
- •Основи логістичного консультування
- •Тема 1. Консультаційна діяльність в логістиці
- •1.1. Консультаційна діяльність, види і особливості консультаційних послуг
- •1.2. Місія, цілі і задачі управлінського консультування
- •1.3. Консультування внутрішнє та зовнішнє
- •Тема 2. Методологія консультаційного процесу в логістиці
- •2.1. Методичний інструментарій консультування. Класифікація методів консультування
- •2.2. Методи управлінського консультування, спрямовані на командоутворення, на управління конфліктними ситуаціями
- •2.3. Основні методологічні підходи: експертне, проектне і процесне консультування
- •Тема 3. Технологія консультаційного процесу в логістиці
- •3.1.Основні етапи консультаційного процесу, задачі консультанта на кожному етапі
- •3.2. Технічне завдання консультанта
- •3.3. Технології консультування
- •Тема 4. Проблеми організовування та функціонування консультаційного процесу в логістиці
- •4.1.Типи організаційної патології і методи її виявлення
- •4.2. Стосунки “консультант-клієнт”
- •Порівняльна характеристика привабливості моделей взаємовідносин консультанта і клієнта
- •4.3. Професійна етика консультанта
- •4.4. Труднощі у роботі консультантів
- •4.5. Побудова консультаційної фірми і специфіка менеджмент-консалтингу як виду підприємництва
- •4.6. Методи ціноутворення і форми оплати праці консультантів
- •Тема 5. Якість, результативність і ефективність консультуванн в логістиці
- •5.1. Стан українського ринку консультаційних послуг
- •5.2. Логістичне консультування в Україні
- •5.3. Якість, результативність і ефективність консультування
- •Додатки
- •Технічне завдання
- •Передмова
- •Основними задачами завдання є:
- •Обсяг робіт
- •Вимоги щодо кваліфікації консультантів
- •Результати
- •Співпраця та вимоги щодо звітності
- •План впровадження
- •Звіти та календарний план
- •План платежів
- •Список рекомендованої літератури
- •Основи логістичного консультування
- •43018, М. Луцьк, Львівська, 75
2.3. Основні методологічні підходи: експертне, проектне і процесне консультування
Існує два основні види класифікації консалтингових послуг:
предметна класифікація (з погляду предмета консультування);
методологічна класифікація (з погляду методу консультування).
Предметна класифікація більш поширена, оскільки вона зрозуміліша споживачам консалтингових послуг. Відповідно до неї консалтингові послуги поділяють залежно від тих розділів (елементів) менеджменту, на які вони спрямовані: загальний менеджмент, фінансовий менеджмент, виробничий менеджмент і т.ін.
Відповідно методологічну класифікацію професійно орієнтовано на консультантів залежно від методів їх роботи, класифікаторами яких є експертне, процесуальне і навчальне консультування.
При експертному консультуванні консультант самостійно здійснює діагностику, розробку рішень і рекомендацій з їх упровадження. Роль клієнта зводиться, в основному, до забезпечення консультанту доступу до інформації й оцінки результатів. При процесному консультуванні консультанти на всіх етапах проекту активно взаємодіють із клієнтом, спонукуючи його висловлювати свої ідеї, розуміння, пропозиції, проводити за допомогою консультантів аналіз проблем і вироблення рішень. При цьому роль консультантів полягає, в основному, в абсорбції (зборі) цих зовнішніх і внутрішніх ідей, оцінці рішень, отриманих у процесі спільної з клієнтом роботи і приведенні їх у систему рекомендацій. При навчальному консультуванні консультант не тільки збирає ідеї, аналізує рішення, але і підготовляє ґрунт для їхнього виникнення, надаючи клієнту відповідну теоретичну і практичну інформацію у формі лекцій, семінарів, посібників.
Чим відрізняється консультування від навчання? Перевагою консультування є його конкретно-індивідуальний, "штучний" підхід. При цьому знання, якими володіють консультанти, трансформуються так, щоб вирішити конкретні проблеми того чи іншого підприємства. При навчанні ж знання в області менеджменту, економіки, права і т.д. передаються менеджерам у загальній формі і потім уже застосовуються ними на практиці. Позитивні сторони того й іншого способу передачі знань поєднуються в навчальному і процесному консультуванні.) Співвідношення різних видів консультування і навчання показані в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Співвідношення різних видів консультування і традиційної форми передачі знань (навчання)
Консультування |
Навчання |
1.Експертне |
1.Активні методи навчання (трейнінг) |
2.Процесне |
2.Інформаційні методи навчання, що повідомляють |
3.Навчальне |
|
Зрозуміло, у конкретних проектах чи на їхніх різних стадіях можуть застосовуватися комбінації всіх трьох перерахованих видів консультування і тоді воно стає експертно-процесним, що процесно-навчає, експертно-навчальним і т.д.
У промислово розвинутих країнах переважно здійснюється процесне і експертно-процесне консультування, тоді як в Україні та Росії поки що найбільше поширення одержало експертне й експертно-навчальне консультування. Це пояснюється, у першу чергу, непідготовленістю самих українських клієнтів до творчої роботи з консультантами, бажанням керівників одержати готові рішення.
Таке положення часто приводить до негативних наслідків і незадоволеності від підсумків консультаційних проектів, тому що, по-перше, клієнт може взагалі не сприймати готових рішень, якщо вони не вироблені разом з ним; по-друге, деяка істотна інформація не може бути отримана консультантом поза режимом активного діалогу з клієнтом.