний устрій
- •1.2.Базові елементи економіки та економічний устрій
- •2.1.Економічний устрій у країнах перехідної економіки
- •2.2. Види економічних устроїв та їх еволюція
- •3.1.Приклади економічних устроїв зарубіжних держав принади та недоліки
- •3.2.Основні форми державного устрою, їх ознаки
- •Різні види устроїв
- •Транспортуючий устрій
ПЛАН
Вступ
РОЗДІЛ І. ПОНЯТТЯ ЕКОНОМІЧНИЙ УСТРІЙ ТА БАЗОВІ ЕЛЕМЕНТИ ЕКОНОМІКИ
1.1. Поняття економічний устрій
1.2.Базові елементи економіки та економічний устрій
РОЗДІЛ ІІ.ЕКОНОМІЧНИЙ УСТРІЙ В КРАЇНАХ ПЕРЕХІДНОЇ ЕКОНОМІКИ ТА ЇХ ВИДИ
2.1.Економічний устрій в країнах перехідної економіки 2.2. Види економічних устроїв та їх еволюція
РОЗДІЛ ІІІ. ПРИКЛАДИ ЕКОНОМІЧНОГО ТУСТРОЮ ЗАРУБІЖНИХ ДЕРЖАВ ТА ЇХ ОСНОВНІ ФОРМИ
3.1.Приклади економічних устроїв зарубіжних держав принади та недолікИ
3.2.Основні форми державного устрою, їх ознаки
Висновок
Список використаної літератури
Додатки.
ЗМІСТ
Вступ…………………………………………………………………………….
РОЗДІЛ І. ПОНЯТТЯ ЕКОНОМІЧНИЙ УСТРІЙ ТА БАЗОВІ ЕЛЕМЕНТИ ЕКОНОМІКИ……………………………………………………….
1.1. Поняття економічний устрій……………………………………………………
1.2.Базові елементи економіки та економічний устрій……………………………
РОЗДІЛ ІІ.ЕКОНОМІЧНИЙ УСТРІЙ В КРАЇНАХ ПЕРЕХІДНОЇ ЕКОНОМІКИ ТА ЇХ ВИДИ……………………………………………………….
2.1.Економічний устрій в країнах перехідної економіки…………………. 2.2. Види економічних устроїв та їх еволюція
РОЗДІЛ ІІІ. ПРИКЛАДИ ЕКОНОМІЧНОГО ТУСТРОЮ ЗАРУБІЖНИХ ДЕРЖАВ ТА ЇХ ОСНОВНІ ФОРМИ…………………………
3.1.Приклади економічних устроїв зарубіжних держав принади та недоліки…
3.2.Основні форми державного устрою, їх ознаки………………………………
Висновок…………………………………………………………………………
Список використаної літератури………………………………………………
Додатки………………………………………………………………………….
Вступ
Економічний устрій - сектор економіки країни, що представляє собою тип господарства, в основі якого лежать певна форма власності на засоби виробництва і відповідні їй виробничі відносини. Співіснує з іншими формами господарства. Для капіталізму крім пануючого капіталістичного способу виробництва характерна наявність та інших господарських укладів (селянське господарство, дрібне товарне виробництво, засновані на особистій праці), які він успадковує від минулого і які продовжують зберігатися в буржуазному суспільстві, У ряді капіталістичних країн є залишки феодальних відносин і навіть елементи рабських форм праці в економіці. Для країн, що розвиваються молодих держав характерна багатоукладна економіка зі значною питомою вагою феодальних і напівфеодальних відносин, залишків первіснообщинного і патріархального господарства.
Історик Юрій Семенов пояснює зв'язок між поняттями "суспільно-економічний устрій", "спосіб виробництва" і "суспільно-економічна формація" наступним чином :
|
Існує кілька якісно відмінних типів соціально-економічних відносин (рабовласницькі, феодальні і т. п.). Відносини певного типу можуть утворювати в суспільстві цілісну систему - суспільно-економічний уклад. ... Кожна система соціально-економічних відносин одного певного типу (суспільно-економічний уклад) представляє особливу суспільну форму, в якій здійснюється процес творення матеріальних благ. Виробництво, узяте в певній суспільній формі, є не що інше, як спосіб виробництва. Способів виробництва існує стільки, скільки існує суспільно-економічних укладів. ... Так як згідно матеріалістичного розуміння історії соціально-економічні відносини становлять базис, фундамент якого суспільства, то природною для марксистів є класифікація соціально-історичних організмів по типу пануючих в них виробничих зв'язків. Тип суспільства, виділений за такою ознакою, прийнято називати суспільно-економічною формацією. |
1.1. Поняття економічний устрій
Економічний устрій або "суспільно-економічний уклад" - тип господарства, заснований на певній формі власності на засоби виробництва і відповідні відносини в ході цього виробництва.
