47.Фунціональне значення печінки. Її роль у процесах травлення і механізм регуляції травлення

Печінка: - бере участь у процесах травлення,-виконує захисну і знешкоджувальну ф-ії, - бар’єрна ф-ія,-секреторна ф-ія, - депо крові, -виробляє жовч, - відіграє роль в процесі зсідання крові,- місить запасну речовину глікоген.

Роль:виробляє жовч,яка емульгує жири і активізує процеси розщеплення їх, я і жовч яку вона виробляє здатна вбивати мікроби що потрапляють в організм з їжею, знешкоджуються всі шкідливі для організму реч. Які всмоктуються в кров разом з водою з травних органів.

Механізм регуляції травлення:відбув.нервово і гуморально. Нервова або рефлекторна регуляція відбув при подразненні рецепторів ротової порожнини. Відбув.2 рефлекси:слиновиділення і виділення шлункового соку, центри цих рефлексів містяться у довгастому мозку. Гуморальний відбув.при подразненні стінок 12-палої кишки шлунковим соком, що містить НСІ,утв.гуморальний фатор що надходить у кров і спричиняє виділення підшлункового соку і шлункового, що триває годинами.

52. Водно-мінеральний обмін. Водний баланс. Потреба організму у воді. Вода життєдайна і животворна рідина. Людині потрібно на добу 2-2,5 л води за нормального харчового режиму та нормальної температури довкілля. Ця кількість води складається з таких джерел: питної води(близько 1,2 л), води, яка міститься в їжі(близько 1 л), води, яка утворюється в організмі під час обміну білків, жирів, вуглеводів(0,3 л). У нормі організм на добу має виділити стільки води, скільки одержав, тобто 2,5 л. основні органи, які виділяють воду із організму – нирки, потові залози, легені і кишечник. Нирки за добу виділяють із організму 1,2-1,5 л води у складі сечі. Потові залози через шкіру у вигляді поту виділяють 0,5-0,7 л води за добу. Легенями у вигляді водяної пари виводиться 0,15-0,4 л води. Вода в організмі перебуває у вигляді сольових розчинів. Розрізняють внутрішньоклітинну (входить до складу цитоплазми клітин) і позаклітинну (входить до складу тканинної рідини та плазми крові) воду. Електролітний склад позаклітинної і внутрішньоклітинної рідини різний. У внутрішньоклітинній рідині містяться переважно катіони калію і молекули білка та аніони фосфорної кислоти. У позаклітинній рідині переважають катіони натрію, аніони хлору і гідрокарбонату.

53. Вітамі́ни — органічні сполуки різної хімічної природи, необхідні в невеликих кількостях для нормального обміну речовин і життєдіяльності живих організмів. Багато вітамінів є попередниками коферментів, які беруть участь у ферментативних реакціях. Людина і тварини не синтезують вітаміни, або синтезують у недостатній кількості, тому повинні одержувати їх з їжею. Нестача вітамінів приводить до порушення обміну речовин. Джерелом вітамінів найчастіше є рослини. Звичайно вітаміни поділяються на

розчинні у воді: В1 (тіамін), B2 (рибофлавін), В3 (нікотинамід, нікотинова кислота), B5 (пантотенова кислота), B6 (піридоксин, піридоксаль, піридоксамін), H (B7) (біотин), B9 (фолієва кислота), B12 (кобаламін), B4 (аденін), B8 (інозитол), B10 (параамінобензойна кислота), B11 (BC) (холін), С (аскорбінова кислота), ;

нерозчинні у воді: А (ретинол), D2 (кальциферол), D3 (холекальциферол), Е (токоферол), К1 (філохінон).

Значення без вітамінів забезпечити повноцінне здоров’я зовсім не можливо. Вітаміни відіграють велику роль в розвитку і рості дитини, а саме тому, що ріст дитини цього потребує. До організму дитини вітаміни в основному надходять з їжею. Тому для дитини є головне правильне і збалансоване харчування. Дитина повинна споживати їжу як рослинного так і тваринного походження. Так, як вона є насищена різними вітамінами. Наприклад, в продуктах таких, як масло, сметана, сир, молоко є багато вітаміну А. Цей вітамін потрібний дитячому організму. Бо при відсутності цього вітаміну може виникнути хвороба, яка називається куряча сліпота. Це коли хворі не можуть бачити в темноті. Також може зупинитися ріст, організм стає вразливий до інфекцій.

54.Видільна система — сукупність органів, які виводять з організму надлишок води, а також продукти обміну речовин, солі, а також отруйні речовини, які потрапили в організм ззовні чи утворилися в ньому.

Сечовидільна система:Нирки,Сечовий міхур,Сечовід Кінцеві продукти метаболізму шкідливі для клітин організму. В процесі розщеплення білків, нуклеїнових кислот та інших азотистих сполук утворюються о собливо токсичні речовини: аміа к, сечовина, сечова кислота, креатин. Аміак пригнічує активність ферментів, в результаті чого порушуються структура і функція клітин. Велика концентрація вуглекислого газу призводить до п орушення лужнокислотної рівнова ги. В кінцевих продуктах дисиміляції знаходиться більша кількість молекул, ніж у початковому субстраті, а це призводить до суттєвого збільшення осмотичного тиску. Для підтримання хімічного гомеостазу необхідно постійно виводити із організму кінцеві продукти дисиміляції. Цю функцію виконують органи виділення. До органів виділення відносять нирки, легені, травний канал

шкіру.

55. Механізм сечоутворення. Регуляція процесу сечоутворення. Вікові особливості сечовидільної системи у дітей. Утворення сечі відбувається у таких етапах: I. фільтрація – кров з капілярного клубочка фільтрується у капсулу нефрола. Утворюється первинна сеча(приблизно 150-160 літрів). II. Концентрація – зворотнє всмоктування у кров з звивистих канальців води і всіх потрібних речовин. Утворюється вторинна сеча(близько 2л.). регуляція здійснюється за нервово-гуморальним механізмом: при збільшені концентрації солі у солі виникає збудження у хеморецепторах від яких воно надходить до задньої частки гіпофізу, виділяється вазопресин, який посилює зворотнє всмоктування води у нирках. У стінках сечового міхура містяться рецептори при подразнені яких виникає безумовний рефлекс в центрі якого міститься у спинному мозку. Між цим центром і корою до 3 років життя дитини формуються умовно-рефлекторний зв'язок і сечовиділення відбувається поволі.

56. Будова і функції шкіри. Вікові особливості шкіри у дітей. Захворювання шкіри, їх профілактика. Функції шкіри:- захисна – захищає від механічних ушкоджень, від рідин і газів, ультрафіолетових променів, мікроорганізмів;- видільна – через потові залози – піт(вода, солі легких металів К і Са), деякі органічні кислоти, сальні залози виділяють шкірне сало;- рецепторна – рецептори тактильні, температурні і больові;- запасаюча;- утворення вітаміну Д;- депо крові;- терморегуляторна. Шари шкіри: - Епідерміс – має різну товщину, утворений епітеліальною тканиною, постійно оновлюється. – Власне шкіра – утворена волокнистою сполучною тканиною з колагеновими і еластичними волокнами, утворює похідні шкіри – волосся і нігті, містить потові і сальні залози, капіляри, рецептори. – Підшкірна жирова клітковина – складається з сполучної тканини. У дітей порівняно більша площа шкіри, недосконалі судинорухові реакції, тому підвищена тепловіддача. Для дітей є небезпечним як переохолодження, так і перегрівання.