5.Динамічний стереотип, його формування і значення. Властивості динамічного стереотипу.

Динамічний стереотип- це послідовний ланцюг рефлекторних актів, що здійснюється в суворо визначеному, закріпленому у часі стійкомі порядку. Навички,звички,емоції – це різні за складністю динамічні стереотипи. Для дитини важливим динамічним стереотипом дня є режим дня. Фізіологічна основа динамічних стереотипів- зв’язки між корою і підкіркою.

Властивості:- стійкість, -індивідуальність,-пластичність.Важливо формувати у дітей відразу корисні і правильні динамічні стереотипи, бо змінювати їх потім важко. При необхідності різкої зміни важливих динамічних стереотипів таких як режим дня у дітей може виникати зрив нервової д-сті.

6.Шкільна зрілість, її критерії.Гігієна навчально-виховного процесу. Втома, її фізіологічний механізм.

Шкільна зрілість-це сукупність властивостей і ознак організму, що дозволяють дитині йти у школу.Критерії:-календарний вік дитини,-фізичний визначається на основі медичних обстежень стану здоровя розвиток координації зміна молочних зубів,- особистісний формування у дитини готовності до нової соц..ролі позитивні мотивації до навчання пізнавальні інтереси достатня емоційна стійкість,-інтелектуальний наявність певного світогляду конкретні знання абстрактне мислення мова вміння аналізу і синтезу, - вольовий ступінь розвитку внутрішнього гальмування що виявляється у дотриманні дисциплінарних вимог.

Втома-уе природний стан, що виникає в результаті напруженої діяльності. У дітей молодшого шкільного віку виділяють 3 ступені втоми:1-проявляється в зниженні розумової і фізичної працездатностіі виникненні рухового неспокою, 2-проявляється головний біль потім ослаблюється увага на уроках знижується апетит, 3- характерний неспокійний сон. Якщо ознаки сильної втоми не зникають у дитини й після відпочинку то розвивається швидка перевтома що завдає шкоди здоровю. Перевтома проявляється в низькій працездатності слабкості, блідості. Перевтома-паталогічний стан.

9. Зорова сенсорна система. Механізм фото рецепції. Порушення функціональних характеристик ока, їх профілактика. Гігієнічні вимоги щодо освітлення робочого місця. Зорова сенсорна система дає людині понад 85% інформації про зовнішній світ. Складається: периферичного(око, а саме його рецепторний апарат – палички і колбочки сітківки); провідникового(чутливий зоровий нерв, зоровий тракт, що міститься в головному мозку, таламус) і центрального(потиличні ділянки кори великих півкуль головного мозку). Око людини розташовано в заглибині черепа – очній ямці та складається з очного яблука і допоміжного апарату. Допоміжний апарат ока – це система його захисту і руху, до якої входять брови, верхня і нижня повіки з віями, слізні залози, рухомі м’язи. Очне яблуко ззаду оточене жировою клітковиною, яка відіграє роль м’якої еластичної подушки. Око, або очне яблуко має кулясту форму. У новонародженого форма очного яблука більш куляста, що надає у 80-90% випадків далекозору рефракцію. У дорослої людини очний діаметр 24 мм, маса 7-8 г, у новонародженого діаметр близько 16 мм. Зовнішня оболонка – білкова оболонка, або склера – непрозора міцна сполучна тканина білого кольору, товщиною 1 мм, яка забезпечує оку певну форму та захист. Склера у дітей тонше, більш еластична та має підвищену розтяжність. Спереду склера переходить у прозору частину – рогівку, яка захищає від пошкодження внутрішні частини ока та пропускає світло. Рогівка не містить кровоносних судин, живиться за рахунок міжклітинної рідини. Під склерою міститься середня оболонка – судинна(товщина її 0,2-0,4 мм), в якій велика кількість кровоносних судин. Її функція пов’язана із живленням інших оболонок та утворів ока. Внутрішня оболонка ока(сітчаста) – сітківка, товщина якої 0,1-0,2 мм, усередині прилягає до судинної оболонки. У сітківки розрізняють дві частини: задню зорову та передню війкову і райдужну. Передня частина сітківки(сліпа) прилягає до війкового тіла і райдужки, не має світлочутливих клітин. В задній зоровій частині знаходяться світлочутливі клітини – фоторецептори. Порушення зору. Існують два основних види аномалії рефракції: далекозора та близькозора. Далекозорість – це рефракція, під час якої паралельні промені від далеких предметів перетинаються за сітківкою. На сітківці виходить розлите зображення предмету. Під час далекозорості призначають окуляри з двоопуклими збиральними лінзами, які дозволяють сходитися променям.