Економічний лад суспільства може не бути обмеженим одним економічним укладом. Як правило, в рамках багатоукладної економіки один з укладів домінує і визначає характер суспільного ладу. Так, у першій половині XIX століття основними економічними укладами в Росії були: феодально-кріпосницький (панівний), дрібнотоварний (ремісничий) і капіталістичний (активно розвивався). Серед різних видів економічних укладів можуть виділятися формаційні (первісно-общинний, рабовласницький, феодальний, капіталістичний) в протилежність неформаціонним, таким як патріархальний (дрібне натуральне господарство) і дрібнотоварний.
Економічний устрій - сектор економіки країни, що представляє собою тип господарства, в основі якого лежать певна форма власності на засоби виробництва і відповідні їй виробничі відносини. Співіснує з іншими формами господарства. Для капіталізму крім пануючого капіталістичного способу виробництва характерна наявність та інших господарських укладів (селянське господарство, дрібне товарне виробництво, засновані на особистій праці), які він успадковує від минулого і які продовжують зберігатися в буржуазному суспільстві, У ряді капіталістичних країн є залишки феодальних відносин і навіть елементи рабських форм праці в економіці. Для країн, що розвиваються молодих держав характерна багатоукладна економіка зі значною питомою вагою феодальних і напівфеодальних відносин, залишків первіснообщинного і патріархального господарства. У тих країнах, що розвиваються, які стали на некапіталістичний шлях розвитку, все більшу роль в економіці набуває державний сектор, широко використовується держкапіталістичних уклад, розвиваються кооперативні форми сільськогосподарського виробництва. Кількість господарських укладів і їх питома вага в економіці тієї чи іншої країни залежать від рівня соціально-економічного розвитку і конкретної структури народного господарства даної країни. У перехідний період від капіталізму до соціалізму протягом більш-менш тривалого часу економіка носить багатоукладний характер. Для цього періоду характерна наявність трьох основних економічних укладів; соціалістичного, дрібнотоварного та капіталістичного. Їм відповідають суспільні класи - робітничий клас, дрібна буржуазія (головним чином селянство), буржуазія. Можуть існувати також патріархальний і держкапіталістичних уклади.
Провідну й визначальну роль в економіці перехідного періоду відіграє соціалістичний уклад; він спирається на державну владу, охоплює вирішальні засоби виробництва у формі загальнонародної власності, розвивається на основі економічних законів соціалізму, які починають діяти разом з його виникненням. Соціалістичний уклад утворюється в результаті соціалістичної революції шляхом націоналізації великих капіталістичних підприємств і будівництва нових державних підприємств.
Патріархальне (натуральне) господарство і дрібне товарне виробництво пролетарська держава успадковує від буржуазного ладу. Ці уклади в перехідний період знаходяться під визначальним впливом соціалістичного укладу, вони тимчасово, до їх поступового перетворення на соціалістичних засадах, використовуються державою для зміцнення економічних позицій соціалізму.
Приватнокапіталістичний уклад ліквідується в боротьбі з соціалістичним укладом за принципом «хто - кого». Держкапіталістичних економічний устрій заснований ними на з'єднанні двох протилежних форм власності (державної соціалістичної і приватнокапіталістичної), утворюється в перехідний період в інтересах піднесення економіки країни і допускається державою під його контролем і регулюванням, обмежуючим його капіталістичні тенденції. За допомогою державного капіталізму можуть перетворюватися підприємства, що належать дрібним і середнім капіталістам. В міру зміцнення і розвитку соціалізму державний капіталізм перетворюється, його підприємства стають соціалістичними. В ході соціалістичного будівництва соціалістичний уклад стає безроздільно пануючим як у місті, так і в селі, в промисловості, сільському господарстві, торгівлі та в інших галузях народного